Велоінфраструктура як індикатор наявності влади

Версія для друку     Додати коментар

16.10.2012  15:57 __ Івахнюк Олександр

Влади у Дарницькому районі Києва, а може і у всьому Києві, немає. Є начальники, але влада – це не лише пузате (чи вусате) цабе з кортежем членовозів. Це інституція, яку поважають громадяни.

Тобто, влада каже, наприклад: "Ми відкриваємо велодоріжку на проспекті Бажана для того, щоб громадяни могли користуватися велосипедом не лише для велопрогулянок, а й для пересування містом по справах, як у Європі заведено".

То це для підлеглих означає: треба забезпечити функціональність велодоріжки, тобто наряд міліції повинен ганяти звідти торговців, агітаторів, таксистів, там не повинно стояти смітників і поштових скриньок і асфальт на велодоріжці має бути таким, як це прийнято на велодоріжках.

У свою чергу, громадяни, почувши такі заяви влади пересідають на велосипеди, припиняють торгувати на велодоріжці і поблизу неї, таксисти і маршруточники теж, розуміючи важливість розвитку інфраструктури, не ставлять свої транспортні засоби на велодоріжці.

Але все це відбувається за умови, що влада є і народ владу чує та довіряє їй. Якщо ж влади немає – відбувається так, як це є у Києві, зокрема, на проспекті Бажана.

Нещодавно завдяки цікавості журналістів до теми розвитку велоінфраструктури на провідних українських телеканалах вийшли у новинах сюжети про те, що гроші на велоінфраструктуру витрачаються, а результату як не було, так і немає.

Велодоріжку урочисто відкрили, а їздити нею нікому, бо вона не функціональна, використовується на за призначенням і не велосипедистами.

Машини на велодоріжці - звичайна річ

Здавалося б, після серії телесюжетів, публікацій у пресі влада мала б якось скорегувати свою роботу у цій сфері. Тим більше, що для цього не так багато треба – просто треба, доручити  правоохоронцям виконати свою функцію з наведення порядку.

Однак через тиждень після серії сюжетів і публікацій стан велодоріжки на проспекті Бажана не змінився. Як і раніше, стоять агітаційні намети, триває торгівля, паркування автотранспорту, складування сміття.

Отже, з цього випливає, що платники податків Дарницького району даремно платять свої гроші державі, оскільки вона своїх функцій не виконує. Правоохоронці не реагують на порушення правил дорожнього руху (перебування сторонніх предметів і осіб на велодоріжці), органи контролю за благоустроєм не звертають увагу на стихійну торгівлю, працівники ШЕД – на неякісне дорожнє покриття велодоріжки, СЕС – на жахливий цигарковий сморід біля виходу зі станцій метро.

І дорослі, і діти змушені чекати маршрутку, дихаючи концентрованим цигарковим димом.  Цим  же смородом змушені дихати велосипедисти, які наважаться скористатися велодоріжкою. Місцем для куріння чомусь обирається саме велодоріжка біля підземного переходу.

Цигарки, до речі, продаються тут же, на зупинці у кіоску який ще тиждень тому стояв на велодоріжці – його переставили в честь приїзду телевізійників. Тепер він заважає проходу пішоходів.

Все це відбувається у столиці європейської держави. 

Де влада? Чим вона займається? Чиї проблеми вона вирішує?

Це фото зроблене біля брюсельського вокзалу

Дівчина у Брюселі паркує свій велосипед на велопарковці. Ось чого хочуть ті, хто прагне розвитку велоінфраструктури у Києві. Ось така парковка під охороною, (враховуючи українські реалії) має право на існування біля станцій метро у Києві.

Натомість пародія на велопарковки під оперним театром чи біля станції метро "Харківська" – це просто відверте знущання над громадською ініціативою, або ж печерне нерозуміння проблеми.

По-перше, навіщо вона під оперним театром, по-друге, у нас велосипеди крадуть навіть з парковок під супермаркетами, де є відеоспостереження. (Кілька днів тому вкрали велосипед у відвідувачки універсаму на Позняках).   

Важко чекати від пасажирів службових автомобілів, заправлених за наші з вами гроші, розуміння важливості велоінфраструктури. Їх самих треба пересадити на велосипеди, або ж дочекатися поки прийдуть ті, хто розуміє, що і до чого у цій сфері. А поки що треба сказати: "Люди, нічого не робіть, відпочиньте!". Так ми іноді кажемо криворукому працівникові, розуміючи, що від його роботи – тільки шкода. 

При цьому, є один варіант можливої співпраці громадськості і влади у питанні розвитку інфраструктури. Він не потребує додаткового фінансування. Пропозиція проста – почати дотримуватись чинного законодавства.

Якщо написано велодоріжка – зробіть, щоб написане відповідало реальному стану речей.

Якщо метою створення велоінфраструктури є збільшення кількості киян, які користуються велосипедом як транспортним засобом – то єдиними МАФами, які мають залишитися навколо станцій метро, мають бути криті велопарковки під охороною.

Якщо мета влади – здоров’я городян – з зупинок громадського транспорту повинні зникнути кіоски з продажу цигарок, а СЕС повинна перевірити концентрацію шкідливих для здоров’я речовин у повітрі у час пікових навантажень і у разі перевищення вмісту шкідливих речовин заборонити куріння на зупинках.

Громадськість має допомогти владі згадати на чиї гроші вона живе. Громадська ініціатива "Познякам-комфорт" з 11 жовтня розпочала щоденний дворазовий моніторинг стану велодоріжки на проспекті Бажана.

На велодоріжці щодня йде жвава торгівля

Офіційні листи про це надіслані у КМДА, Дарницьку РДА, ДАІ, РУ ГУ МВС. Щодня ми будемо фіксувати на фото і відео порушення і порушників та оприлюднювати цю інформацію і надавати правоохоронцям, міській та районній владі.  Потім розповімо, як вони скористаються цією інформацією.

Перші чотири дні моніторингу підтвердили той факт, що велодоріжка і велопарковки, облаштовані за гроші платників податків не використовуються за призначенням. За чотири дні я зустрів на велодоріжці у пікові години аж 5 велосипедистів. Причому усі вони їхали по шосе – велодоріжка їм здається небезпечною. Крім того, дехто з велосипедистів, обурений такою печерною поведінкою влади при облаштуванні велоінфраструктури, принципово не користується велодоріжкою. Натомість, як видно з фотографій, незаконні торгівці успішно використовують велодоріжку як місце для торгівлі чи паркування автомобілів. Все це потрібно припинити спільними зусиллями влади і громадськості.    

Тільки я зараз розповім, який варіант не влаштовує однозначно. Це коли спеціально з нагоди нашого рейду чи рейду правоохоронців, чи фахівців відділу благоустрою всі стихійні торговці терміново ховатимуться, а після рейду знову повертатимуться.

Чому я про це пишу? Коли ми два тижні тому спільно з телевізійниками  перевіряли функціональність велодоріжки на проспекті Бажана у районі станції метро "Харківська", ми наткнулися на жінку, яка торгувала просто на велодоріжці жіночими панчохами. Жіночку не збентежили сім-вісім телекамер, які її знімали – вона, певно, знала, що її позиції стабільні.

Я викликав міліцію по номеру 102, повідомивши, що на проїжджій частині (велодоріжка – це ж проїжджа частина для велосипедистів) торгують панчохами. Черговий пообіцяв, що зараз приїде наряд. Хвилини через три у жіночки задзвонив телефон. Певно від хвилювання вона увімкнула спікерфон, і журналісти разом зі мною почули з телефона чоловічий голос: "Срочна ухаді аттуда – сейчас мєнти прієдут. Когда уєдут – опять станеш".

Такий варіант співпраці правоохоронців з правопорушниками нас не влаштовує. Сподіваємось, що спільними зусиллями ми таки змусимо владу або будувати повноцінну велоінфраструктуру, або припинити марне витрачання наших коштів.

Івахнюк Олександр