Мабуть, жодна інша мова світу не здолала стільки випробувань, скільки українська. Саме тому ця мова має найсильніший імунітет, який, власне, і зберіг її від знищення, якого добивалися століттями.
Перегорнувши страшні сторінки історії, наслідки якої відчуваємо ще сьогодні, можна констатувати: часи, коли об українську мову витирали ноги, минули. В Україні час думати, розмовляти, мріяти і жити українською мовою.
Київ українськомовнішає
Якщо ще кілька років тому українськомовні кияни мирилися з панівним становищем російської мови у міському просторі, то зараз усе навпаки.
Можемо спостерігати, як люди об’єднуються в українському Фейсбуку у своїй боротьбі за право отримувати послуги українською мовою.
Дедалі більше користувачів надсилають бізнесу звернення з проханням зробити українськомовні версії сайтів, вести офіційні сторінки у соцмережах державною мовою, замінити російськомовні вивіски, проводити тренінги чи курси українською. І в цьому – великий плюс, бо вода камінь точить.
Потребу в зміцненні позицій української мови розуміє і столична влада.
У 2015 році Київрада затвердила Концепцію розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015-2020 роки.
У 2016-му при КМДА створено міжвідомчу робочу групу з питань реалізації Концепції розвитку української мови, культури й виховання історичної пам’яті у жителів Києва.
У 2017 році Київрада ухвалила рішення "Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві".
Звісно, цього мало. Потрібні чіткі механізми контролю за виконанням зазначених рішень та відповідальності.
Наприклад, ідея щодо мовних інспекторів, які би контролювали в цілому дотримання законодавства щодо функціонування державної мови, вже давно назріла в суспільстві. Поки влада в роздумах – цю функцію виконують громадські активісти та небайдужі кияни. Наскільки вистачить їх енергії та сил?
Єдине крило
Приємно, що в Києві над популяризацією та утвердженням української мови працюють десятки громадських організацій та сотні авторитетних фахівців. Кожен робить свій внесок у спільну справу: українськомовний Київ.
15 вересня 2017 року в Києві створено Громадську спілку "За українськомовний Київ". До її складу увійшли відомі громадські діячі, мовознавці, науковці, освітяни, діячі культури, які присвятили не один рік свого життя розвиткові української мови. Кількість охочих вступити в спілку дедалі зростає.
Крім молодих, енергійних і творчих активістів до діяльності спілки приєдналися видатні постаті: Дмитро Павличко, Іван Ющук, Юрій Гнаткевич, Галина Яблонська, Сергій Болтівець, Сергій Мельничук, Тарас Марусик та інші.
Місяць тому, 10 жовтня 2017 року, громадську спілку офіційно зареєстровано.
Що ми вже встигли зробити?
Ми звернулися до студентів низки вишів, зокрема Національного політехнічного університету "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
Загальновідомим є факт, що більшість викладачів Київської політехніки продовжують спілкуватися зі студентами на заняттях російською мовою. Подібне має місце і в низці інших вищих навчальних закладах столиці: медінституті, авіаційному університеті тощо.
Ми закликали студентів політехніки не дозволяти викладачам утверджувати "русскій мір" в Україні. Адже мова – це теж зброя. Про відомі вам факти викладання російською мовою в навчальних закладах столиці просимо повідомляти нас.
Ми також запровадили безкоштовні юридичні консультації у сфері захисту конституційного права громадян на всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Правову допомогу надає відомий правозахисник, борець за українську мову Сергій Мельничук. Консультації можна отримати щосереди з 11:00 до 15:00 у приміщенні Спілки.
Як відомо, Сергій Мельничук у 2002 році почав відстоювати в суді своє право на функціонування української мови в зросійщеному Луганську. Це призвело до переслідувань його з боку правоохоронних органів.
Попри тиск і переслідування, будучи студентом Східноукраїнського університету імені Даля, Мельничук виборов своє право на отримання освіти українською мовою. Тепер він підставляє своє правове плече Києву.
З метою увічнення пам’яті українського патріота Василя Макуха Спілка виступила з ініціативою запровадити в столиці "День української мови" 5 листопада.
Відомо, що в цей день 1968 року Макух вчинив акт самоспалення на Хрещатику на знак протесту проти комуністичного тоталітарного режиму.
Разом з іншими громадськими організаціями клопочемо перед президентом з проханням визначити 2018 рік роком української мови.
До Дня української писемності та мови 2017 року запустили соціальну рекламну кампанію в Києві.
За сприяння заступника міського голови – секретаря Київської міської ради Олексія Резнікова нам виділили понад сотню рекламних площин.
Відтак Київ замайорів мотиваторами спілкуватися українською мовою.
Подібні соціальні кампанії будемо проводити на постійній основі.
Крім того, ми влаштували десятки теле- і радіоефірів, лекцій та уроків для учнів столичних шкіл з метою популяризації української мови. Плануємо реалізувати цілий комплекс заходів, націлених на українізацію Києва.
Справ багато. Тож долучайтеся!
Олександр Вовченко, громадська спілка "За українськомовний Київ", спеціально для УП
14.11.2017, 14:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 11:59 Олександр Вовченко |