Столична підземка щодня перевозить сотні тисяч пасажирів, може похвалитись не одним рекордом і належить до числа найбільш інновативних на планеті.
Тут розташована найглибша у світі станція — "Арсенальна": її ескалатори спускають пасажирів на 105,5 м під землю. Станція "Золоті ворота" з її фресками визнана однією з найкрасивіших. А два роки тому Київ увійшов до першої п’ятірки міст світу, де в метро можна розраховуватись безконтактною банківською карткою прямо на турнікеті.
Однак є ще чимало таємниць і цікавих фактів про Київський метрополітен, які буквально приховані під землею. Про те, хто і як забезпечує його роботу, чому в метро завжди буде повітря й ніколи не буде щурів, і чому цього року вже не потрібно буде стояти в черзі по жетони.
1. У підземці працює майже 7,5 тис. людей. З них 588 машиністів. Вони мають найкоротший порівняно з іншими робітниками робочий день – 6 годин. Кожні три роки машиністи проходять переатестацію, навчання і психологічні тести. Натомість довше за всіх працюють чергові — 24 години.
![]() |
2. Один вагон метро вміщує до 330 пасажирів. Щодня у метро їздить 660 вагонів.
3. Що спільного у метро і футболу? На початку роботи машиністи отримують своєрідні "штрафні картки" – три талони: зелений, жовтий і червоний. Але, на відміну від футболу, за порушення їх забирають, а не видають. Спочатку – зелений, потім – жовтий. Обидва відновлюються за певний час роботи без порушень: зелений повертають за півроку, жовтий – за рік. Червоний талон забирають за серйозне порушення.
4. Київський метрополітен ніколи не спить — щоночі у метро, навіть на Новий Рік, працюють близько тисячі осіб. Вони виконують усі ремонтні роботи, а також заміну рейок і шпал.
![]() |
5. У київській підземці працюють 122 ескалатори. Найдовший — на станції "Хрещатик" (743 сходинки).
![]() |
6. За 56 років роботи Київський метрополітен більше ніж утричі перевіз усе населення Землі. Сьогодні ця цифра складає більше 18,5 млрд пасажирів.
7. Найдовше столичний пасажир їде від станції "Видубичі" до "Славутич", долаючи 3 км 46 м за 6 хвилин. Найменша відстань між станціями "Театральна" та "Хрещатик" — 766 м. Потяг домчить за 1 хвилину 50 секунд.
8. У метро чимало цікавих професій. Одна з них — чергова кімнати відпочинку. Саме ця людина будить машиніста, аби він вчасно вивів потяг на лінію.
9. Потяги метро не можуть зійти з лінії, наздогнати попередній потяг або зіткнутися один з одним. Також нічого не відбудеться у випадку раптового погіршення самопочуття машиніста. Усе завдяки спеціальній системі автоматичного гальмування, вмонтованій у рейки і в сам поїзд. Якщо поїзд проїхав певну частину шляху і не загальмував, то система зупинить його сама. Також вона не дозволяє машиністу перевищувати швидкість і зупинить потяг, якщо пасажири аварійно відчинять двері.
![]() |
10. Перед кожним виходом на лінію потяг оглядають і ремонтують, миють всередині і ззовні. Якщо буде виявлено у вагоні несправність чи пошкодження, наприклад, розбите вікно, потяг відразу знімуть з лінії і замінять на інший. Потяг оглядають, за потреби прибирають після кожної зміни машиніста — кожні 6 годин. Після відпрацювання 20 годин на лінії потяг проходить регламентний огляд.
![]() |
11. Тунелі метро періодично пилососять і миють спеціальною машиною. Роблять це один раз на місяць і для того, щоб прибрати металічний пил та бруд, що потрапляє до метро ззовні. Жодних щурів у метро немає. Через шум і нестачу їжі.
12. У метро немає сміттєвих урн з міркувань пожежної безпеки, оскільки сміття може загорітись.
13. Усі підземні станції метро (а їх 46) можна використовуватися як укриття. Вони можуть вмістити близько 200 тис. осіб. Гермозатвори, які є на станціях, у випадку сигналу тривоги і реальної хімічної чи ядерної загрози закриються за 10-15 хв.
![]() |
14. У метро не може зникнути повітря. Тут є багато вентиляційних установок, які постійно нагнітають повітря під землю. У випадку надзвичайної ситуації, коли підземку використовуватимуть як бомбосховище, почнуть працювати дизельні генератори, які забезпечуватимуть доступ повітря.
15. Жетонам метро — лише 25 років. Перші, які ввели в обіг 1 жовтня 1992 року, були металевими. Сині пластикові з’явились у квітні 1994-го. У 2015 році в обігу метро було 1,5 млн жетонів. Але їхня кількість постійно зменшується — щомісяця пасажири гублять або розбирають на сувеніри близько 100 тис. У 2017 році у Київському метрополітені планують повністю припинити використання жетонів.
16. У 2015 році Київський метрополітен став п’ятим у світі, де на всіх станціях метро можна оплачувати проїзд банківською безконтактною карткою прямо на турнікеті. За два роки роботи технології в такий спосіб оплачено понад 10 млн поїздок. Вона зекономила пасажирам більше 220 тис. годин — час, який вони б витратили на черги по жетони. А з квітня пасажири можуть розраховуватися безконтактними банківськими картками Mastercard як проїзними чи використовувати записані на них поїздки, які наперед можна оплатити зі знижкою.
![]() |
17. Вартість проїзду у метро коливалась від 5 копійок до 20 тис. карбованців (у 1996 році).
18. Найдовше у метро працює співробітник електромеханічної служби на прізвище Гайдуков — 53 роки. Історія самого метрополітену в столиці налічує 56 років.
19. Станція "Майдан Незалежності" за весь час свого існування змінювала назву найчастіше порівняно з іншими – два рази. До 1991 року, коли вона отримала свою сьогоднішню назву, станція носила ім’я "Площа Жовтневої революції", а раніше — "Площа Калініна".
20. Метро можна використовувати не лише для пересування містом — тут можна навіть відгуляти, наприклад, весілля. У вагоні або на будь-якій станції. Щоправда, зробити це дозволять лише вночі. І лише за умови покриття усіх витрат, які несе метро: роботи необхідних працівників, ескалаторів, електроенергії тощо.
У спецпроекті "Більше про метро" ви дізнаєтеся, які таємниці приховує підземка, чому київський метрополітен вважається одним із найбільш інноваційних у світі, а також дізнаєтеся, хто є голосом столичного метро у соціальних мережах. Матеріали опубліковані за підтримки компанії Mastercard.