Кого веде "Відродження" у Київраду?

Версія для друку     Додати коментар

23.10.2015  15:54 __ Григорій Кравцов

Партію "Відродження" можна коротко охарактеризувати як партію екс-регіоналів за підтримки Ігоря Коломойського. Громадський Рух ЧЕСНО вирішив розібратися, кого ж ця партія веде у депутати Київради.

44 кандидати зі списку "тимчасово не працюють" – тобто, безробітні. Із 102 кандидатів лише 12-ро – члени партії "Відродження". Решта – безпартійні.

Перший кандидат – Юрій Єхануров. Його ж партія висуває і на крісло мера Києва.

У 2004 році Єхануров підтримав перший, Помаранчевий Майдан. А пізніше на його адресу лунали звинувачення у зраді Майдану через переговори із Януковичем.

Фото ukr.segodnya.ua

Єхануров обіймав різні керівні посади, пов'язані з формуванням державної політики, насамперед в економічній сфері з 1991-го по 1998 роки. Стояв біля витоків української приватизації. З 1998-го по 2000 рік – народний депутат України, заступник голови комітету ВР з економічної політики, управління народним господарством та інвестицій. Був членом Народно-демократичної партії та її фракції у ВР. З 1999 по 2001 роки – перший віце-прем'єр в уряді Віктора Ющенка.

Після виборів 2002 року в складі блоку "Наша Україна" знову стає народним депутатом, очолює комітет з питань промислової політики та підприємництва ВР. У березні 2005-го обраний керівником виконавчого комітету партії "Наша Україна".

Першого квітня 2005 року призначений головою Дніпропетровської обласної держадміністрації. А ще через п'ять місяців президент Ющенко призначає Єханурова в.о. прем'єр-міністра України, відправивши у відставку Юлію Тимошенко.

Після переговорів Ющенка з керівниками опозиційних фракцій і підписання Меморандуму про взаєморозуміння, Верховна Рада підтримала кандидатуру Єханурова на прем'єрській посаді.

У січні 2006-го за підсумками газових переговорів з Росією парламент висловлює уряду Єханурова недовіру і відправляє у відставку з формулюванням "за зраду національних інтересів".

У 2009 році Єхануров опинився в центрі скандалу зі зловживаннями в оборонному відомстві, яке на той час очолював, і був відправлений у відставку. Підставою для внесення постанови стали результати перевірки Міністерства оборони Головним контрольно-ревізійним управлінням. Зокрема, органами ГоловКРУ були виявлені численні порушення в діяльності оборонного відомства.

Із собою до Київради Єхануров тягне колегу – В'ячеслава Биковця, заступника голови Ради Федерації роботодавців України, генерального директора Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, президентом якої є Єхануров.

Окремою групою у списку партії йдуть колишні регіонали та їх оточення.

Ельбрус Тедеєв – екс-регіонал. Депутат Верховної Ради V, VI, VII скликань від Партії регіонів.

Фото argumentua.com

У 2006 році пройшов у Верховну Раду під 103-м номером у списку Партії регіонів. Став членом комітету з питань сім'ї, молодіжної політики і спорту. Згідно зі статистичними даними на сайті ВР, за час роботи парламенту V скликання депутат не відзначився ані виступами у сесійній залі ВР, ані депутатськими запитами, ані авторством яких-небудь законопроектів.

На дострокових виборах 2007 року Тедеєв пройшов у Раду по списку ПР під №132. У 2012-му отримав прохідний №20, що дозволило йому вкотре стати депутатом України, від тої ж-таки Партії регіонів.

Тедеєв – один із тих, хто голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року – пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

За свідченням Олександра Попова, Тедеєв слідкував за розгоном студентів 30 листопада 2013 року, будучи одним із тих, хто перебував в кабінеті Попова, коли приймалося рішення про розгін.

А ще Тедеєв "запам'ятався" тим, що став одним із співавторів законопроекту, в якому пропонувалося заборонити називати дітей словами, які означають географічні назви, неживі предмети, вигаданих персонажів, рослини і тварин.

Володимир Філіпов – екс-регіонал, колишній голова Київської міської громадської організації "Молоді регіони" – молодіжного крила ПР.

Екс-депутат Київради від фракції ПР. Активно виступав проти протестних акцій на Майдані під час Революції Гідності.

Фото slovoidilo.ua

Поряд із колишніми депутатами, до Київради намагаються потрапити регіонали меншого масштабу.

Тетяна Васіна на виборах 2014 року входила до складу тервиборчкому від місцевої організації ПР у Дарницькому районі Києва.

Микола Григоренко – пенсіонер, що був юристом громадської приймальні Януковича в Дніпровському районі Києва, коли останній балотувався на пост президента.

Юлія Сергєєва була довіреною особою регіонала Добкіна в окружній виборчій комісії Оболонського району Києва під час виборів президента 2014 року.

Анатолій Струк – був довіреною особою на виборах у парламент-2014 у кандидата в депутати від партії Тигипка "Сильна Україна" Любові Богаченко.

Інна Янковець – колишній член ПР, у 2007 році балотувалась до Верховної Ради за списком Партії регіонів під № 278. Була радником мера Броварів Ігоря Сапожка, якого місцеві ЗМІ звинувачують у махінаціях із землею.

Серед кандидатів до Київради е й помічники нардепів з депутатської групи "Відродження".

Олександр Андрійченко – помічник одіозного Хомутинніка.

Марина Литвинчук – помічниця депутата із групи "Економічний розвиток", екс-регіонала Віктора Остапчука.

Валентина Нацаревич і Анна Падалка – помічники депутата групи "Відродження" Віктора Бондаря, екс-регіонала.

Пробують свої сили особи, що були технічними кандидатами, зважаючи на мізерні результати, на попередніх виборах:

Павло Аліфанов – самовисуванець по мажоритарці на виборах до ВР 2014 року по Запорізькій області (округ 81),– набрав 0,57%.

Андрій Клочко – балотувався до парламенту у 2012 в Оболонському районі Києва (округ 217) від "Блоку лівих сил". Набрав усього 0.55%, поступившись навіть політичному анекдоту – Дарту Вейдеру.

Тетяна Стрілець– пробувала свої сили як самовисуванець на виборах до ВР-2012 по Голосіївському району (округ 211) – результат 0,35%.

Василь Бабенюк – обирався як самовисуванець у 2014 році по Оболонському району (округ 217) – набрав мізерні 0,18% голосів.

Сергій Дацюк свої сили як кандидат не випробовував, зате став одним із фігурантів у виборчому скандалі на виборах до ВР 2012 року – будучи членом окружної комісії, коли лунали звинувачення у фальсифікації.

Веде "Відродження" до Київради і земельних чиновників, прізвища яких фігурують у скандальних оборудках із землею.

Найбільш одіозна особа – Сергій Кучер, начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Києва.

За інформацією журналістів проекту "Наші Гроші", Кучер замішаний у непрозорих тендерних схемах. Компанія ТОВ "Інтеко інжиніринг", що входить до холдингу Інтеко, в якому головою ради директорів був Дмитро Андрієвський, виграла тендер з ремонту фонтанів напроти входу до кінотеатру "Орбіта" на Хрещатику, 29, та каскадного фонтану на Червоноармійській, 119 – вартістю 8,8 мільйонів гривень з терміном виконання до 28 жовтня 2011 року.

"Інтеко інжиніринг" є засновником ТОВ "Сітібудмайстер", в 2008 році разом з фірмою Дмитра Андрієвського до складу засновників "Сітібудмайстра" ввійшли Сергій Кучер (начальник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Києві) та Андрій Вінграновський (Голова держслужби з питань національної культурної спадщини). Названі факти можуть свідчити про особисті зв'язки кандидата, які могли бути використані для отримання переваг під час проведення тендерних процедур.

За підозрами у махінаціях СБУ відкрито кримінальне провадження проти Сергія Кучера та екс-глави Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олександра Рибака. За інформацією ЗМІ, чиновники запровадили протиправний механізм реєстрації дозвільних документів у сфері будівництва через мережу бек-офісів. На цьому вони заробили більше 50 мільйонів доларів США.

Також кияни можуть подякувати Сергію Кучеру за необхідність брати дозволи – і платити за це! – при переплануванні квартир. У 2012 році він подав позов на рішення Київради від 24 травня 2012 року, що спрощувало процедури перепланування квартир для киян. Суддя Сидорчук підтримав Кучера у тому, що перепланування квартир навіть без зачіпання несучих конструкцій будинку повинно вважатися реконструкцією.

За позовом стояло бажання керівництва ДАБК почати самим керувати цим процесом і брати з киян хабарі за дозволи – так прокоментував дії Курчака тодішній секретар земельної комісії Київради Сергій Кримчак.

Сергій Левцов – колишній регіонал, у жовтні 2010 року обраний депутатом Києво-Святошинського району Київської області від Партії регіонів. При Януковичі був призначений на посаду начальника Головного управління Держкомзему в Миколаївській області. Окремі ЗМІ звинувачують його в участі у земельних аферах і дерибану земель Києва, під час роботи у Держкомземі Києва.

Сергій Левцов бере із собою в раду свого брата Валерія Левцова – напевно, щоб допомагав йому у дерибані земель.

Олексій Радик – колишній заступник начальника Головного управління Держземагентства Миколаївської області, – того ж регіону, в якому "здобував досвід" і Сергій Левцов.

Микола Момотенко – начальник відділу державної землевпорядної експертизи головного управління Держзгеокадастру у Київській області – посилить ряди земельних чиновників у списку партії "Відродження".

Григорій Кравцов, Громадський Рух ЧЕСНО, для УП.Київ