Кличко подарує Іванющенку і Путіну 500 мільйонів гривень?

Версія для друку     Додати коментар

07.02.2015  09:37

Київрада має намір погасити борги своїх попередників і сплатити 500 мільйонів гривень компанії "Укррослізинг", у якої у біли придбані в лізинг вагони метро.

Як пише антикорупційний блокпост CorruptUA.org для "Української правди",  у грудні минулого року Київрада прийняла здавалось би зовсім не варте уваги рішення – замінила в одному зі старих розпоряджень "Про придбання вагонів метрополітену" дві цифри: "2010-2014" на "2010-2018".

"Ці дві цифри обійдуться столичному бюджету в 500 мільйонів гривень. Мова йде про тендер на закупівлю вагонів для столичного метрополітену, який провели ще в 2009 році. Його виграла маловідома тоді компанія "Укррослізинг", запросивши за свої послуги 1,39 мільярда гривень", - йдеться в тексті.

CorruptUA.org відзначає, що кілька перевірок Держінспекції показали, що ця фірма втридорога закупала ці вагони у Росії і завозила їх обхідними шляхами, щоб сховатися від податкової.

"Нова Київрада у заплутаній історії теж не побачила нічого дивного і вирішила розрахуватися з боргами попередників. Тепер гроші, які могли піти на потреби киян, цілком вірогідно підуть у кишені Юрія Іванющенка, якого розшукують правоохоронці, і Російської Федерації, яка фінансує війну на Донбасі", - пише антикорупційний блокпост.

Як відомо, тендер на придбання в лізинг 100 вагонів метро КП "Київський метрополітен" оголосив у квітні 2009 року. Через місяць цю закупівлю схвалила Київрада на чолі з Леонідом Черновецьким і прийняла рішення про її фінансування з міського бюджету.

Після розкриття пропозицій акцепт дістався компанії "Укррослізинг", яка мала виконати замовлення за 1,39 мільярда гривень (800 мільйонів – вартість вагонів та 590 мільйонів – лізингова нагорода компанії). Термін виплати становив 5 років, тобто до кінця 2014 року.

Ще через місяць Міністерство економіки провело на "Київському метрополітені" позапланову перевірку, за результатами якої скасувало тендер у зв'язку з порушенням процедури торгів.

Справа в тому, що всі компанії-учасники повинні були прикріпити до тендерної заявки попередній договір з заводами-виробниками на закупівлю тих самих вагонів, але жоден з них цього не зробив.

КП "Київський метрополітен" подало до суду на Мінекономіки з вимогою скасувати вищезазначене рішення і визнати торги законними. Окружний адмінсуд Києва всупереч позиції міністерства визнав вимоги правомірними.

Позов був задоволений – контракт з "Укррослізинг" знову узаконили, але ця новина стала надбанням громадськості лише через півроку, коли метрополітен вже готувався до отримання першої партії вагонів.

Зізнаватися в тому, що самі добились такого рішення в підземці не стали, повідомивши, що то заслуга переможця тендеру.

Згідно з досягнутими домовленостями, 75 вагонів "Укррослізинг" повинен був купити у російських заводів "Вагонмаш" і "Метровагонмаш", а 25 – у "Крюківського вагонобудівного заводу" з Кременчука.

З останнім операція пройшла успішно. Кількома партіями вагони були передані метрополітену до кінця 2010 року. Обійшлися вони в 200 мільйонів гривень, тобто по 8 мільйонів за вагон, як і було прописано в тендері.

З поставками з Росії все виявилося складніше. "Укррослізинг" повинен був співпрацювати лише напряму з виробниками або з їх офіційними дилерами. Але ні тих, ні інших в контрагентах у компанії не виявилося.

За даними Державної фінансової інспекції, вагони російського виробництва, чомусь, потрапили в Україну з Литви, а їх відправкою займалася британська компанія Victoria Alliance ltd. Одержувачем виступила фірма "Мервін", прописана в Києві.

Як не дивно, але далі замість метрополітену вагони "поїхали" до Донецька. Прописана там фірма "Буенор" викупила їх у "Мервіна". Потім вони знову вирушили до столиці, цього разу вже до самого "Укррослізинг", а від нього і безпосередньо в підземку.

Найцікавіше, що з кожним наступним пунктом призначення ціна вагонів стрімко збільшувалася. Наприклад, першому одержувачу – компанії "Мервін" вони обійшлися в $32,5 мільйона, що в перерахунку на курс 2010 року складало близько 270 мільйонів гривень.

Фірма "Буенор" викупила їх у "Мервіна" вже за 314 мільйонів гривень, а безпосередньо "Укррослізинг" вони дісталися за 600 мільйонів (плюс 200 мільйонів за вагони "Крюківського заводу" – виходить 800 мільйонів, які записані в тендері).

Карта подорожі вагонів

Примітно, що після всіх цих успішних фінансових операцій "Буенор" була швидко ліквідована, а "Мервін" раптово зрозумів, як прогадав з ціною, і подав позов на "Укррослізинг".

Господарський суд Києва постановив, що всі операції були проведені за згодою обох сторін, тому і претензій бути не може.

Як виявилося, фірми з різних регіонів і навіть країн, тісно пов'язані між собою через директорів і власників, серед яких виявилися не тільки приватні, але й державні структури.

Британська Victoria Alliance ltd, яка допомагала доставити вагони в Україну з Латвії існує і сьогодні. Принаймні, на папері. За даними реєстру юросіб Великобританії, її статутний фонд становить 1 фунт стерлінгів (близько 30 гривень), а єдиний власник фірми – Андрій Остапко.

Відомий Остапко тим, що виступав директором і засновником ще близько дюжини фірм пов'язаних з колишнім "регіоналом" і другом Віктора Януковича Юрієм Іванющенком.

Компанія "Мервін", яка продешевила з вагонами, в момент проведення тендеру була зареєстрована на новозеландський офшор Alteron Limited, пов'язаний з тим же Іванющенком і його бізнес-партнерами. У 2013 році вона переїхала з Києва в Запоріжжя, а потім була ліквідована.

У свою чергу донецька фірма "Буенор" юридично розташовувалася на території занедбаного заводу "Ізоляція", але Держфінінспекція за місцем прописки її не знайшла. У 2011 році, через кілька місяців після закінчення поставок вагонів, вона теж була ліквідована.

Сам "Укррослізинг" на момент проведення тендеру мав у засновниках кіпрський офшор Impofirm Consulting Limited. Вже через кілька місяців компанію переоформили на новостворений Ukrrosleasing Cyprus Limited.

До складу її засновників увійшли: вже згаданий Impofirm, фірма Glave Consultants Limited з Кіпру та Bellevue Industries Sarl з Люксембургу. Остання компанія через ВАТ "ВЕБ-Лізинг" є "дочкою" російського державного "Внешэкономбанку".

Згідно з реєстром юросіб Кіпру, зараз мажоритарним акціонером Ukrrosleasing став Glave Consultants Limited, який у свою чергу записаний на два офшору з Панами та БВО. Склад їх власників відстежити неможливо.

Директором українського "Укррослізинг" довгий час була Світлана Жукова, яка до цього очолювала компанію "ВТБ лізинг Україна" – це дочірня структура "Внешторгбанка", що належить російському уряду.

Уже в 2014 році директором "Укррослізинг" став Олександр Козирєв. Раніше він керував фірмою "Каласар", яка, як стверджують ЗМІ, через низку офшорів належала "Внешэкономбанку".

Остаточно розрахуватися з "Укррослізинг" метрополітен повинен був до кінця 2014 року, але цього не сталося. У Київському бюджеті просто не вистачило грошей.

Крім того, з незрозумілих причин, договір був укладений в прив'язці до курсу долара, через що сума заборгованості значно збільшувалася і, судячи з тенденцій валютного ринку, буде збільшуватися далі.

9 грудня 2014 Київрада на чолі з Віталієм Кличком прийняла рішення замінити в старому розпорядженні терміни виплат з "2010-2014" на "2010-2018". Заміна цих двох цифр обійдеться місту в мінімум 500 мільйонів гривень. Саме стільки, за даними метрополітену, недоплатили "Укррослізинг".

У Держреєстрі судових рішень налічується близько 20-ти судових справ, що  безпосередньо стосуються даного тендеру та процедури закупівлі.

На додаток до них залишилися дані перевірок податкової та Держфінінспекції, які однозначно заявляли, про гігантські переплати і незаконні схемах поставок, але вся ця інформація дивним чином пройшла повз нового керівництва метрополітену та депутатів Київради.

На даний момент Юрій Іванющенко оголошений в розшук, а Росія офіційно визнана країною-агресором. Але, не дивлячись на це, Київ прийняв рішення ще чотири роки виплачувати їм гроші зі свого бюджету.

А в цей час жителям столиці доведеться звикати до нових, уже підвищених цін на проїзд у підземці. Адже грошей на її фінансування в міському бюджеті катастрофічно не вистачає.