Дев'ять кругів пекла, або поїздка інваліда у метро

Версія для друку     Додати коментар

27.01.2012  14:04

Фото Кievpress.net

Попри постійні звіти і заяви про те, що київський метрополітен став доступним людям з обмеженими фізичними можливостями, однак насправді поїздка колясочника в метро скоріше нагадує знущання.

Про це пише Кievpress, кореспонденти якого проїхалися з дівчиною-інвалідом зі Святошинського до Голосіївського району.

"За чотири години подорожі з перешкодами ми були облаяні співробітниками метрополітену, зупинені міліцією й навіть забруднилися кров'ю юного добровольця", відзначає видання.

Дівчина Юля, яка живе на вулиці Котельникова у Святошинському районі, згодилася проїхатися до нововідкритих станцій, які позиціонують як надзвичайно зручні для людей з обмеженими можливостями.

Проблеми виникли з самого початку шляху, відзначає видання.

"Те, що звичайна людина не зауважує, для колясочника серйозна проблема: усілякі вибоїни на дорогах, сходи, бордюри. Узимку ж до цього списку додається ще й нерозчищений асфальт. Кількість перешкод від будинку до автобусної зупинки Юля знає точно – їх 11. І, як дівчина не намагалася, далеко не все вона змогла подолати самостійно", пишуть кореспонденти.

Діставшись до зупинки, Юля стала чекати тролейбус із низьким рівнем підлоги. У той час як маршрутки проїжджали одна за одною, тролейбуса довелося чекати на морозі більше 15 хв.

Однак справжні проблеми почали на станції метро "Святошин". Три прольоти по 13 сходів кожен будь-яка здорова дівчина 28 років пробіжить за мить, а от колясочник сам не проїде  тут ніколи.

Юлі допоміг доброволець, який згодився спустити дівчину. На сходах є з’їзд для колясочників, над яким красується значок інваліда, але навіть це не допомогло хлопцеві – на  третьому прольоті він попросив про допомогу.

"Віддихавшись, знімальна група, рушила до турнікетів, однак отут уже на бар'єрність наткнулася не Юля, а ми: незважаючи на відправлений заздалегідь запит керівництву Київського метрополітену, незважаючи на особистий дзвінок начальникові прес-служби, у метро категорично відмовилися пропустити камери. Для цього навіть було викликано наряд транспортної міліції, співробітники якої без особливої церемонності попросили оператора покинути приміщення до одержання письмового дозволу начальника", пишуть "експериментатори".  

Тож перш ніж рушити далі, кореспонденти відправилися на станцію "Політехнічний інститут", де знаходиться офіс адміністрації київського метрополітену, щоб почути, що керівництва на місці немає, а на прийом можна записатися на 13 лютого. Подорож довелося продовжити без оператора.

На станції "Політехнічний інститут" троє працівників метро досить спритно спустили Юлю по ескалатору, відрахувавши 10 щаблів після останнього пасажира й 10 щаблів за коляскою. Унизу дівчину посадили у вагон, запитавши до якої станції вона їде, і на "Хрещатику", де нам потрібно було робити пересадку, точно напроти дверей потрібного вагона, Юлю вже зустрічала працівник цієї станції.

Однак проблема полягала в тому, що працівниця була одна, а з колясочником потрібно було подолати східчастий перехід на "Майдан Незалежності".

Коли після кількох відмов  нарешті знайшлися добровольці підняти дівчину по сходах, то один з них поранив руку об коляску, оскільки не знав, як проводитися з такою технікою.

Врешті Юля рушила метро "Деміївська", де колясочнику для того, щоб добратися до виходу, потрібно пройти два етапи: ліфт і підйомник.

"Ліфт для інвалідів на цій станції працює бездоганно. Тут їх навіть два – звичайний і голосовий для сліпих, зі спеціальними тисненням на кнопках, який покроково інструктує пасажира про необхідні дії. З підйомником же розібратися було набагато складніше", відзначає видання.

Процедура передбачає, що інвалід простим натисканням на кнопку викликає співробітника метрополітену, який з'являється протягом декількох хвилин і, немов поромник переправляє його на інший кінець спуска із трьох десятків щаблів, які для безпомічного колясочника є непрохідною перешкодою. Однак, велика червона кнопка чомусь на натискання не реагувала.

За словами продавщиці, що торгує в переході, кнопка тут не працює. А щоб викликати працівника метро, треба натиснути кнопку нагорі (саме нагору дівчина і хотіла піднятися).

Врешті Юля знайшла переговорний пристрій, однак голос,я кий відповів, вимагав припинити балуватися і залити кнопку в спокої.

Після третьої спроби контакт нарешті був налагоджений, і в переході з вибаченнями з'явилася співробітник метрополітену, що досить швидко підняла Юлю наверх, в потім ще спустила її вниз, бо подорож колясочника метрополітеном продовжувалася.

 На "Васильківській" Юлю вже привітно зустріли дві жінки і підняли дівчину на ліфті, привітно посміхнувшись на прощання.

Однак з проблемами дівчина зустрілася, коли треба було спуститися. Працівниці метро, схоже, не знали, як працює автоматичний підйомник. Перепробувавши всі можливі комбінації кнопок, працівниці метро лише викликали гнів торговців з переходу.

"Щоб уникнути, конфлікту, ми вирішили припинити подорож і відправити Юлю додому на машині. На жаль, але цей спосіб пересування для інваліда-колясочника залишається найбільш надійним", - підсумували кореспонденти.

За матеріалами Кievpress.net