Щербицький мешкав у Межигір'ї, а Хрущов на Лук'янівці серед павичів

Сьогодні вище державне та столичне керівництво воліє працювати в центрі Києва, а жити подалі від галасу магаполіса - в елітних селищах на Київщині. У голови КМДА Олександра Попова за містом державна дача з альтанками і мангалами, а в президента, наприклад, ціла резиденція на 140 га, де гуляють павичі та кенгуру.

Але бажання вищих чиновників мешкати на хороших і дорогих угіддях та ще й державним коштом сягає корінням в радянські часи.

Ще піввіку тому партійні керівники радянської України жили в лісах буквально в центрі столиці. "Золоті" ділянки, як і сьогодні, вмить обносили парканами і забудовували дачами. Будинки, де мешкало тодішнє начальство, збереглися й донині, пише "Комсомольська правда".

Так, у XIX столітті на місці парку, що між станціями метро "Берестейська" і "Нивки", був хутір Васильчики. Цей ласий шмат землі з лісом, кількома ставками, сінокасами, садами й городами у 1859 році Олександр II віддав київському генерал-губернаторові Васильчикову.

У центрі нинішнього парку був двоповерховий будинок (його руїни збереглися донині), у якому мешкала родина генерал-губернатора. По смерті царського чиновника, його дружина, що займалася благодійністю, не могла утримувати такий великий маєток, тому подарувала землю Свято-Троїцькому монастирю.

Після революції 1917 року угіддя націоналізували, про парк забули, а будинок обріс чагарником. Однак, у 30-х роках на цю місцевість поклали око партійні керівники радянської України.

Дача Любченка. Фото  alyoshin.ru

На території вмить з'явився височенний паркан, а в центрі ділянки виріс ще один двоповерховий будинок, який став урядовою дачею.

Першим його постояльцем, в 1935 році, став Панас Любченко - на той час голова Ради народних комісарів Української РСР. Але в серпні 1937 року на одному із пленумів ЦК 
КП(б)У його обвинуватили у керівництві контрреволюційною організацією.

Передчуваючи репресії, Любченко застрелив дружину з дітьми й наклав на себе руки.

Після Любченка мешканцями урядової дачі були Лазар Каганович, Микита Хрущов і Дем'ян Коротченко, який з 1954 до 1969 року був головою Президії Верховної Ради УРСР.

Коротченку навіть пам'ятник встановили. Нині монумент можна побачити біля входу в парк із боку проспекту Перемоги.

Місцева жителька Тетяна Ільєнець каже, що добре пам'ятає великий зелений паркан уздовж парку та вишки з озброєною охороною по всьому периметру.

"Ніхто навіть близько туди не міг підійти - відразу підбігали якісь люди й відвозили. Лише через кілька днів цікавого могли відпустити. Напевно, влаштовували йому допити. Частенько чули звідти постріли. Швидше за все, хтось полював. Там же був сільгоспдвір, а в парку водилося багато дичини", - розповіла Ільєнець.

У 1962 році територію віддали місту. Паркан знесли, парк відкрили для відвідування і стали називати його "імені ХХІІ з'їзду КПРС". У 1972 році парк перейменований на "Нивки".

Урядова дача, де загинула родина Любченків, обростала чутками. Місцеві мешканці говорили, що будинок проклятий, мовляв, ніхто з майбутніх власників так і не зміг добудувати чи реставрувати його. 

Фото з сайту продажу нерухомості mn.kiev.ua

Сьогодні в одній з будівель урядової дачі, де раніше мешкали служки й тримали коней, знаходиться невеликий ресторанчик. Головний будинок обгороджений зеленим парканом, за яким можна побачити купу будматеріалів, відзначає видання.

А невеликий будинок, який був побудоване ще генерал-губернатором Васильчиковим, став притулком для бомжів.

Ще одна урядова дача була неподалік від Лук'янівського ринку, у парку біля вулиці Овруцької, де зараз Інститут педіатрії, акушерства й гінекології.

Інститут гінекології розташувався у дачі Хрущова. фото ipag-kiev.org.ua

Корінням своїм вона сягає 1889 року, коли киянин Октавіан Бєльський купив земельну ділянку в Кмитовом яру і згодом звів там дві великі садиби. Місто розросталося, і заміська окраїна Києва перетворилася в повноцінний район. Сюди провели чотири трамвайні гілки, звели храм і два невеликі заводи.

У садибі Бєльського згодом розташувався Хрущов. Фото travelua.com.ua

Із приходом радянської влади маєток віддали у власність держави й відкрили для загального користування. А в 30-х роках тут побажав поселитися нарком внутрішніх справ УРСР Всеволод Балицький, який був ініціатором перенесення столиці України з Харкова до Києва.

Територію вмить обгородили парканом, трамвайні колії прибрали, а місцевим мешканцям заборонили наближатися до резиденції.

Утім, незабаром Балицького записали в "вороги народу" і розстріляли, а його дачу перетворили в піонерський табір для дітей співробітників НКВС.

Після звільнення Києва від фашистських загарбників на угіддя поклав око тоді ще член воєнної ради 1-го Українського фронту Микита Хрущов. По закінченні Великої Вітчизняної війни сюди доставили ведмедів і павичів, причому дивовижних птахів звезли в такій кількості, що їх можна було побачити практично в будь-якім місці парку. 

У парку з вишуканим мостом гуляли павичі. Фото travelua.com.ua

Коли Хрущова обрали секретарем ЦК КПРС, він перебрався в Москву, але урядова дача ще довгий час служила резиденцією для вищого партійного керівництва.

Останнім жителем цього маєтку був Петро Шелест, який в 70-х роках обіймав посаду першого секретаря ЦК КПУ. У 1972 році його обвинуватили в українському націоналізмі й змусили написати заяву про вихід на пенсію.

А вже через 6 років територію колишньої урядової дачі зайняв Інститут педіатрії, акушерства й гінекології.  

Сьогодні столичні мешканці мало що знають про дачу Хрущова, як і працівники Інтистуту педіатрії.

"Те, що раніше тут була урядова дача, ми знали. Але якихось подробиць уже ніхто не пам'ятає. Дещо знаю лише з розповідей колег. От, приміром, у далекому куті парку є ще частина високого паркану, яким був обгороджений маєток. У центрі - залишки вольєра, де раніше, за розповідями, тримали ведмедів. Ще говорили, що після переїзду інституту в будинок, де жив Хрущов, у купі сміття знайшли великий шкіряний диван", - розповідає медсестра Валентина Іванівна.

Куди зник той дорогий диван, а заодно і павичі з ведмедями, вона не знає.

Те, що про урядові дачі радянських чиновників мало інформації, підтверджує і завідуючий відділом Музею історії міста Києва Віталій Ковалинський. Каже, причина в тому, що довгий час усе трималося в таємниці.

"Але точно відомо, що основною урядовою дачею була ділянка землі на Лук'янівці. Часто Хрущов заїжджав і на дачу в парк, який сьогодні зветься "Нивки". Є й непідтверджена інформація, що в цих угіддях гостював Леонід Брежнєв", - каже Ковалинський.

Були будиночки для керівників держави й у Конча-Заспі, відзначає видання.

Після розвалу СРСР багато колишніх партійних чиновників залишили за собою ці ділянки й тепер там проживають.

У Межигір'ї, де зараз живе Віктор Янукович, свого часу жив Володимир Щербицький.

За матеріалами "Комсомольської правди"