Ярмарковий парадокс

Версія для друку     Додати коментар

23.10.2017  13:08 __ Геннадій Пліс

Трохи більше півроку тому я вимушено взявся за Департамент промисловості та розвитку підприємництва. Вимушено, бо, як на мене, у місті було чимало не менш нагальних питань. Але йшлося, у тому числі, про ярмарки, які збирають, передусім, соціально незахищені верстви населення.

Спеціалісти Департаменту аудиту та внутрішнього контролю провели перевірки в комунальних підприємствах "Бессарабський ринок", "Житній ринок", "Володимирський ринок", "Міський магазин", "Поділ-нерухомість" та низці інших підрозділів, які підпорядковані Департаменту промисловості та розвитку підприємництва.

Перевірки проводили, в тому числі, на завершальному етапі, – тобто це був аудит ефективності діяльності всього підрозділу. За результатами цих аудитів виявлено фінансових порушень на 10,5 мільйонів гривень.

Але то лише початок. За весь час, як за результатами перевірок, так і внаслідок "перемовин", зі структурних підрозділів вимушено або за власним бажанням звільнилися 22 особи керівного складу. Було порушено три кримінальні провадження.

За результатами аудитів у КП "Поділ-нерухомість", "Міський магазин" та "Київська спадщина" підприємствам рекомендували передати організацію сезонних ярмарків власними силами, а не доручати цю роботу стороннім суб'єктам господарювання. І це почало давати економічний ефект.

Так, за інформацією лише КП "Київська спадщина", від проведених у вересні цього року 11 ярмарків (1864 учасники) отримано 252,5 тисяч гривень, що у 2,3 рази (140,1 тисяч гривень) більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Тоді, нагадаємо, вказане КП провело 79 ярмарків (7804 учасників, 112,3 тисяч гривень) силами різних суб'єктів господарювання. Тобто один такий захід дозволив відрахувати до бюджету в 16 разів більше коштів!

Такі результати не лише у вказаного КП. Насправді у вересні поточного року порівняно із вереснем минулого доходи, отримані столичними організаторами від проведення ярмарків, зросли у чотири рази.

Усього в столиці протягом вересня 2016 року відбулося 99 ярмарків у всіх районах міста. Від цієї діяльності надійшло 1 мільйон 254 тисяч гривень. За аналогічний період цього року відбулося аж 286 ярмарків, що принесло 324,6 тисяч гривень.

Загалом кожен ярмарок був ефективнішим в 11 разів, і це вимірюється в конкретних надходженнях до казни.

Цього року сталося також важливе нововведення. Після тривалих суперечок і обговорень КП "Міський магазин", теж підконтрольне Департаменту промисловості, уперше продало право організовувати та проводити ярмарки на електронних торгах ProZorro.Sale.

Тобто тепер жодного людського фактору – лише прозора ціна та легальне місце. Завдяки цьому крокові з проведення ярмарків за трьома адресами у Шевченківському районі за вересень-грудень поточного року КП отримало 130 тисяч гривень.

Ще один суттєвий момент – ціни для підприємців за участь у ярмарках не змінилися. Так само не стали вищими вони і на продукти, хоча в цілому зросли як у великих торговельних мережах, так і на ринках. І це – ще один приклад зменшення корупційних проявів.

Як на мене, непогано для початку. Згоден, є ще багато організаційних моментів, багато суперечливих адрес, багато того, що потребує уваги та вирішення. Але головне – ми справді можемо, коли хочемо.

Геннадій Пліс, перший заступник голови КМДА, спеціально для УП