Медреформа у Києві: "совка" більше не буде

Версія для друку     Додати коментар

16.10.2017  11:25 __ Микола Поворозник

Починати реформи – складна справа, адже завжди знайдуться незадоволені. Я часто згадую фразу Рудольфа Джуліані, екс-мера Нью-Йорка: "Один зі способів відкинути будь-які зміни в Нью-Йорку – сказати: "Тут це не спрацює".

Коли ми почали впроваджувати у столичну медицину сучасні європейські стандарти, тільки й чули: "Тут це не спрацює", а ще: "Ми не готові", "Київ – не Європа", і найгірше – "І так нормально". У таких випадках я завжди кажу, що настав час залишити все радянське в підручниках історії. Сучасна медицина не може будуватися на принципах з минулого століття.

Коли пропонуєш зміни – найскладніше пробити стіну нерозуміння, подолати страх перед новим та побороти банальну лінь. Люди працювали так роками, мають насиджені місця, їх усе влаштовує. Нехай система, за якою вони працюють, неефективна та застаріла – головне, що вона звична.

Втім, крок за кроком, важко, зі скрипом, але нашій команді вдається проштовхувати зміни.

Впроваджуючи реформу, вдалося наблизити послуги до пацієнта, покращити якість медобслуговування і, що важливо, – значно підвищити фінансування закладів первинного рівня.

З 700 тисяч гривень у 2014 році до 12 мільйонів у 2017.

Сума, що виділялється на ліки, зросла вдвічі. Первинний рівень перестав фінансуватися за залишковим принципом, що дозволило покращити якість надання медичної допомоги населенню.

Але попри певні успіхи, залишилась одна серйозна проблема – нераціональне використання грошей і ресурсів медичними закладами.

Сьогодні кожен з них живе своїм життям, як маленька країна. Головні лікарі розпоряджаються коштами, їх фактично ніхто не контролює, мотивація для розвитку закладів – відсутня. Та головне – якість послуг не відповідає жодним стандартам.

Стало зрозуміло, що потрібно змінювати систему – оптимізувати, об’єднувати центри надання певних медичних послуг, запроваджувати більш жорсткий контроль якості.

Так виникла ідея створити низку профільних комунальних некомерційних підприємств (КНП), які акумулюють матеріально-технічну та фінансову базу для надання більш якісних послуг.

Найближчим часом ми плануємо почати реорганізацію комунальних стоматологій, центру крові, а також відділень нефрології та діалізу.

Діряві зуби за ціною золотих

Наразі в Києві діє 5 спеціалізованих стоматологічних комунальних підприємств, 9 стоматологічних поліклінік і 64 стоматологічних відділення при консультативно-діагностичних центрах. У 2017 році з міського бюджету на них виділено понад 72 мільйона гривень.

Перш ніж ви почнете гадати, куди ж пішли ці гроші, я відповім: здебільшого на "комуналку" та виплату зарплати персоналу. Але не лише медичному, а й адміністративному – директору, його заступнику, бухгалтеру, економісту. У кожній клініці своя адміністрація – сумарно це божевільні кошти з бюджету. Тобто тих, хто керує, ми маємо. А лікарів бракує, бо зарплата мала.

Через відсутність єдиної керуючої структури ми не маємо можливості закупити якісне обладнання, сучасні матеріали або хоча б найбільш необхідні у потрібних обсягах.

То що ми хочемо зробити?

Об'єднати їх у комунальне некомерційне підприємство і передати йому функції адміністрування.

Це дозволить зекономити кошти на управлінському персоналі, зробити послуги комунальних стоматологій більш доступними, поліпшити їх матеріально-технічне оснащення, зрівняти ціни у всіх пунктах надання послуг та забезпечити гідну зарплату лікарям.

Ми хочемо, щоб киянам більше не довелося бігати в різні поліклініки в пошуках стоматологічного кабінету, що працює, стояти в довгих чергах та потім переліковувати зуби в приватних клініках.

Цього "совка" більше не буде.

Небезпечна кров

Такий підхід буде запроваджено і для збору й переливання компонентів крові. За відповідне рішення вже проголосували депутати Київради.

Що ми маємо в цій сфері сьогодні?

38% донорської крові та її компонентів у місті заготовлюються відділеннями трансфузіології міських лікарень, без належних умов, оснащення для стандартизації та відповідного контролю технологічних процесів. Усе це робить банальне переливання просто небезпечним.

Ми плануємо створити в місті єдину організовану службу крові з автоматизованим управлінням процесом заготівлі, переробки та зберігання донорської крові та її компонентів. А також сформувати єдиний реєстр донорів крові та її компонентів.

Перш за все – якість та безпека. Єдиний адміністративний центр допоможе привести роботу служби крові у відповідність до європейських стандартів. За рахунок централізованого проведення обстеження крові та її компонентів, буде більш ефективно використовуватися обладнання та площі, зникатиме дублювання функцій аналогічних закладів.

Але головне – буде забезпечено централізований контроль якості донорської крові та її компонентів за єдиними стандартами.

Нирки та недостатність

Реорганізації також потребує й нефрологія. У столиці діє п'ять відділень нефрології та діалізу. Два з них на базі дитячих лікарняних закладів. Наразі неможливо надати екстрену допомогу при невідкладних станах дорослим пацієнтам, які лікуються в дитячих лікувальних установах, та закупити медикаменти й ліки для дорослих пацієнтів.

У чотирьох з п'яти відділень не впроваджено підготовку до проведення діалізної терапії (формування артеріовенозних анастомозів та імплантацій катетера Тенкоффа).

У трьох з п'яти відділень не здійснюється консультативна допомога пацієнтам співробітниками профільних відділів університетів та науково-дослідних інститутів.

Враховуючи, що кожне з цих відділень живе своїм життям, немає можливості в разі потреби перерозподілити видаткові матеріали між ними. Тож коли вони закінчуються в одному відділенні, пацієнта починають ганяти по інших.

Крім того, за відсутності єдиної керуючої структури, місто не має можливості організувати диспансерне спостереження нефрологічної групи пацієнтів амбулаторно-поліклінічної ланки. Хоча при захворюваннях нирок надзвичайно важливе саме запобігання розвитку захворювань і проведення заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я.

Створення єдиного медичного простору – комунального неприбуткового підприємства – дозволить максимально ефективно використовувати наявне обладнання, стандартизувати всі технологічні процеси підготовки та проведення діалізу, раціонально планувати наявні матеріально-технічні ресурси.

Це також дасть змогу відкрити в кожному відділенні палати інтенсивної терапії для надання медичної допомоги при невідкладних станах та укомплектувати їх фахівцями-анестезіологами. Місто зможе створити єдиний електронний реєстр хворих.

Ми наблизимо послугу до пацієнта та зробимо допомогу якіснішою.

Озвучуючи ініціативи міста на міжнародних медичних конференціях, ми постійно чуємо, що Україна рухається у правильному напрямку. Колеги з інших країн радо діляться досвідом та погоджуються допомогти.

Нерозуміння та супротив ми зустрічаємо лише на місцях. Керівництво лікарень незадоволене, що в них забирають можливість розпоряджатися коштами, бухгалтери та економісти – тим, що їх посади скорочують. А деякі громадські активісти, не розібравшись у ситуації, починають кричати про зраду просто заради власного піару.

Нещодавно до мене підійшов журналіст і запитав: "Поясніть, де в ініціативах по медицині корупція, я щось ніяк не зрозумію?". Я почав пояснювати суть змін, але побачивши недовіру в очах відповів:

"Знаєш, поки на лікування в Швейцарії не заробив, буду робити Швейцарію тут". – "А, то для себе стараєтесь!", – задоволено закивав журналіст. – "Так, для себе та ще мільйонів киян".

Микола Поворозник, заступником голови Київської міської державної адміністрації, спеціально для УП