Як часто ми чуємо про маніпуляції з містобудівною та дозвільною документацією при будівництві?
Як часто зіштовхуємося з випадковими чи навмисними помилками з документацією окремих чиновників і недобросовісних забудовників у цій процедурі?
І, нарешті, як часто ми чуємо про незаконне знищення і так недостатньої кількості наших парків та скверів?
Занадто часто.
Сьогодні ми поговоримо про один з ключових документів, без якого ніяке будівництво у місті є неможливим – містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (надалі – "МУО").
Екскурс у земельні будні
Що ж таке МУО та з чим його "їдять"?
Фізичні і юридичні особи, які мають наміри забудувати земельну ділянку, що перебуває у їх власності або користуванні, зобов’язані отримати МУО. Згідно з законодавством, саме МУО є основною складовою вихідних даних на проектування об’єктів містобудування.
Відповідно до закону, МУО – документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Видачу МУО у Києві здійснює Департамент містобудування та архітектури КМДА.
Саме цей департамент, за заявою зацікавлених осіб, визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні та державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
За результатами цього Департамент упродовж 7 робочих днів або надає замовнику примірник МУО, підписаний керівником уповноваженого органу містобудування та архітектури, або відмовляє у видачі МУО з відповідним обґрунтуванням.
У чому ж криється "зрада"?
По суті, МУО – це така собі "санкція" міста на здійснення будівництва. Інші можливості впливу, зокрема на проекти V категорії складності, у міста майже відсутні.
Тому, вочевидь, МУО беззаперечно має відповідати потребам містян, враховувати особливості архітектури, транспортної та соціальної інфраструктури тощо і, наголошую, відповідати вимогам чинного законодавства України.
У чому ж основні проблеми ключового документу при будівництві?
По-перше, неможливість впливати на суб’єктивні розрахунки.
Важливим документом, що має надаватись зацікавленою особою для отримання МУО, і який обов’язково має аналізувати та враховувати при прийнятті рішення Департамент архітектури, є містобудівний розрахунок.
У цьому документі доступно та стисло викладається, зокрема, в які школи підуть майбутні мешканці, вирішення питань благоустрою, забезпечення умов транспортно-пішохідного зв’язку, вирішення питань забезпечення місцями для постійного зберігання автотранспорту тощо.
А чи дійсно такий розрахунок містить достовірну інформацію та чи дійсно виконується у майбутньому – запитання риторичне. Так, намальовані/прораховані дитячі садочки, сквери, парки та дороги, зазвичай, ніколи не з’являються, на відміну від новобудови, що навантажить існуючу інфраструктуру ще "радянських" часів.
Саме містобудівний розрахунок документ частково лягає в основу МУО. Тож його оприлюднення може унеможливити будь-які маніпуляції з боку окремих представників місцевої влади під час чергового будівельного скандалу на кшталт: "ми не знали", "ми не чули".
По-друге, закритий доступ до МУО всіх об’єктів.
Чи знаєте ви, які МУО на які об’єкти видано? Які параметри становлять їх основу під час розробки?
Відповідно, без інформації про те, яке будівництво ведеться/буде вестися за отриманими МУО, громадськість не має змоги впливати на майбутній об’єкт.
Логічно, що без контролю з боку містян, Департамент може собі дозволити видачу дуже сумнівних МУО, що призведуть і вже призводили до значного суспільного резонансу.
По-третє, відсутність обліку МУО.
Чи є інформація про ведення обліку, систематизації МУО? Чи можемо ми бути впевненими, що під одним реєстраційним номером не видається кілька МУО? Чи що спеціально не залишаються такі номери, що заповнюються потім заднім числом? Наразі такі можливості у Департаменту наявні.
По-четверте, маніпуляції з текстовою частиною МУО.
Законодавчо встановлена єдина форма МУО, але скільки разів траплялися випадки, коли цей дозвільний документ свідомо чи не свідомо видавався з порушеннями (відхиленнями від вимог). Зокрема, що надзвичайно поширено в місті Києві, не було враховано цільове призначення земельної ділянки?
Саме з такими "іграми", тобто з використанням дискреційних повноважень Департаменту (вибірковим наповненням текстової частини МУО), ми зіштовхнулися під час аналізу та вирішення проблемної ситуації з забудовою Чкалівського скверу на вулиці Олеся Гончара, 55-Б у Шевченківському районі Києва.
Одіозність схеми просто зашкалює: земля надана Інституту геологічних наук Національної академії наук України Київською міською радою виключно для потреб науки з цільовим призначенням, що взагалі унеможливлює будь-яке будівництво, а він, в свою чергу, з незрозумілих причин починає комерційне будівництво. А може, з цілком зрозумілих?
Якраз у цьому випадку означена проблема постає в усій красі:
- у МУО з невідомих причин, всупереч закону, не визначається цільове призначення земельної ділянки, що не дозволяє будівництво;
- це видається, як свідома маніпуляція, приховування інформації з метою встановлення платформи для отримання дозвільної документації на будівництво, яку в майбутньому важко оскаржити в судових інстанціях, а сумнівну забудову знести.
Наголосимо, що МУО – передує не лише будівництву, а навіть розробці проекту.
Отже, правильно встановлені параметри на цьому етапі є кричуще важливими, як для міста в цілому, так і для містян, інвесторів, девелоперів самого будівництва, а також контролюючих органів.
Вочевидь, ключовий документ такого рівня має бути відкритим, публічним.
Наразі ж МУО засекречені, плюс існують ймовірні маніпуляції з "підкладання" одних документів замість інших тощо.
МУО видається нашим з вами міським органом і має слугувати нашим інтересам. А хіба це можливо, якщо громада не бачить цього документа і жодним чином не може його проконтролювати?
Конструктив понад усе
Тепер до конструктиву, адже пуста критика не призводить ні до чого. Очевидно, що такий важливий документ має бути у відкритому доступі.
Оприлюднення всіх МУО та дотримання чиновницьким апаратом типового зразка МУО, передбаченого чинним законодавством, є обов’язковим. Тобто, має бути створений відкритий онлайн реєстр всіх МУО на сайті Департаменту архітектури.
По-перше, публікація МУО дозволить всім, зокрема, представникам активної громади бачити, аналізувати тощо, що буде збудовано, наскільки на них вплине це будівництво.
По-друге, якщо згідно з МУО передбачається будівництво 5-поверхівки, а за проектом (що розробляється на основі МУО) – вже 15-поверхівка, то це є підставою для анулювання дозвільної документації/скасування декларації та недопущення зловживання забудовниками. Тож публічність унеможливить порушення закону, яке досі тихенько проходило у високих кабінетах.
Крім того, повинні бути внесені зміни в містобудівне законодавство для унеможливлення маніпуляцій, зокрема, розширені права чи підстави для відмови у видачі МУО Департаментом архітектури.
І обов’язково при видачі МУО однозначно має враховуватися цільове призначення земельної ділянки. Зокрема, Департамент має відмовляти у видачі МУО, якщо немає слова "будівництво".
Отже, важливі аспекти для максимально ефективної роботи з цим документом:
1. Дотримання єдиного зразка МУО;
2. Систематизація, створення єдиної бази МУО;
3. Оприлюднення.
Такими невеликими кроками, поступово можна привести як цей документ, так і багато інших, що існують в сфері містобудування, до адекватного функціонування та виключення корупціогенних факторів.
Саме цим і займаємось.
Ольга Балицька, депутат Київради від фракції "Самопоміч"
14.11.2017, 13:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 10:59 Олександр Вовченко |