Боротьба за сквер: чи вдасться зупинити забудовника?

Версія для друку     Додати коментар

15.05.2017  10:49 __ Ольга Балицька

Як часто ми чуємо про сутички між забудовниками та місцевими жителями, що подекуди призводять до трагічних наслідків?

Як часто зіштовхуємося з останніми "китайськими" попередженнями міжнародних організацій щодо загрози виключення нас з їх складу за знищення наших же пам’яток архітектури?

Як часто ми бачимо новини про те, що черговий сквер став мішенню для зведення там багатоповерхового монстра?

Будемо відвертими, занадто часто.

Ця історія піде про один невеличкий історичний сквер на вулиці Олеся Гончара, можливо маловідомий широкому загалу, але такий теплий та рідний для тих, хто хоч раз завітав до нього.

Тож, в самому серці міста розташований Чкалівський сквер. У цьому невеликому парку є чудові дерев'яні скульптури, які створили київські активісти, там стоять пам'ятники льотчику Валерію Чкалову та письменнику Олесю Гончару і величний фонтан архітектора Городецького.

Місцеві мешканці та й всі кияни насолоджувалися цим зеленим оазисом, допоки його не вирішили знищити.

Одіозність схеми просто зашкалює: земля була віддана киянами Інституту геологічних наук Національної академії наук України для потреб науки. Але Інститут із незрозумілих причин починає комерційне будівництво. А може, з цілком зрозумілих?:) Про це нижче. 

Так, ще рік тому в проекті Зонінгу міста Києва "випадково" частину скверу віддали під багатоповерхову забудову. Тоді нам вдалося оперативно відреагувати, і на моє звернення розробники проекту КО "Інститут Генерального плану м. Києва" виправили функціональне призначення цієї території – на зелені зони.

Уже майже за рік, у лютому цього року, події набрали серйознішого розвитку – частину скверу огородив будівельний паркан. Дякуючи активним та небайдужим місцевим жителям, він простояв недовго. 

До цього, Департамент культури КМДА миттєво відреагував на моє звернення та видав припис про зупинення будь-яких робіт. Не дивлячись на це, будівельні роботи продовжилися.

За результатами аналізу сотень сторінок найрізноманітніших документів, після величезної кількості звернень до всіх компетентних органів державної влади та місцевого самоврядування ми встановили безпрецедентну кількість порушень законодавчих норм, про що ми кожного разу чітко зазначаємо чиновникам та вимагаємо їх здійснити певні дії з вирішення кричущої ситуації.

1 ділянка +1 ділянка = 1 висотка?

Будівельні роботи ведуться/велись на двох земельних ділянках:

- на земельній ділянці по вулиці Олеся Гончара, 55-Б, площею 0,3265 га, на якій розташований Інститут геології і вільна її частина (вглиб скверу ім. Чкалова);

- на суміжній земельній ділянці по вулиці Богдана Хмельницького, 80-б, площею 0,0484 (перед Інститутом геології, у бік дитячого майданчика).

Перша земельна ділянка надана у постійне користування НАН України ВИКЛЮЧНО для експлуатації та обслуговування будівель і господарських споруд Інституту Геології, де будь-які земляні чи будівельні роботи без зміни цільового призначення сесією Київради є незаконними.

Вихідні дані на проектування, тобто містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та і сам дозвіл на виконання будівельних робіт є такими, що видані з порушенням містобудівного законодавства.

На суміжну земельну ділянку (яка межує та захоплює частинку скверу) договір оренди з Київрадою у забудовника скінчився, був поновлений постійною комісією Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, АЛЕ досі не набрав чинності (додаткова угода про поновлення НЕ підписана мером і НЕ зареєстрована).

Таким чином, будь-які роботи на зазначеній земельній ділянці є не лише порушенням містобудівного законодавства, але і кримінально караним злочином відповідно до ст. 197-1 КК України.

Враховуючи відповіді на мої звернення від компетентних органів, дозвільна документація на будівництво і вихідні дані на проектування забудови зазначеної земельної ділянки – взагалі відсутні.

Агата Крісті відпочиває

Відповідно до інформації Міністерства культури України – історико-містобудівне обґрунтування (ІМО), що є обов’язковим документом для забудови обох земельних ділянок – не погоджувалось в порядку встановленому законодавством.

На наше спільно з громадою прохання, провідні фахівці Національної спілки архітекторів України підсумували наступне:

- зазначене будівництво багатофункціонального комплексу на території пам’ятки архітектури по вулиці Олеся Гончара, 55-б у Шевченківському районі Києва, є незаконним;

- не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, порушує вимоги до використання особливо цінних земель (ст. 53, 54, 84, 150, 162, 163, 164 Земельного кодексу України та ст. 34, 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини");

- не відповідає вимогам пам’яткоохоронного та містобудівного законодавства, а також міжнародного законодавства;

- суперечить умовам збереження історичної забудови, що склалась;

- має бути негайно зупинено, а територія пам’ятки архітектури приведена до аутентичного вигляду у відповідності до вимог законодавства.

Окультуренню бути

Нам стало відомо, що історико-містобудівне обґрунтування забудови земельної ділянки за адресою: вулиці Олеся Гончара, 55-6 у Шевченківському районі Києва рекомендоване до розгляду Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України та включене до плану її роботи.

Як відомо, історико-містобудівне обґрунтування є обов’язковим, якщо новобудова знаходиться в межі історичних районів, історичного центру та історичних ареалів міста Києва.

Взагалі історико-містобудівне обґрунтування по суті дуже сумнівний за своєю юридичною природою документ, але наразі передбачений чинним законодавством.

Утім в нашому випадку цей документ став у нагоді, тому що без нього забудовники не зможуть нічого звести, як на одній земельній ділянці, так і на іншій, адже обидві вони відносяться до меж історичних районів.

Ми вже звернулися з відкритим листом до міністра культури Євгена Нищука та його підлеглих не чинити злочин і в жодному разі не погоджувати історико-містобудівне обґрунтування об’єкта "Будівництво багатофункціонального комплексу по вулиці Олеся Гончара, 55-6 у Шевченківському районі Києва".

Це єдиний допустимий крок, який, я переконана, буде прийнятий Науково-методичною радою, адже відповідне рішення дозволить фінально вирішити ситуацію та зберегти раз і назавжди наш рідний і чи не єдиний сквер в самому серці міста. Тож зараз життя нашого рідного скверу у руках Мінкульту.

Діалог – ознака цивілізації

Крім вже численних зроблених кроків з нашої сторони, ми підготували фінальний: проект рішення Київради, яким передбачено звернутися до Національної академії наук України, Інституту геологічних наук Національної академії наук України з єдиними можливими вимогами:

- негайно зупинити проведення будь-яких будівельних робіт;

- забезпечити використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення а саме: "для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд інституту"; 

- терміново привести територію пам’ятки архітектури до аутентичного вигляду у відповідності до вимог чинного законодавства.

І у разі не виконання зазначених вимог, а також вимог визначених законодавством України, Київрада буде змушена припинити право постійного користування земельною ділянкою.

Наостанок необхідно зазначити, що наша позиція, як громади, позиція законодавчих та виконавчих органів влади має бути єдиною – недопущення будівельних пухлин у історичному центрі міста, що не відповідають архітектурному ансамблю, містобудівній ситуації, без належного розвитку інженерної, соціальної і транспортної інфраструктури, створюють "автомобільний хаос" та позбавляють мешканців району чистого повітря. Адже ми цього гідні!

Від редакції: мова йде сквер імені Чкалова у Шевченківському районі, який пропонують перейменувати на сквер імені Павла Шеремета.

Ольга Балицька, депутат Київради від фракції "Самопоміч"