Де починається і закінчується Київ?

Версія для друку     Додати коментар

28.04.2017  14:40 __ Володимир Прокопів

Де починається і закінчується межа Києва? Як не дивно, це питання за роки незалежності до кінця так і не було вирішено. Відтак його врегулювання уже давно перезріло. І хоча далеко не все залежить від міської влади, важливий крок до його вирішення ми маємо намір закласти в оновленому Статуті територіальної громади Києва.

Межі міста – питання, яке потрібно було вирішувати на вчора, адже сучасний Київ "прописаний" у юридичних межах зразка 60-х років.

Починаючи з 1988 року, коли до Києва перейшли Бортничі, Жуляни та інші території, і до цього часу, кордони не змінювались. Проте за цей період і столиця, і прилеглі населені пункти давно вийшли за свої межі.

У середині 80-х – початку 90-х відбувалось промислове будівництво, видавались землі для житлової та дачної забудови на прилеглих територіях та зі складу сусідніх колгоспів. І все це – без зміни кордонів Києва. Тобто на сьогодні маємо дві межі столиці – юридичну і нез’ясовану фактичну.

Водночас це питання має і більш глобальний характер. Важливо не лише зафіксувати конкретні кордони, а і відповісти, яким шляхом має розвиватись місто: через ущільнення чи розширення, як агломерація чи автономний центр тощо.

Над цим ми працюємо у процесі підготовки Концепції  проекту Статуту Києва – нашої локальної Конституції. Межам територіальної громади у документі відведено окремий розділ, а над його наповненням уже працює робоча група за участі представників місцевої влади, науковців та юристів.  

Сусідні пристрасті

У відомому романі "Кайдашева сім`я" дві родини чубляться через грушу, що знаходиться на спільній межі. У Києві жар пристрастей не настільки високий, але каменем спотикання у встановленні кордонів міста також є спільна межа з сусідами, а точніше – незгода частини з них розмежовувати спільні території. Настав час встановити "межі дозволеного".

У різний час це питання піднімалось на високому рівні. У 2005 та 2011 роках міська і обласна ради домовлялись про координацію зусиль, але далі домовленостей справа так і не дійшла.

Нарешті, втретє до цієї проблеми повернулися у 2015 році – за дорученням міського голови створили робочу групу з узгодження меж Києва. З цього часу питання вдалось зрушити з місця. Зокрема, досягли попередньої згоди із керівництвом обласної ради щодо погодження кордонів.

На часі – спільний меморандум, який документально це зафіксує.

Варто розуміти, на сьогодні столиці потрібно визначити кордони близько тридцяти суб’єктів у п’яти сусідніх з Києвом районах. Майже 60% місцевих рад різних рівнів дали відповідне погодження, частина – надали розмиті відповіді або вимагають додаткові документи. І одиниці – неохоче йдуть на діалог.

Так, досягти компромісу вдалось з Вишгородом щодо спірної території острова Великий. Столиці потрібна не земля, а водозабір. Вишгород готовий віддати у користування землю острова та дозволити будівництво водозабору, але острів лишиться вишгородською землею.

Найбільші проблеми маємо з Козинською сільрадою та Коцюбинською селищною радою. Перша зробила землевідведення десятків ділянок, які, на нашу думку, належать Києву. До того ж межа села і столиці нерівна й весь час змінюється, що посилюється наявністю намитих островів. На поступки Козин іде вкрай неохоче.

Ще складніша ситуація з Коцюбинським, де селищна рада незаконно відібрала більше 4 тисяч га Біличанського лісу. Це при тому, що згідно з указом президента ліс отримав природоохоронний статус і приєднаний до парку "Голосіївський".

З 2008-го відбулася низка судів, які то скасовували, то дозволяли розширення території Коцюбинського, та навіть самовільну забудову на землях лісу. Боротьба за ці землі триває.

Вшир чи вглиб?

Як ви вважаєте, Київ велике чи мале місто? Думаю, досить велике. Загальна площа столиці складає 835 кв. км, тоді як для порівняння – у Парижа 105,4 кв. км. І це при тому, що за кількістю населення міста несуттєво відрізняються. Тож питання – у раціональному використанні землі.

В Європі сьогодні розвивають міста переважно шляхом ущільнення, а не розширення. Чим щільніше місто, тим краще працює його економіка, тим ближче все знаходиться. Це зручно, комфортно і екологічно.

Але це не має перешкоджати громадам, що бажають приєднатись до столиці. У бізнесі є термін "злиття і поглинання". Так ось, у нашому випадку має бути злиття – аж ніяк не поглинання. Тобто, якщо якась громада має намір приєднатись до столиці, має відбутись свідоме об’єднання на партнерських засадах і за спільної згоди громад. 

Якщо повертатись до Статуту, для вирішення цих питань важливо визначитись з базисним документом. На мою думку, таким має бути Генеральний план міста. 

Звісно, далеко не усі питання можна вирішити у стінах мерії. В Україні відсутній профільний закон, що регулює встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Наразі  Мінрегіонбудом розроблено законопроект, який має встановити механізми для проведення таких процедур. У документі, до речі, говориться, що при ініціюванні процесу зміни меж міста міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо зміни меж міста.

Київ має проект такого документу. Але уже багато років кошти на його доопрацювання, на жаль, не виділялись.

Та відсутність профільного закону не означає, що ми маємо сидіти на місці. Для цього, власне, і працює робоча група.

У цьому сенсі не втомлююсь повторювати, що нам дуже важлива думка громади. Кожен може ознайомитись з Концепцією проекту Статуту та залишити свої пропозиції. Від киян залежить, де починатиметься і закінчуватиметься кордони їх міста.

За посиланням текст документу. 

Володимир Прокопів, секретар Київради