Як вирішити проблему перевантажених дитсадків у Києві?

Версія для друку     Додати коментар

27.04.2017  12:50 __ Геннадій Пліс

Проблема з дитсадками у Києві почала "проглядатися" уже в 2006 році, коли дошкільні навчальні заклади були укомплектовані на 99%.

У 2008 році цей показник виріс до 106%, у 2010 році – до 112%, у 2014 – до 125%, а на поточний рік маємо 123%. Столичні дитсадки дуже переповнені.

За останні роки ми збудували значно більше, ніж було зроблено раніше. Тільки за 2016 увели в експлуатацію 7 дитячих садочків і 2 школи, і роботи тривають. Якщо цифрами, то це у 5 разів більше, ніж раніше.

Але ми пам’ятаємо, що місто поповнилося 250 тисячами внутрішньо переміщених осіб, а це щонайменше 25 тисяч дітей.

Звичайно, навантаження на інфраструктуру дуже велике. На початок року на 100 наявних місць претендувало 123 дитини.

Сьогодні черга у дошкільні заклали складає близько 11 тисяч дітей, які потребують першочергового зарахування.

Після остаточного запуску нової електронної системи дані трохи зміняться відповідно до показників нової системи.

Справедливості ради зауважу, що за три роки черга зменшилась на 1/3 – у 2014 році ми мали 16,9 тисячі дітей на очікуванні, у 2015 році – 14,5 тисячі, а у минулому – 11,1 тисячі дітей.

Наразі у 700 працюючих дитсадочках різних типів і форм власності дошкільну освіту здобувають близько 113 тисяч дітей дошкільного віку.

Щоб вирішити проблему, нам, враховуючи перевантаженість, треба відкрити більше 100 дошкільних закладів на 200 місць кожен. Або ж знайти інші варіанти.

Певна річ, Київ активно шукає такі можливості. Окрім будівництва власних дошкільних установ, хочемо, щоб за рік їх було більше десятка. Завдання нелегке, і для цього проробляємо альтернативні варіанти. Звичайно, за участю громадськості.

Але дозвольте ще трохи цифр: зараз утримання дитини у садочку обходиться бюджету міста у приблизно 12 тисяч гривень на рік. Нагадаю – на освіту в нас витрачають 33% від бюджету! Це значно більше, ніж у будь-якій країні, де мені доводилося бувати. Тобто у більшості країн садочків на утриманні, як у нас, не існує. 

Але повернемося до варіантів. Тих, над якими активно працюємо, декілька.

Перший: влада міста домовляється з будівельниками, що платитиме їм упродовж п’яти років за кожне місце у дитсадку, який буде збудований, по 12 тисяч гривень із міського бюджету. Натомість садочки мають з’явитися за кошт будівельників.

За другим варіантом ми дотуватимемо будівництво садочків, щоби комерційні структури були зацікавлені їх споруджувати. За це вони можуть отримувати кошти з бюджету міста. У такий спосіб у приватних садочках могли би зменшувати тарифи на утримання дітей, які сьогодні для більшості містян непідйомні. 

Третій варіант. Як не дивно, але ми маємо вільні місця у деяких приватних садочках. Ми розглядаємо можливість адресної допомоги людям, які водитимуть туди своїх дітей. Гроші отримуватимуть не люди, а дошкільні установи, які частково покриють витрати батьків. 

І четвертий варіант: чому б не виплачувати ці кошти батькам, які не претендуватимуть на місце у муніципальному дитячому садочку, а будуть виховувати дітей вдома? Тобто вони можуть використовувати їх за власним бажанням, але не через влаштування у комунальному дошкільному закладі.

Як на мене, всі перераховані способи є перспективними. Але зараз нам хотілося б почути думку киян.

Знаємо першу репліку, що мовляв, 12 тисяч гривень – це недостатньо, і суму треба збільшити.

Над цим працюємо. А про решту треба говорити. Говорити, щоб знайти вихід.

Геннадій Пліс, перший заступник голови КМДА