Землю або гроші: кияни-воїни АТО вимагають від міської влади реалізації своїх прав

Версія для друку     Додати коментар

07.12.2016  15:30 __ Павло Негрей

Державні лідери неодноразово обіцяли найрізноманітніші "винагороди" бійцям АТО, які воювали і воюють на сході країні.

Лише незначна кількість з близько 280 тисяч учасників анти-терористичної операції справді отримали державні нагороди (деякі, на жаль, посмертно) та грошові компенсації у різному вигляді за втрачене життя або здоров'я за два з половиною роки бойових дій.

Обіцянки

З усіх обіцяних владою видів винагороди учасникам АТО однією з найбільш поширених стала ініціатива безкоштовно надати воїнам земельні ділянки у їхнє постійне користування.

Відповідні земельні пільги для учасників бойових дій закріплені законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Стаття 12 цього закону передбачає можливість отримання учасниками АТО земельних ділянок із земель державної власності в межах областей або із земель комунальної власності у межах відповідного населеного пункту. При чому, такі земельні ділянки можуть бути виділені відразу для декількох потреб, зокрема, для ведення фермерського господарства, садівництва, побудови житлового будинку та інших.

Положення закону стало підґрунтям для численних звернень обнадієних такою можливістю воїнів із заявами про надання ділянок до своїх місцевих рад. Зокрема, за інформацією Київської адміністрації, до Київради вже подано більше 15 тисяч таких заяв.

Однак, не все сталося як гадалося. Ще у листопаді 2014 року Київрада ухвалила рішення виділити близько 11 гектарів землі у селищі Биківня Деснянського району Києва для киян-учасників АТО та їх сімей. Це рішення стосувалося не всіх ветеранів АТО, а лише двох категорій – сімей загиблих військових та тих військовослужбовців, які були поранені під час бойових дій.

Відповідно до нього, Київрада надала дозвіл КП "Спецжитлофонд" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під житлове будівництво.

Не встигла бодай ця невелика частина киян-учасників АТО порадіти своїй маленькій "перемозі", як дуже швидко стало відомо, що навіть це половинчасте рішення практично не може бути втілене в життя.

Обіцянка-цяцянка. А що ж насправді?

Адже буквально протягом місяця з'ясувалось, що виділені у Биківні ділянки є частиною заповідного лісу, а відтак вирубка дерев і тим більше будівництво на цьому місці житла є... забороненим. А ще через рік вже сама Київрада визнала своє рішення провальним.

У грудні 2015 року секретар Київради Володимир Прокопів заявив, що за час, що минув, начебто був підготовлений проект землеустрою і навіть виділені і поділені самі земельні ділянки, однак вже місцеві мешканці, за його словами, виступили за те, аби у них по сусідству була "зелена зона", а не нові житлові будинки.

При цьому чиновник поскаржився на недосконалий механізм громадських слухань, які з цього питання взагалі не були проведені.

Як результат цієї авантюри, станом на сьогодні лише 84 родини киян, які загинули під час АТО, отримали документи на володіння багатостраждальними земельними ділянками.

Виконання цього ж рішення, але вже стосовно поранених воїнів АТО, через недбалість київської влади, здається, зайшло в "глухий кут".

І це лише незначна частка з усіх майже 20 тисяч киян-воїнів АТО, які мають право на отримання законної "земельної" компенсації за свою військову працю.

Я особисто був мобілізований у Києві і прослужив майже 16 місяців в АТО. Заяву на отримання землі написав ще в липні цього року і через 3 місяці отримав відповідь, хоча відповідь була датована тим самим липнем.

У листі за підписом заступника директора Департаменту земельних ресурсів КМДА Ю.Мосійчука йдеться, що виділення земельних ділянок для будівельних потреб у Києві наразі є неможливим через відсутність детального плану більшої частини території міста, а там, де такий план є, ці землі вже мають свого власника.

Мосійчук зазначає, що оскільки необхідність такого плану встановлюється законом "Про регулювання містобудівної діяльності", то мер Віталій Кличко звернувся до Верховної Ради з проханням ухвалити рішення про відтермінування дії цих положень закону, однак парламент цю можливість досі не розглядав.

Також чиновник зазначив, що згідно з Генеральним планом Києва на період до 2020 року не передбачено нових територій для малоповерхової садибної забудови.

Я знаю, що абсолютно ідентичні відповіді отримали ще з десяток моїх знайомих-учасників АТО, половина з яких служать у Збройних силах за контрактом, а половина – були як і я мобілізовані.

Вимагаємо дій!

Отже, маємо ситуацію, коли закон на державному рівні встановлює право для людей, які ризикували власним здоров'ям і життям захищаючи нашу землю, але після повернення з війни зіткнулись з тим, що реалізувати це право і отримати законну ділянку землі в нагороду за свою роботу виявляється неможливим.

Зі схожими до київських проблем зіткнулись й інші міста, однак деякі з них все ж мають позитивні приклади їх вирішення.

Наприклад, у Львові також не змогли виділити учасникам АТО землю, однак міська влада погодилась замість неї виплатити грошову компенсацію.

Кожному бійцю пообіцяли виплатити 100 тисяч гривень разової допомоги упродовж 4 років.

Мер Києва Кличко у липні 2016 року теж пообіцяв, що ті столичні АТОвці, кому не вистачить земельних ділянок, обов'язково отримають фінансову компенсацію, однак досі жодних реальних рішень, вже не кажучи про можливий розмір компенсації та строки її виплати, не було.

Можемо констатувати, що своїми неузгодженими рішеннями центральна і місцева влада завела ситуацію у глухий кут. Тим більше не хочеться вірити в те, що ці дії були зумисними, аби лише імітувати турботу про воїнів, в той час як насправді ніхто їхніми проблемами опікуватися не збирався.

Невже лише за допомоги мітингів, пікетів, акцій протесту, які вже відбулись і продовжують відбуватись в різних містах з вимогою виконати норму закону про виділення землі, можна змусити владу втілювати в життя власні ж рішення?!

Тисячі киян-учасників АТО закликають міську владу невідкладно розробити і ухвалити реальний механізм виділення земельних ділянок для воїнів АТО або надання адекватної грошової компенсації.

Павло Негрей