"Бабушкін" повернувся!

Шість років головним архітектором Києва був Сергій Бабушкін (1996-2003).

Паралельно з адміністративною роботою за гроші громади, ця ж людина працювала у приватному архітектурному бізнесі, створюючи проекти найбільш помітних київських новобудов. Ті будинки викликали значний суспільний резонанс через їх недоречність, не гуманність і невідповідність законодавству.

На жаль, законодавство в сфері регулювання містобудівної діяльності настільки специфічне, що судових наслідків по цій забудові досі немає.

Проте прізвище "Бабушкін" за 10 років стало символом будівельної вседозволеності, коли гроші і влада чинять так, як вважають за потрібне, не керуючись законодавством.

За ці роки всі щілини в будівельних нормах були вивчені і майстерно використані у приватних інтересах, земельні ділянки Києва пройшли багаторазове просіювання на предмет, де можна відносно швидко отримати збагачення чи інші дії з перетворення грошей на нерухомість.

фото з Facebook О. Свистунова

Ось фрагмент програми Центрального каналу за 2010 рік, де в гостях Сергій Бабушкін, його син Олександр Бабушкін (офіційний директор приватної проектної фірми Бабушкіна), Олександр Свистунов (працював архітектором проектів майстерні Бабушкіна з 1997 по 2015) і автор цих рядків (до Бабушкіна жодного стосунку не мав). З телефонних дзвінків глядачів видно що кияни пов’язують ім’я Бабушкіна з негативними перетвореннями у місті, а він, в свою чергу, каже що все правильно і по-іншому бути не могло.

Свого часу Віктор Ющенко на посаді президента гнівно запропонував понизити до нуля хмарочос за проектом Бабушкіна на схилах Дніпра (вулиця Грушевського, 9а), недалеко від пам’ятника всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що змінив історичну панораму Києва (на фото позначено цифрою 2).

При тому, що за чинними документами можна не вище 9 поверхів, це розпорядження не було виконане.

Ба більше – за проектами фірм Бабушкіна і близьких їм структур збудували 18-поверховий будинок над Аскольдовою могилою, у дворі колишнього монастиря на вулиці Івана Мазепи, 11б (позначено цифрою 1), та 18-поверховий житловий будинок у дворі за Адміністрацією президента України та Урядом на вулиці Інститутській, 18а (позначено цифрою 4), а також 47-поверхівку на Кловському узвозі, 7а (позначено цифрою 3), що накладається своїм силуетом на Лаврську дзвіницю, яка є пам’яткою разом з середовищем, яке було незмінним майже 350 років.

Очевидно, що конкурс на головного архітектора Києва, що триває уже 10 місяців, мав легітимізувати на посаді нову людину, яка б відповідала на нові запити влади і виборців, з якими влада поведе розмову перед черговими виборами.

Почалося все з багатоходівки, коли перший конкурс був скасований за крок до завершення. Офіційна причина – громадське незадоволення. Правда це чи ні – дослідити можна, але довести важко. І ось, після другого конкурсу, де приймали участь майже ті самі кандидати, що і вперше, щойно переміг Олександр Свистунов. Від завершення навчання і до свого призначення першим заступником головного архітектора Києва наприкінці 2015 року, 18 років, згідно з інформацією ЗМІ, пропрацював у приватній фірмі Сергія Бабушкіна.

Працювати у фірмі більшу частину свідомого життя і не поділяти її цінностей – це, насправді, подвиг розвідника. Отже, можна припустити, що майбутній головний архітектор Києва, який витримав два конкурси і вже офіційно працює виконувачем обов’язків на цій посаді, не є розвідником, який насправді завжди був проти забудови у стилі Бабушкіна, але стільки часу ходив до нього на роботу і робив внесок у загальну справу цієї фірми.

У мережі неможливо знайти персонального сайту Олександра Свистунова, де були б представлені його проекти. Оскільки замовлення отримувало бюро Сергія Бабушкіна, то вся інформація міститься на їх інтернет-ресурсах.

Кілька штрихів і деталей з цих проектів, які, на думку автора, частково ілюструють якою мовою говорить новий головний архітектор Києва. Оскільки робота архітектора – це проект і супровід будівництва у точному слідуванні проекту, розглянемо, що вийшло у Олександра Свистунова, і як це можна порівняти з ймовірною майбутньою роботою.

Багатофункційний центр за проектом Свистунова – тротуар закінчується бетонною тумбою і терасою, йти можна тільки по автодорозі або "газону" – так буває, коли забудовано 100% виділеної ділянки.

Мешканці Києва однією з основних проблем бачать ущільнення забудови, урізання громадського простору і зелених зон, поганий стан тротуарів, доріг. Проте архітектор, в рамках проектного замовлення на приватній ділянці інвестора має свободу у прийнятті певного кола рішень.

Зокрема, саме в руках архітектора розміщення будівлі на ділянці таким чином, щоб було достатньо місця для пішоходів і транспорту, щоб люди не опинилися під колесами авто, у світі давно придумали систему розподілу транспортно-пішохідних потоків без перетинання.

Зебра перед головним входом у супермаркет впирається у бордюр вистою 15 см, та клумбу, що створює перешкоду для людей на візках та дитячих візочків.

З іншого боку, головний архітектор міста, за своїми посадовими обов’язками, не повинен втручатися в роботу приватних архітекторів і перевіряти їх проекти. Його завдання комплексно вирішувати проблему щільної забудови і давати пріоритет безбар’єрному середовищу, де можна йти по тротуару, а не по суцільному хаотичному паркуванню, як зазвичай є в Києві зараз.

З відповідей на конкурсне завдання кандидата О. Свистунова (з сайту kievcity.gov.ua)

Одна справа, коли мова про існуючу забудову, автори якої не могли знати 100 чи 50 років тому, як зміниться Київ, і тому там використовують засоби обмеження руху і паркування.

Інша річ – нові сучасні проекти, автори яких знають сучасні проблеми. У них є можливість зробити проект так, щоб в нових умовах не було відчуття, ніби при всіх знаннях і можливостях про людей знову не подбали.

Будівля за проектом О. Свистунова оточена дорогою та тротуаром, який часто або відсутній, або сильно звужений. Авто стоїть на тому місці, де автори проекту зробили паркувальну кишеню.

В інтернеті та друкованих ЗМІ не вдалося знайти матеріали, які б вказували на активне спілкування нового головного архітектора Києва з громадськістю. На публічних заходах, які проходили в Департаменті архітектури, Свистунов також не вирізнявся бажанням зрозуміло поговорити з громадою про питання забудови.

Останнім часом з сайту Департаменту зникли матеріали про "відкриті двері" – фото, які раніше публікувалися, щоб користувачі бачили кабінети і холи, людей які там працюють, нову відкриту форму взаємодії.

О. Свистунов обіцяє винести гострі питання на обговорення з громадськістю. Цікаво, чи планується певна нова методика?

Існуюче обмеження для забудови в історичних районах Києва 27 метрів від рівня тротуару, тобто приблизно 9 поверхів. Давно відомо, що є безліч способів, всупереч Генплану, збільшувати висотність.

Абсолютним рекордсменом зі знання, як збільшити обмеження по висоті і при цьому не понести жодного покарання є колишній творчий керівник нового головного архітектора Києва, Сергій Бабушкін, який примудрився збудувати в 5,5 разів вищу споруду, 47 поверхів у Печерському районі, яка наклалася на силует Лаври, яку в свою чергу охороняє міжнародна організація саме за ансамбль (цілісність архітектури і ландшафту)

Зонінг (містобудівний документ), який розроблений за бюджетні кошти в 2015 році, вже включає виготовлення 3д моделі міста і визначення "дисонуючих висотних будинків". Більшість з них збудовані саме за проектами екс-роботодавця нового головного архітектора.

Конкурс на головного архітектора Києва досі супроводжується скандалами – минулого разу демарш до завершення конкурсу зробила громадськість, присутня у журі, цього разу – професійні архітектори.

Національна спілка архітекторів вийшла з журі конкурсу до його офіційного завершення, проте рекомендувала залишити на посаді Свистунова. Дивна логіка, зважаючи на те, що Бабушкіна виключили з членів спілки архітекторів багато років тому, саме через конфлікти з забудовою в історичному центрі всупереч нормам і законам, а кваліфікаційний сертифікат архітектора, який Бабушкін повинен був отримати з 2013 року через Спілку, він отримував дуже довго та зі скандалами.

Фото: http://levk-777.livejournal.com/18650

Хотілося завершити на позитивному моменті, але дивним чином складається так, що нерухомість відображає процеси у суспільстві.

Очевидно, на даний момент переважає необхідність нового ущільнення Києва, а влада шукає людину, яка проводила б це ущільнення, так би мовити "з пом’якшенням".

Це невідворотній процес, проте основне завдання – створити хоча б видимість того, що життя звичайного киянина покращується, проблеми вирішуються, можна знайти справедливий розподіл і прозорі рішення.

Багато у цьому процесі важитимуть не рішення законів, проектів і Генпланів, а риторика і медіа комунікації. Тому найближчим часом слід чекати нового витка, коли говорять одне, а на справді відбувається зовсім інше.

Олег Гречух, архітектор