У мерії хочуть вивести з тіні так звану пайову участь – плату, яку вносять до міського бюджету підприємці, залежно від вартості кошторисних робіт. Новий проект – на фінальній стадії.
Сьогодні підприємці (девелопери, забудовники) сплачують 4% від вартості кошторисних робіт – для житлових і 10% - для нежитлових приміщень.
Ця ставка дуже завищена, тому підприємці часто обирають тіньову схему, яка "коштує" 3-4%.
Як реально підтримати працюючого підприємця?
Проект, який був розроблений спільно з депутатом Ольгою Балицькою, підводить риску під маніпуляціями із пайовою: об’ємні 40 сторінок напрацювань минулих років перетворилися у прості і зрозумілі 10.
Три основні моменти – революційні, і саме вони здатні стати каталізатором для розвитку бізнесу.
Перший: зараз підприємці сплачують 4% пайової участі від кошторисної вартості для житлових і 10% – для нежитлових забудов. У новому проекті немає ніякого розділення. Для всіх буде 4%.
Ще одне спрощення стосується зонування. Зараз ми маємо 741 зону, при цьому коефіцієнт пайової участі змінювався від 1 до 10. Новим порядком розділення цього коефіцієнту не передбачається, він єдиний. Тобто 4% від кошторисної вартості незалежно ні від чого.
Якщо немає кошторисної вартості, то в силу вступає індикатив, який відповідає даним Мінрегіонбуду щодо вартості житла.
Другий момент: зарахування вартості. Раніше зловживання були на тому, хто звільнявся від зарахування та за яких умов. Схема була настільки непрозорою, що навіть досвідчені спеціалісти навряд чи окреслили б усі тонкощі. Зараз маємо повне впорядкування цього сектору, тобто усі моменти будуть прозорими і зрозумілими.
І найголовніше: раніше визначальною у формуванні пайової участі була бюджетна комісія Київради. Тобто – людський фактор. Новий проект його нівелює – рішення комісії не потрібне.
Тобто три важливі речі: 4% незалежно від функціоналу, єдиний коефіцієнт, незалежно від зони і те, що бюджетна комісія не впливає на рішення щодо пайової. Решта – деталі, на сьогодні вони фактично узгоджені.
Реальне спрощення умов для ведення бізнесу дуже швидко піднімає нас у рейтингу Doing Business. Крім того, нововведення не потребує бюджетних затрат, лише формуватиме послідуючі доходи, суттєво впливатиме на дохідну частину бюджету.
Адже будь-яка схема буде залишатися тіньовою, якщо тіньова схема дешевша, ніж легальна.
Мені здається, що 10% – це дуже завищена ставка, такого немає ніде. Природно, що тіньова схема з її 3-4% є значно економнішою, а отже і привабливішою для підприємця.
У результаті ми маємо те, що у нас є 700 мільйонів гривень заборгованості за пайовою участю, і ніхто не збирається її платити. Тому якби ми мали схему – а ця схема стає конкурентоздатною з вартістю тіньової – то сьогодні у підприємців не було б потреби долучатися до тіні, адже офіційна схема дуже проста.
І будь-які витрати у даній схемі на підприємців покладатися не будуть, навіть у випадку, коли ми будемо перевіряти, скажімо, зовнішні мережі. Потім ці показники зарахуються у зменшення пайової участі, а їх перевірка буде здійснюватися не за рахунок підприємства.
Для бізнесу спрощується процедура, підприємство може швидко сплатити пайову участь та зарахувати проведені зовнішні мережі. Адже для підприємств головне – безболісно ввести об’єкт у експлуатацію. Та без сплати пайової участі це зробити неможливо.
А якщо його не можна ввести в експлуатацію, то не можна також почати отримувати дохід, але за кредит, наприклад, взятий під будівництво, все одно треба платити. Для бізнесу швидкість – це економія витрат.
Запропоновані зміни – це запобігання корупції. Адже у новому порядку ні на що не можна вплинути в "ручному" режимі, всі моменти максимально спрощені, відсутній людський фактор і можливості для маніпуляцій.
Які є ризики? Ризик – лише те, що хтось, хто зацікавлений у тіньових схемах, може на якомусь етапі не пропустити цей проект.
Хочу вірити, що цього не станеться.
Геннадій Пліс, перший заступник голови КМДА
14.11.2017, 13:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 10:59 Олександр Вовченко |