Третій місяць триває конкурс з вибору головного архітектора Києва. Спільнота міських проектів делегувала в комісію двох членів – Євгенію Кулебу та Наталю Кондель-Пермінову.
За процедурами, які погодила комісія, голосування за кандидатів мало відбутися за 12 професійними і етичними критеріями – в травні така система оцінки стане обов'язковою для будь-яких конкурсів на держслужбі відповідно до нового закону.
На засіданні 2 березня голова комісії Олександр Спасибко виніс на голосування відмову від обов’язковості оцінки за критеріями попри протест та категоричну незгоду представників громадськості і міжнародних експертів. 10 з 19 членів комісії підтримали пропозицію Олександра Спасибка – і розпочалась масштабна криза.
Після дискусій і складних переговорів, спільнота міських проектів сформулювала 7 конструктивних пропозицій від громадськості, які могли б відновити громадську легітимність конкурсу, і запропонувала розглянути їх конкурсній комісії.
Хто така громадськість? Відповідь в цьому відео.
Ми — організована група, що відстоює право на Київ для кожногоМи — організована група, що відстоює право на Київ для кожного Нас запитують: "Хто такі міські активісти?". Ось хто ми такі і #НамТутЖитиПрямо зараз Женя Кулеба демонструє це відео кільком Народним Депутатам, меру Кличко і комісії з вибору Головного архітектора Києва.Тієї самої комісії, члени якої стверджують, що "корупція, на жаль, необхідна українській державі", які вважають, що їм "не потрібні ніякі критерії, щоб оцінювати кандидатів, яких вони знають по 10-15 років", тієї комісії, яка голосує плюсиками і стверджує, що "громадськість на них тисне".Ми — конструктивна організована громадськість. Ми не підтримуємо жодного з кандидатів і вимагаємо чистого професійного конкурсу. Ми тиснемо і не збираємося зупинятись. Нам всім потрібно місто для людей, а не для чиновників і ми готові за це битися.Подробиці: https://goo.gl/pY8ZpFВи нам вірите? Розкажіть про це своїм друзям.
Posted by Київ, яким він має бути on Friday, March 18, 2016
Минуло 2 тижні. Пропозиції так і не були розглянуті конкурсною комісією по суті — жодне з питань навіть не було поставлене на голосування. Також, упродовж двох тижнів не публікувалися протоколи, необхідні для складання анонсованого судового позову; делегати в комісію від громадськості не могли підписати свої анонсовані заяви про вихід.
У протоколах так і не було зазначено, хто ті 10 членів комісії, які проголосували за зміну процедури.
Останні засідання ні до чого не призвели і ясно показали системність кризи українського суспільства. Пропоную вам аудіозапис засідання 18 березня.
Та наведу кілька цитат з останніх засідань:
Володимир Нудельман, член Президії Національної академії архітектури:
"Щодо корупції, розумієте, я знайомий з низкою дослідників, які кажуть, що у наш час держава без корупції зупинилася б. На жаль, це так. На превеликий жаль. Але це треба поступово викорінювати. Але коли люди жили в той період, то вони потрапляли в таку ситуацію не заради особистого збагачення, а для того, аби справа йшла, вони змушені були це нести."
Євгенія Кулеба (керівник ГО "Місто-Сад"), делегат від громадськості:
"Громадськість хоче дотримання процедури, яка була зафіксована попередньо. [...] Я голосувала проти відхилення голосування за критеріями та по матриці. І це має бути зафіксовано в протоколі. Далі — де протоколи? Де останній протокол? Я категорично не задоволена тим, як ведуться протоколи, крім останніх двох. Навіть, коли я просила включати мої тези в протокол – їх там немає."
Микола Дьомін, член Спілки архітекторів (НСАУ):
"Останнє питання до Катаріни, кого ви не бачите у цьому списку для голосування, може вам не подобається якась кандидатура. Складається враження, що ми в тупику, скажіть що вам не подобається, і давайте це вирішимо. І громадськість, кого ви не бачите в цьому списку, і розберемося."
Катаріна Георге, урбаністка з Німеччини, фонд GIZ:
"На мою думку, шлях яким ми проголосували за попередніх кандидатів, відверто порушує наші домовленості [...]. Прозорість – це слово, яке використовується постійно, але прозорість – це щось більше за декларування цього слова перед камерами. Мені здається, прозорість — це можливість пояснити, чому обрали того чи іншого кандидата. Матриця була інструментом для вибору. Природно, що процедура оцінки буде суб’єктивна, але з тим, матриця допоможе зрозуміти, чому кожен з членів проголосував за ту чи іншу особу, матриця має бути для кожного члена комісії, а не тільки для іноземців."
Вадим Жежерін, голова Київської спілки Архітекторів:
"Ті, хто приніс матриці, ви за президента США голосуєте по матриці чи галочками в бюлетені? І за мера міста? Не треба вигадувати незрозумілі схеми. Ви вивели цікаві для вас кандидатури, розставили їх на місця, далі ви їх визначили, а тепер хочете, щоб ми займалися арифметикою. Наші колеги нас не зрозуміють, я вам чітко заявляю: ми цього не будемо робити."
У першому відкритому листі до міського голови громадськість писала: "обраний на посаду фахівець повинен мати професійну та етичну легітимність."
Сьогодні ми змушені констатувати, що ця можливість втрачена.
Процедури роботи комісії – предмет консенсусу, цього консенсусу більше немає. На нашу думку велику частину відповідальності за це несе Олександр Спасибко.
Те, що відбувалось на комісії – відображення етичного конфлікту між Україною Майдану і Україною Януковича, між Україною професіоналів і Україною "рєшал".
Не може бути компромісу між позиціями "якщо вам щось не подобається, додайте свого кандидата" і "давайте проведемо конкурс за процедурами, які дозволять нам вибрати найкращого".
У громадськості немає ніяких "своїх" кандидатів. Майдан виступав за "зміну системи, а не облич".
Ми живемо в реальності, де прозорий професійний конкурс – це кращий спосіб відбору фахівця на реалізацію стратегії – і нас цікавлять перш за все стратегії розвитку міста, а не персоналії. У нашій реальності немає навіть технічної можливості прийняти пропозицію "вирішити питання з приводу того, кого ми не бачимо в списку". І ми раді, що наша позиція збігається з позицією незалежних іноземних експертів.
Нерозумно робити вигляд, що після Майдану Україна Януковича кудись поділась. Вона, як і раніше, оточує нас з усіх боків. Мало того, Україна Майдану – в меншості, поки що в меншості.
Але в України Майдану є три критично важливих відмінності: воля до змін, довіра між людьми і готовність нести відповідальність.
На жаль, конкурс дійшов до точки неповернення і повинен бути припинений.
Роль міської адміністрації – виконання інструкцій, але для подібної політичної кризи інструкцій не існує.
Ми – кияни – і є владою в цьому місті. Ми беремо на себе відповідальність за рішення – конкурс має бути припинений. Ми раді можливості зняти з міської адміністрації необхідність приймати це складне рішення.
Ми закликаємо комісію на наступному засіданні визнати очевидне – ситуація пройшла точку неповернення, можливості відновити суспільну легітимність цього конкурсу більше не існує.
Ми закликаємо комісію знайти волю, мужність, та правовий метод зупинення цього конкурсу. В іншому випадку, ми будемо змушені припинити цей конкурс через суд.
Також варто зафіксувати, що ми різко негативно оцінюємо роль голови комісії Олександра Спасибка у виникненні цієї кризи і наполегливо рекомендуємо міському голові звернути на це увагу.
Ми сприймаємо міську адміністрацію не як ворогів, а як партнерів – нас об'єднує розуміння системних проблем і необхідності їх вирішення: відокремлення повноважень очільника департаменту містобудування (чиновника) і головного архітектора (стратега), чітка формалізація повноважень і відповідальності. Ми позитивно дивимось на можливість співпраці з цих питань.
Ми всі отримали важливий досвід і повинні рухатися далі.
Київ – у кризі. Столиці необхідні професіонали з новим досвідом, який дасть Києву можливість ривка. Після необхідних реформ буде проведений новий прозорий конкурс і Київ отримає професіонала.
Ми звертаємось до всіх, хто готовий почути:
Ми всі кинулися будувати країну, не збудувавши наші міста. Ми обговорюємо зміну уряду, стрибаючи через калюжі на розбитих тротуарах. Але наш життєвий простір не закінчується дверима квартири. Вулиці і площі, парки і набережні — наші. Міста належать нам цілком і повністю.
Ми змінимо все, це потребує зусиль, але це не так складно, як здається.
Стежте за розвитком подій і долучайтесь до змін.
P.S. Нижче - текст судового позову. У ньому тільки базис. Всі карти, звичайно, не розкриваємо - будемо, користуючись своїм процесуальним правом, наданним ст.ст. 49, 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства, надавати суду доповнення та уточнення до адміністративного позову.
Ім’я позивача також не розкриваємо, переконані, що це стане приємною несподіванкою для всіх! ;-)
14.11.2017, 13:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 10:59 Олександр Вовченко |