Чи потрібні Києву райради?

Версія для друку     Додати коментар

03.02.2016  11:50 __ Максим Мамедов

Дискусія навколо відновлення райрад у Києві набирає обертів.

27 січня 2016 року за рішенням судді окружного адміністративного суду Києва Олексія Огурцова було призупинено постанову ЦВК, щодо проведення перших за 10 років виборів до райрад 27 березня 2016 року на невизначений термін за позовом провокаційної Громадської Організації "Наждак".

У свою чергу Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України, висловив думку, що "районні ради у містах – це атавізм радянської системи".

Чи є райради в Києві залишками радянської системи?

По-перше, треба наголосити на тому, що в Радянському Союзі не було розмежування органів місцевого самоврядування та органів державної влади.

Виборчий орган на місцях – Рада народних депутатів, та їх виконавчі комітети (виконкоми) – були саме органами державної влади, та складали єдину жорстку систему державної вертикалі.

Конституція УРСР 1937 року чітко визначала в статтях 85 та 86, що "вищестоячі комітети" та "ради депутатів трудящих" мають право скасовувати рішення і розпорядження "нижчестоячих рад" та "комітетів".

По-друге, якщо вже і заговорили про залишки радянської системи, то варто згадати, що роботу Рад народних депутатів організує Голова відповідної Ради, який одночасно є і головою її виконкому. Нічого не нагадує?

Але це вже питання суто моделі місцевого самоврядування. До речі, така модель називається Південно-германською, де громада обирає як місцеву раду, так і бургомістра (мера), який поєднує функції голови місцевої ради та виконавчої влади.

Районні ради у містах є нормальною практикою в країнах Європи, таких як Британія, Іспанія, Польща тощо. Бо вони відповідають принципу субсидіарності, закладеному в "Європейській хартії місцевого самоврядування", яку 15 липня 1997 року підписала й Україна.

Але що це за принцип такий "субсидіарності"?

Усі ми чули, що країні потрібна децентралізація – система управління, за якої частина функцій та повноважень центральної влади переходять органам місцевого самоврядування.

А субсидіарність – це основний організаційний принцип децентралізації, який наголошує, що рішення мають прийматися на найближчому до людей рівні і застосовується виключно щодо питань місцевого значення.

Що ми маємо і чи потрібні нам райради?

Районні державні адміністрації в Києві підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а голів районних адміністрацій призначає президент України відповідно до Конституції України.

Але, згідно ч. 2, ст. 11 ЗУ "Про столицю України – місто-герой Київ": "… районні в місті Києві державні адміністрації… у разі створення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам, як виконавчі органи таких рад", а на посаду голови РДА призначається особа, яка обрана головою райради.

До компетенції районних рад відносяться питання, пов’язані зі шкільною, дошкільної та позашкільної освітою; закладами охорони здоров’я; ремонтом та експлуатацією житлового фонду району; ремонтом та утриманням внутрішньоквартальних або міждворових під’їздів та проїздів.

До того ж райради можуть надавати пропозиції до Генерального плану міста, видавати дозволи на встановлення МАФів, підписувати контракти щодо розміщення зовнішньої реклами тощо.

Тобто ті питання, які вирішувались на рівні міста, тепер будуть вирішуватись якнайближче до мешканців районів і можна припустити, що більш ефективно, оскільки районні ради більш проінформовані про становище району, аніж місцева рада.

І тут ми можемо побачити два моменти:

Перший: створення райрад може розірвати провладну вертикаль, на фоні зниження рейтингу "Солідарності" в Києві та надати можливості опозиційним партіям прийти до влади, що становить загрозу для пропрезидентської партії.

Другий: у разі успішної діяльності райрад, на порядку денному може стати питання щодо скорочення складу самої Міської ради.

Наприклад у Лондоні існує 33 райони, в кожному понад 60 радників (депутатів), а на загально місцевому рівні всього 25 радників та мер.

Хоча ЦВК подала апеляційну скаргу на рішення судді Огурцова, кінцевий результат залишається невизначеним, оскільки наступне засідання суду призначене на 9 лютого, а районні виборчі комісії мають бути сформовані до 8 лютого.

Проте, вже деякі політичні партії висловили свої невдоволення та вимагають скасування рішення суду та проведення виборів 27 березня 2016.

Серед них "ДемАльянс", "Самопоміч", "Сила людей", "Батьківщина", ВО "Свобода".

Їм залишається тільки мобілізувати мешканців Києва та чинити громадський тиск на владу.

У крайньому випадку, згідно ч. 2, ст. 7 ЗУ "Про столицю України – місто-герой Київ": "Районні ради можуть утворюватися за рішенням територіальної громади  міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму".

Максим Мамедов, ДемАльянс