Чому киянам нарахували різну плату за тепло у жовтні?

У жовтні цього року жителі міста Києва сплачували за опалення за спеціальним алгоритмом нарахування. Цей алгоритм дав змогу нарахувати людям за опалення, виходячи з кількості опалювальних днів та теплового навантаження на будинок.

Іншими словами, у Києві застосували механізм, який дозволяє жителям будинків без лічильників сплатити за опалення максимально наближено до тих мешканців, у будинках яких працюють прилади обліку.

Слід відзначити, що таку практику нарахувань за тепло Київ застосовує вперше.

На рівні Уряду України наразі лише створено робочу групу, завданням якої стало напрацювання нормативно-правового акту, який би прив’язав нарахування за тепло до зовнішніх температурних показників.

Однак, усвідомлюючи, що прийняття такого документу потребує тривалого часу, столиця прийняла рішення розпочати пілотний варіант застосування такої методики.

У першу чергу, міська влада враховувала соціальний аспект цього питання. Адже вже з початку опалювального сезону послуга опалення нараховувалася за тарифами, які були прийняті в травні поточного року – 16,14 гривні за квадратний метр. Тобто вартість тепла в оселях зросла майже удвічі і складатиме левову частку витрат київської родини.

Саме тому в жовтні, який ще не був холодним місяцем, а запуск опалення здійснено не з початку місяця, місто використало можливість зменшити той фінансовий тягар, який би отримали кияни з приходом нових тарифів.

Для кожного будинку столиці, де лічильник ще не встановлено, або ще не взято на комерційний облік (тобто не запущено в роботу для подальших нарахувань) було здійснено індивідуальний обрахунок вартості тепла.

Як відомо, у середньому будинки з лічильником сплачують на 20-30% менше, аніж будинки, де розрахунок здійснюється за тарифом.

При цьому у жовтні враховувалося проектне теплове навантаження на будинок, тобто кількість тепла, яке споруда споживає відповідно до того технічної документації.

Навіть однакової серії забудови будинки можуть мати різні обсяги споживання теплової енергії, адже в одному будинку могли провести утеплення стін, заміну вікон тощо, а в іншому – ні.

Також враховувалася кількість опалювальних днів.

Як відомо, опалювальний сезон у столиці ми розпочали 10 жовтня. У цей день було підписане розпорядження Київського міського голови, оскільки температура повітря опустилася нижче 8 градусів протягом трьох днів поспіль.

Враховуючи технічні й технологічні особливості функціонування міського теплового господарства, на запуск опалювального сезону дається не менше семи днів. Тому кількість опалювальних днів була різна: у когось увімкнули тепло 12-го жовтня, у когось – 16-го.

Усі ці фактори стали причиною того, що кожен будинок отримав свою вартість тепла, обрахунок якого базувався на обсягах фактично спожитої послуги.

У середньому мешканці будинків без лічильників за розробленим нами алгоритмом заплатили у жовтні близько 8-10 гривень за квадратний метр. Тоді як за тарифом мали б заплатити 16,14 гривні за квадратний метр опалення.

Таким чином, за двокімнатну квартиру людина без лічильника сплатить близько 400-500 гривень, тоді як за тарифом ця сума сягала б понад 900 гривень.

Паралельно упродовж жовтня-листопада у столиці запускаються в роботу будинкові лічильники теплової енергії.

Ще наприкінці минулого року менше третини будинків мали працюючі прилади обліку. За цей рік ми збільшили до 80% кількість київських будинків, які розраховуватимуться за теплолічильниками. Жоден регіон не демонструє такого потужного стрибка у напрямку тотального обліку тепла.

Тобто поступово весь житловий фонд Києва обліковуватиме кількість спожитого тепла: люди знатимуть обсяги отриманої послуги і сплачуватимуть, винятково, за них.

Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА