Договірні відносини із монополістами: Київенерго

Версія для друку     Додати коментар

17.06.2015  16:10 __ Олена Галушка

Продовжуємо звертати вашу увагу на договірні відносини з монополістами, в цьому випадку з ПАТ "Київенерго".

З липня 2014 року виконавцями послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (з використанням внутрішньобудинкових систем) визначені теплопостачальні організації.

Відтепер підприємства, зокрема, ПАТ "Київенерго", повинні перейти на прямі договори з безпосередніми споживачами послуг та взяти на абонентський облік лічильники.

Про те, що таке прямий договір із монополістом ви можете прочитати у статті "Що таке "прямі договори" з "Київводоканалом" і чому їх треба укладати?".

Із метою захисту прав споживачів під час укладення договорів з монополістами, враховуючи умови монополії на ринку послуг, Кабміном було розроблено та затверджено низку типових договорів.

Ми вже пояснювали у попередніх статтях, що при укладанні договорів на надання житлово-комунальних послуг (ЖКП) сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Істотні умови договору в сфері житлово-комунальних послуг

Чи дотримані вимоги типового договору в прямому договорі ПАТ "Київенерго"?

Так, дотримані, аналіз текстів виявив лише деякі відмінності, про які буде сказано нижче.

Утім, на нашу думку, типовий договір є мінімальною необхідність, якої мають дотримуватись монополісти. У той же час, для більш ефективного захисту споживачів, і до типового договору варто було б додати низку важливих деталей, які визначено в законодавстві (ст.26 ЗУ "Про ЖКП") як істотні умови договору, але з різних причин до нього включені не були.

Автор провела аналіз, які істотні умови не включено до договору, який пропонує "Київенерго", та якими його можна було б вдосконалити.

Проглянемо "мінуси" нашого прямого договору більш детально:

Виконання монополістом договору

З’ясували те, що стосується наповнення прямого договору, але на практиці часто залишається проблематичним його виконання, особливо деяких положень.

Зокрема: пп. 6 п. 21 – "Київенерго" зобов’язується повідомляти споживача про планову перерву в надані послуг через ЗМІ не пізніше ніж за 10 днів до її настання із зазначення причин та часу перерви за надані послуги.

Варто відзначити, що Типовий договір передбачає повідомлення споживача не тільки через ЗМІ, а також письмово. Повідомлення лише через ЗМІ призводить до того, що споживач дізнається про відключення гарячої води безпосередньо по факту її відключення.

Згадується ситуація, яка відбулась у квітні цього року – людей було повідомлено про відключення води на необмежений термін через кілька днів після фактичного відключення.

Саме тому, автор буде ініціювати внесення змін до договору на рахунок включення умови про обов’язкове письмове повідомлення споживача про майбутні переривання у надані послуг.

Це надасть можливість споживачам, у разі відсутності письмового повідомлення у встановлені договором строки, особисто апелювати до "Київенерго" за захистом своїх прав.

Це також позбавить "Київенерго" можливості посилатись на наявність повідомлення у невідомих більшості споживачів ЗМІ, які вони ніколи не читають, та забезпечить належну реалізацію прав споживача.

Пп. 9 п. 21 – у разі особистого звернення споживача невідкладно інформувати його про виявлення недоліків у роботі внутрішньобудинкових інженерних мереж та/або інженерного обладнання.

При цьому Типовий договір передбачає, що інформування споживача у таких випадках повинно відбуватись обов’язково – упродовж доби з дня виявлення недоліків.

Тобто виходить, що "Київенерго" звільнило себе від обов’язкового інформування споживача про виявлення певних недоліків у роботі внутрішньобудинкових мереж і прив’язало це до особистого звернення.

П. 26, 27, 30 – представник Виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов’язаний невідкладно повідомити про це Споживача.

Представник Виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов’язаний узгодити з Виконавцем точний час і дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників.

У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні Споживача представник Виконавця повинен з’явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку.

У разі неприбуття представника Виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Утім, власне строків не встановлено, а поняття "невідкладно" є досить широким. Тому встановлення чітко визначеного строку є необхідним. Це дозволить скоротити період реагування "Київенерго" на заяви своїх клієнтів.

Пп. 9 п. 18 – передбачається встановлення квартирних засобів обліку води та/або теплової енергії та взяття їх на абонентський облік.

На практиці це право реалізовується не завжди, оскільки "Київенерго" часом відмовляє в установленні квартирних засобів обліку тепла.

Відповідно до роз’яснення Мінрегіонбуду, на сьогодні без технічних перешкод можливе встановлення лічильників на тепло у будинках з окремим тепловим вводом до квартири.

При вертикальній однотрубній системі опалення іноді потрібно здійснити переобладнання квартирної або навіть будинкової системи для установки лічильників.

Це питання вирішується з допомогою спеціалізованих проектних організацій. Відповідно, для можливості переобладнання системи опалення, яка знаходиться в спільній сумісній власності, необхідна згода усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, що розташовані у будинку.

Отже, встановлення квартирних засобів обліку теплової енергії повинно здійснюватись, але обов’язково із дотриманням певної процедури.

Саме тому відмова в установленні може бути тільки обґрунтованою із чітким поясненнями яким чином це питання можна вирішити: до кого та із якими документами звернутись. Адже, складність установлення засобу обліку в тій чи іншій ситуації не позбавляє споживача цього права.

Порядок переведення на прямі договори

З мешканцями усіх будинків, що обслуговуються комунальними ЖЕКами, "Київенерго" за замовчуванням укладає прямі договори.

Утім, для будинків ОСББ та ЖБК, а також тих, що обслуговуються приватними ЖЕО є особлива процедура переведення: ці ЖЕО мають спершу укласти з "Київенерго" договір про співпрацю, який регулює взаємодію та обмін інформацією, а також використання внутрішньобудинкових інженерних мереж та систем "Київенерго".

Тільки після того теплопостачальник укладає зі споживачами прямі договори.

Мешканці деяких ОСББ та ЖБК прийняли рішення не вступати у прямі відносини з монополістом, і визначити своє об’єднання виконавцем послуг з ГВП та ЦО. Такі дії для них є гарантією, що споживачі не залишаться сам-на-сам з монополістом, а діятимуть як колективний споживач.

Процедура укладення договорів

На сайті "Київенерго" процедура виглядає просто і легко: щоб укласти прямий договір з компанією, достатньо передати необхідні для підписання договору документи адміністратору Центру обслуговування клієнтів (ЦОК) та у його присутності написати заяву.

Після цього споживачам, у яких встановлені лічильники гарячої води, співробітники "Київенерго" зателефонують та погодять дату приходу фахівця компанії для опломбування лічильника та підписання договору – вдома у клієнта.

Тим киянам, у яких немає лічильника гарячої води, потрібно буде відвідати ЦОК "Київенерго" через 10 днів після подання заяви та підписати заздалегідь підготовлений екземпляр індивідуального договору.

Спрощена процедура підписання індивідуальних договорів впроваджена в усіх ЦОК "Київенерго" та покликана попередити скупчення черг і дискомфорт клієнтів.

На практиці ситуація дещо сумніша. До автора неодноразово звертались споживачі послуг "Київенерго" із проханням посприяти оптимізації процедури укладення договорів між споживачами комунальних послуг та "Київенерго", а також діяльності ЦОК.

Саме тому направила депутатське звернення із низкою прохань-пропозицій, де, окрім врегулювання переліку документів для кожної послуги, запропоновано налагодження online черги, покращення системи документообігу з метою, аби споживачі могли відстежити етап розгляду листа тощо.

У своїй відповіді на звернення "Київенерго" хоч і повідомив про спрощення процедур укладення договору, втім, досить скромно залишає за собою можливість визначати "індивідуальний пакет" для клієнтів.

Із позитивного: монополіст повідомляє, що працює над розробкою "особистого кабінету", що забезпечить дистанційну взаємодію із виконавцем послуг, а також задля зручності клієнтів збільшив час роботи ЦОКів – 8:00 до 19:00 (в тому числі і в суботу).

Утім, їх все ще залишається дуже мало – 12 штук на величезне місто.

Цю проблему може бути вирішено тільки шляхом створення сервісних центрів на базі ЖЕКів (які, при тому, обслуговуватимуть і прилеглі ОСББ та ЖБК), що зараз намагається впровадити київська влада.

Тому планую і надалі працювати над досягненням сервісу в цій сфері, а також добиватись мінімізації потенційно корупціогенного "індивідуального пакету документів".

Зарегульованість до добра не призводить, а спрощена процедура має використовуватись не тільки тоді, коли на цю проблему монополісту звертає увагу депутат.

У наступній колонці спробую розкрити не тільки "зовнішні оболонку" надання послуг Київенерго, а й "внутрішню" (якісні та кількісні показники послуг). А також як захистити права на отримання якісних послуг. У випадку виникнення питань або потреби у консультації, звертайтесь: svidomyi.meshkanets@gmail.com.

Олена Галушка, депутат Київради, заступник голови постійної комісії з питань ЖКГ та ПЕК, член правління ГО "Свідомі"