Що стоїть за реформою ЖКГ у Києві і як усе змінити на краще?

Версія для друку     Додати коментар

18.12.2014  08:18 __ Гліб Антоненко

На жаль, київська влада, яка сьогодні здійснює реформи системи житлово-комунального господарства, керується, передусім, бажанням "освоїти" грошові потоки та комунальне майно шляхом централізації управління цими активами.

9 жовтня 2014 року Київрада прийняла рішення № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", яке мотивується прагненням підвищити ефективність управління комунальним майном і вдосконалити роботу комунальних служб.

Зокрема, передбачено зменшення існуючої кількості комунальних підприємств. У кожному районі Києва планується реорганізувати існуючі КП шляхом їх злиття в одне районне.

Після злиття київська влада має намір передати новоствореним комунальним підприємствам нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Рішення, яке прийняла міська влада, концептуально є правильним. Серед комунальних підприємств є чимало "прокладок", які точно треба ліквідувати. Вони були створені задля того, щоб відібрати розрахункові рахунки у ЖЕКів і "освоювати" кошти.

Такі КП мають свій штат клерків, які отримують зарплатню з грошей, сплачених киянами за комунальні послуги.

Але виникає багато запитань до того, як ця "реформа" буде втілюватись на практиці.

По-перше, що буде з майном організацій, які ліквідуються? Може виявитись, що бізнесу якогось чиновника потрібен, до прикладу, додатковий офіс. А тут якраз "випадково" є приміщення, яке звільнилось. Потім вигідна оренда, приватизація і таке інше.

По-друге, кого призначать у штат та на керівні посади новостворених КП?

Якщо тих же самих чиновників, які працювали в ліквідованих структурах, то хто їм буде заважати робити те, що вони робили до цього: замовляти внутрішнє утеплення за неринковими цінами, купувати матеріали у "своїх" підприємців тощо?

Якщо поставлять нових ("своїх") людей, буде таж сама ситуація, гроші централізовано будуть вимиватися, але вже через інші підприємства? Якраз кошти, зекономлені на скороченні штату працівників, вони і зможуть таким чином "ефективно" "освоювати". Також вони надалі зможуть і вигідно для себе здавати в оренду нежитлові приміщення.

По-третє, де гарантія того, що така централізація системи управління не має на меті із більшим ККД використовувати адміністративний ресурс під час різноманітних виборів?

Що треба зробити для підвищення якості роботи системи ЖКГ?

Передусім, треба вдосконалити існуючий порядок нарахування і розподілення отриманих коштів.

На сьогодні система має безліч "чорних дірок", які дають змогу на різних рівнях "відкушувати шматки" коштів, сплачених за житлово-комунальні послуги. Як результат –  сума, яку можна витратити на реальне поліпшення життєвого простору киян, значно зменшується.

Йдеться і про КП "ГІОЦ" і про ті КП, які хочуть реорганізувати.

Основними заходами для виправлення ситуації є:

По-перше, необхідно ліквідувати можливість чиновників на власний розсуд витрачати кошти громади.

Потрібно проводити розрахунок за житлово-комунальні послуги вже по факту їх отримання.

Самі ж послуги мають бути контрольовані на рівні кожного будинку. Йдеться не лише про підписання актів мешканцями будинків, а й про он-лайн систему, яка дає змогу будь-кому слідкувати за кожною витраченою копійкою.

По-друге, ЖЕКам треба повернути розрахункові рахунки.

Ті управлінці, яким реально доводиться обслуговувати будинки, не мають думати, як випросити списаний ліфтовий трос для встановлення паркану. Їм повинна бути надана змога оперативно закупити матеріали і задовольнити вимоги мешканців.

По-третє, сума оплати за надані послуги має виставлятись не по фіксованому тарифу, а по фактичним витратам на утримання будинку. У такому випадку ЖЕКи самі будуть зацікавлені провести необхідні роботи у повному обсязі.

Такі кроки дозволять нарешті змусити можновладців перейти від "освоєння" коштів киян до реальної роботи в інтересах громади Києва. Але задля їх запровадження необхідна і активна позиція самих громадян.

Поки ж мета реформи ЖКГ у Києві – централізація грошових потоків, використання комунального майна у цілях влади, а не громади та, як не прикро, робота на майбутні вибори…

Гліб Антоненко, громадський активіст, для "Української правди. Київ"