Муніципальна міліція чи придворна гвардія?

Наводити лад слід доти,

доки ще не настав час смути

Лао-Цзи

Нинішня київська влада метушиться в пошуках шляхів привернення на свій бік киян та збереження контролю над столицею. З цією метою, серед низки інших ініціатив, в структурах Київської адміністрації активно обговорюється необхідність створення муніципальної (місцевої) міліції з прямим підпорядкуванням керівництву міста.

Наприкінці листопада минулого року в КМДА навіть пройшов вузький круглий стіл на тему "Доцільність та можливі шляхи створення муніципальної міліції у Києві", в якому взяли участь голова КМДА Олександр Попов, його перший заступник Олександр Мазурчак,  екс-президент Леонід Кравчук, чиновники та експерти. Усе це свідчить про серйозність намірів щодо створення муніципальної міліції.

Майже усі доповідачі круглого столу обґрунтовували необхідність створення місцевої міліції неналежним станом безпеки та відсутністю ефективного контролю за благоустроєм у місті. І з цим важко не погодитися.

Незаконна торгівля, порушення елементарних правил благоустрою з боку як фізичних осіб, так і підприємств, установ та організацій, "гопники" на вулицях спальних (і не тільки) масивів явно не покращують іміджу міста та не сприяють комфорту киян. Що говорити, якщо навіть реалізація широко розрекламованої ініціативи про заборону куріння в громадських місцях майже провалена.

Більше того, на згадуваному круглому столі керівник профільного Управління з питань правоохоронної роботи Василь Боднар навіть запропонував 3 можливі варіанти утворення муніципальної міліції напрацьовані в його управлінні:

Перший варіант, передбачає підпорядкування в повному складі Головного управління МВС у Києві органам місцевого самоврядування (Київраді та КМДА) та формування на її базі повноцінної місцевої міліції.

При цьому розробники документу відверто зазначили, що це питання потребує погодження з МВС, КМУ, ВРУ та президентом. А реалізація задуму можлива лише після внесення змін до 26 законів, 17 указів президента та більше ніж 100 постанов Кабміну, в яких необхідно окреслити можливість утворення місцевої міліції, порядок призначення та підзвітності керівника місцевої міліції органам виконавчої влади.

Тому, очевидно, що цей шлях є досить складним для практичної реалізації й малоймовірним.

Другий варіант пропонує створення муніципальної міліції за допомогою виведення зі складу ГУ МВС у Києві міліції підрозділів громадської безпеки та формування на її основі місцевої міліції.

У такому разі структура та штати місцевої міліції будуть визначатися та змінюватися міською радою за поданням міського голови в залежності від кількості населення, стану громадського порядку та можливостей бюджету. За рішенням міської ради можливе буде утворення районних підрозділів місцевої міліції.

До муніципальної міліції увійдуть наступні структурні підрозділи: служба дільничних інспекторів; патрульна-постова служба; підрозділ по охороні метрополітену; кримінальна міліція у справах неповнолітніх.

Також, передбачається можливість створення й інших підрозділів, які будуть визнані необхідними для виконання покладених завдань.

Цей шлях також потребує внесення величезної кількості змін до законодавства, адже постає ціла низка нових проблем – від забезпечення загальних стандартів правоохоронної діяльності до виконання слідчих функцій.

Третій варіант заснований на пропозиції щодо створення місцевої міліції виключно силами місцевої влади.

У такому разі до її відання будуть віднесені функції повноваження у сфері контролю за: виконанням земельного та природоохоронного законодавства; дотриманням правил благоустрою; паркування автотранспорту; забезпеченням охорони пам'яток історії та культури; розміщення зовнішньої реклами; дотриманням правил торгівлі; забрудненням території; знищенням чи пошкодженням зелених насаджень; належним утриманням покриття доріг; дотримання правил розміщення та функціонування МАФів тощо

Планується, що місцева міліція підпорядковуватиметься міській громаді (Раді чи КМДА?) та буде створена на базі Головного управління з питань благоустрою та інших комунальних підприємств, які виконують вищеперераховані функції, а також із залученням громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

Однак, тут можуть виникнути проблеми з приводу розмежування повноважень нового органу контролю та інших органів, до компетенції яких досі належать названі функції, як от Головного управління з питань благоустрою КМДА та міліції громадської безпеки, а також чіткого визначення його місця у системі державних органів.

Крім того, цей шлях потребує кардинального перегляду українського законодавства в сфері правоохоронної діяльності, що, враховуючи різні групи впливу і серйозне міліцейське лобі в парламенті й уряді, вкрай малоймовірно.

Але саме цю пропозицію профільне управління визначило в якості найбільш продуктивної (пропонується її винести на київський референдум), що, на мою думку, демонструє  відверту зневіреність чиновників щодо перспектив практичної реалізації цієї ідеї.

На жаль, запропонований в КМДА шлях створення муніципальної міліції не вирішує жодну з поставлених проблем, не обминає правові та соціальні пастки.

Адже в напрацюваннях чиновників не дає відповіді на низку ключових запитань:

1. Якщо муніципальна міліція фактично не отримає жодних нових функцій, а виконуватиме ті, які наразі мають реалізовувати дільничні інспектори, міліція громадської безпеки та фахівці управління контролю за благоустроєм, то яким чином будуть реформовані (ліквідовані?) ці структури в Києві? Чи продовжиться дублювання повноважень?

2. Чи не доцільніше реформувати діяльність існуючих підрозділів та управлінь в цій сфері, змінити керівників, ніж створювати новий орган?

3. Яким чином буде забезпечено належний контроль за діяльністю муніципальної міліції і чи не призведе це лише до посилення корупції та безправ’я громадян на місцях?

скільки коштуватиме муніципальна міліція для киян?

4. Яким чином буде гарантуватися дотримання принципу верховенства права в діяльності муніципальної міліції і що буде в ситуації, коли, припустимо одна місцева рада в Україні дасть своєму підрозділу завдання не виконувати один закон, а інша – інший?

5. Які будуть передбаченні гарантії від перетворення "муніципальної міліції" в "придворну гвардію?"

Разом з тим, у світі напрацьовано значний досвід створення й функціонування муніципальних (місцевих) правоохоронних формувань.

Цей досвід є досить різноплановим, хоча іноді й суперечливим. Сьогодні муніципальна поліція функціонує у таких зарубіжних країнах як: США і Великобританія, Австрія, Німеччина, Нідерланди, Франція, Бразилія, Литва, Естонія, Польща, Чехія та інших.

Британська модель функціонування муніципальної поліції передбачає слабкий взаємозв’язок і взаємодію між центральними та муніципальними правоохоронними органами. По суті, це два самостійних рівнозначних органи державної влади з чітко визначеними і розмежованими функціями. Ради кожного міста Великобританії мають у розпорядженні місцевий поліцейський загін (муніципальна поліція), яка обирається самою радою.

У Німеччині муніципальний штат поліцейських виконує широкий спектр завдань: від чергування патрульної служби до створення й обладнання місць для ознайомлення населення із правилами дорожнього руху та залученням до цього засобів масової інформації.

У Франції муніципальні підрозділи поліції нечисленні, їх функції більш обмежені та зведені до виконання обов’язків щодо підтримання громадського порядку. До того ж утворюються вони лише в середніх і відносно невеликих містах із населенням понад десять тисяч чоловік.

Особливий інтерес викликає організація поліції самоврядування в Литовській Республіці.

Так у Литві поліція самоврядування фінансується з республіканського бюджету і бюджету самоврядування. Для збільшення чисельності працівників поліції, розвитку технічної бази підрозділів, матеріального заохочення працівників, поліпшення умов їх побуту використовуються також кошти, які одержані від підприємств, установ, організацій і громадян за надання їм послуг на договірній основі, а також від стягнення адміністративних штрафів, інших джерел. Утворення поліцейських дільниць, установлення території обслуговування є виключним правом органів самоврядування верхнього рівня (округів).

Керівництво поліцією самоврядування здійснюється Департаментом поліції МВС Литовської Республіки, а керівництво поліцейськими дільницями, які знаходяться на території міста (району), здійснює комісар поліції самоврядування, який одночасно є заступником комісара поліції міста. Комісар поліції самоврядування (дільниці) призначається за поданням комісара поліції адміністрацією самоврядування відповідного рівня (міста, округу) і наділяється повноваженнями керівника органу дізнання і посадової особи, компетентної розглядати справи про адміністративні правопорушення.

В Україні ж міліцейські структури з приставкою "муніципальна" діють або діяли також в м. Житомирі, м. Луцьку, м. Виноградові (Закарпатська обл.) тощо. Але, по факту це були структурні підрозділи МВС, забезпечення діяльності яких (фінансове та матеріальне утримання) на себе взяла місцева рада й адміністрація.

У свою чергу ці підрозділі були зорієнтовані на виконання завдань щодо недопущення незаконної торгівлі, слідкування за дотриманням правил благоустрою та охорони майна місцевої територіальної громади. Тому, з точки зору класичних західних зразків, назвати ці підрозділи "муніципальними" надзвичайно складно навіть з натяжкою.

На мою думку, саме Латвійський досвід може бути певним зразком для Києва. А створення муніципальної міліції (якщо в цьому є доцільність) варто розпочати з кардинального реформування служби дільничних інспекторів, міліції громадської безпеки та управління контролю за благоустроєм – скорочення їх чисельності та вивільнення державних та міських коштів.

Лише після цього в структурі МВС може бути створений специфічний підрозділ "муніципальної міліції", в якому функції безпосередньо міліції та благоустрою треба розділити на дві складові – правоохоронну та контролю за благоустроєм.

Керівник підрозділу та його склад мають підпорядковуватися МВС, а в частині виконання функцій благоустрою – бути підконтрольними місцевій раді.

У будь-якому разі такий важливий та відповідальний крок як створення муніципальної міліції потребує вкрай уважного аналізу та прогнозування наслідків, не може прийматися за першою примхою чи шляхом маніпулювання громадською думкою.

Руслан Бортнік, голова ВГО "Правозахисна організація "Спільна Мета"