Сім міфів про "Картку киянина"

Наміри запровадити у місті проект "Картка киянина" спровокували широкий резонанс серед представників громадських організацій та ЗМІ. Я нормально ставлюся до критики - це гарний стимул до розвитку. Прикро, коли критика надумана та необґрунтована. Від такої опускаються руки. Навіть бездоганний проект за бажання у очах суспільства можна довести до абсурдного, це я теж розумію.

Тому хочу по пунктам відповісти на закиди щодо проекту "Картка киянина", яки останнім часом прозвучали у ЗМІ.

1. "Міська влада ініціювала цей проект для "розпилу" бюджетних коштів".

У бюджеті міста на 2011 рік не передбачено жодної копійки на запровадження цього проекту, не планується виділяти кошти і наступного року. Тож «розпилювати», як кажуть критикани, нема чого.

2. "Ініціатива київської влади реалізується у напівпідпільному режимі. Запровадження соціальних карток на міському рівні заборонено Кабміном до розробки єдиної національної системи".

Кабміном заборонено монетизувати державні пільги, які надаються за рахунок державного бюджету та регламентуються 26-ма законодавчими актами.

Картка киянина вбере до себе пільги, які надаються або будуть надаватися у майбутньому виключно з міського бюджету. Вона дає змогу мати системний аналіз, яку саме підтримку потребують ті чи інші верстви населення.

Про запровадження з 1 жовтня проекту "Картка киянина" повідомлялося на сайті Уряду. Якби ми реалізовували проект у "напівпідпільному режимі", то, мабуть, такого повідомлення не було б.

http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244440271

3. "З інвалідів пільги знімуть, а у чиновників, депутатів та інших "найбідніших" і "найзаслуженіших", вони лишаться".

Категорії осіб, яким надаються пільги з міського бюджету визначені відповідним рішенням міськради, і серед них немає чиновників та депутатів.

Знімати або зменшувати ці пільги ми не плануємо, навпаки, зараз розробляються додаткові пільги для малозабезпечених киян.

Додаткові до державних пільг, які фінансуються за рахунок міста визначені рішенням Київради від 30 вересня 2008 року №377/377.  Цим рішенням міськрада вирішила доручити КП "Київпастранс" та КП "Київський метрополітен" забезпечувати безоплатний проїзд наступним категоріям:

- Одиноким матерям та сім'ям, які втратили годувальника.

- Малозабезпеченим багатодітним сім'ям, які виховують трьох і більше дітей, малозабезпеченим сім'ям, непрацюючим працездатним особам, які доглядають за інвалідом I групи або 80-річною особою, та непрацюючим особам, які надають соціальні послуги.

- Пенсіонерам та інвалідам Києва, які не мають права відповідно до чинного законодавства на пільговий проїзд в метрополітені.

- Особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, багатодітним сім'ям, на вихованні у яких три і більше неповнолітніх дитини, непрацюючим особам, які здійснюють догляд за дітьми-інвалідами, малозабезпеченим особам, які проживають разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує стороннього догляду.

4. "Якщо картка киянина дійсно потрібна, то кому? І яке її конкретне призначення?".

Доповідаю: запровадження картки потрібно міській громаді, адже саме її кошти сьогодні витрачаються на дотації комунальним підприємствам. Конкретне призначення - чітко упорядкувати надання МІСЬКИХ пільг та платити комунальним підприємствам живі кошти, а не за обсяги перевезених пільговиків, які вираховуються за необ'єктивною формулою. 

За такою формулою потреба КП "Київпастранс" на компенсацію втрат від перевезень пільгових категорій громадян на 2011 рік складає 613,8 мільйона гривень.

Упродовж 6 місяців 2011 року КП "Київпастранс" перевезло 292,6 мільйона пасажирів, з них пільгових категорій пасажирів 189,6 мільйона пасажирів. Тобто за послугу платив лише кожний третій!

Погодьтеся, що у такій ситуації вивести підприємства на беззбитковий рівень нереально. При цьому кількість "липових" пільговиків дійсно велика. Чому один киянин повинен оплачувати за рахунок своїх податків безкоштовний проїзд іншого, який незаконним шляхом підробив документи?

5. "Як ви думаєте, навіщо потрібні турнікети, які, згідно з проектом, мають встановити в усіх видах транспорту? А для того, щоб інваліди часом не прокралися туди безкоштовно".

По-перше, турнікети на усіх видах транспорту встановлюються без прив'язки до запровадження "Картки киянина".

По-друге - встановлюються вони відповідно до вимог УЄФА, адже під час проведення чемпіонату у місті має працювати єдиний електронний квиток у всьому міському транспорті.

По-третє - це нормальна європейська практика. Сьогодні на зарплати кондукторів та контролерів витрачається більше, ніж збирається живих коштів. Турнікети ж вирішать проблему з "зайцями", та дадуть змогу точно порахувати кількість пасажирів. Громада обурюється, коли приватні перевізники кажуть що треба підвищувати проїзд і що, сьогоднішні тарифи нерентабельні. Рентабельні вони чи ні, ми зможемо сказати лише оперуючи точними обсягами перевезених пасажирів.

По-четверте, ставити турнікети лише задля того "щоб інваліди часом не прокралися туди безкоштовно" - дороге задоволення. Жодної пільги із запровадженням "Карти киянина" та установкою турнікетів люди з обмеженими можливостями не втратять.

6. "Пільгові категорії зіштовхнуться з затримкою нарахувань коштів на карточку".

Слід зазначити, що сьогодні усі виплати з міського бюджету сьогодні проводяться вчасно, Київ - єдине місто, що не має боргів перед комунальними підприємствами. Та навіть якщо припустити, що така затримка може статися, пільговик цього не відчує. З банками-партнерами цей момент буде вирішено таким чином, що гроші громадянам будуть нараховуватись конкретного числа кожного місяця.

7. "Саме комунальні підприємства столиці зобов'яжуть інвестувати у цей проект".

19 серпня на засіданні інвесткомісії, до якої входять начальники профільних управлінь та депутати Київради, було прийняте рішення про оголошення конкурсу щодо залучення інвестора. Він буде відкритим та прозорим.

Крім того, періодично з'являється інформація, що та чи інша компанія заявила про співпрацю, презентувала механізм роботи картки тощо. Хочу зазначити, що жодних домовленостей з компаніями наразі немає, конкурс ще не завершився, тож робити якісь висновки з тих презентацій немає сенсу, адже вони не мають жодного стосунку до проекту.

Я готовий вислухати усі зауваження, готовий до широкого громадського обговорення, але хотілося б вести конструктивний діалог, а не реагувати на чутки та домисли.

Руслан Крамаренко, заступник голови Київської міської державної адміністрації