"Звірі в погонах" знову вийшли на полювання?

4 жовтня працівники славнозвісного Шевченківського РУВС, яке найбільше відоме громадськості резонансною справою щодо загибелі за нез'ясованих обставин студента Ігоря Індила, незаконно затримали та побили волонтера благодійної акції "Пробіг заради життя" Микиту Дяченка.

Сталося це близько 18.00, коли хлопець на Майдані Незалежності біля входу в кафе "Швидко" займався набором учасників на благодійну акцію - кожний зареєстрований на "Пробіг заради життя" отримував акційну футболку та індивідуальний номер за добровільну пожертву.

Зібрані кошти призначені на догляд та підтримку дітей, які живуть з ВІЛ. У той же час ще двоє волонтерів здійснювали ту ж саму процедуру реєстрації, але вже в приміщенні кафе.

За словами хлопця, до нього підійшли двоє працівників міліції в форменому одязі і грубо затримали волонтера та пішки доправили до Шевченківського райвідділу міліції по вул. Прорізній.

При цьому правоохоронці в порушення закону про міліцію, а також низки внутрішніх інструкцій, не назвали своїх імен та прізвищ, не пред'явили на вимогу Дяченка посвідчення лічених обставин і навіть не намагалися взяти до уваги пояснення волонтера.

Крім того, жоден з міліціонерів не поцікавився будь-якими документами, що встановлюють особу Дяченка. Склад правопорушення вони пояснили як незаконну торгівлю проте не назвали жодної статті, яку порушив волонтер Дяченко.

Микита попрохав одягнути свою куртку, яка в той час знаходилась в приміщенні кафе. Однак міліціонери заборонили йому це, сказавши, що "треба було одягатись тепліше". Певно, в такий дивний спосіб наша "доблесна міліція" хоче "загартувати" молодь?  

Дійшовши пішки до райвідділу міліції, "прапорщик" зайшов в середину, а Микита залишився на лавці під наглядом іншого міліціонера. У цей час хлопець телефонував іншим волонтерам та повідомляв про своє місце перебування.

На вулиці він пробув без верхнього одягу близько 1 години. Зважаючи на те, що цього дня була холодна погода, за цей час він змерз та зайшов в приміщення відділу міліції.

У приміщенні до цих двох міліціонерів приєднався третій, вони забрали в Микити пакет з акційними футболками, почали діставати звідти футболки та на столі біля чергового при світлі ліхтарика почали їх перераховувати. При цьому не було запрошено понятих, та й дозволу на огляд своїх речей волонтер не надавав.

Перерахувавши футболки (їх виявилось 20), один з міліціонерів записав кількість в якийсь бланк, після чого наказав Микиті цей бланк підписати.

У приміщенні було темно, міліціонер світив ліхтариком на бланк паперу лише в те місце, де була зазначена кількість футболок, а також графа "підпис", де вимагали в Микити розписатись.

Оскільки волонтер не бачив ні назву документу, ні хто його склав та в зв'язку з чим, то він відмовився підписувати його, про що оголосив присутнім працівникам міліції. Почувши це, один з міліціонерів ззаду боляче вдарив Микиту долонею по вуху та сказав, що хлопця повезуть до суду. Міліціонер знаходився позаду, а тому його обличчя  Дяченко не бачив.

Микита просив міліціонерів зачекати, повідомивши, що представник організатора акції вже несе дозвільні документи від КМДА на проведення вищезазначеної акції. Після цих слів Микиту вивели з приміщення та повели до міліцейського УАЗу, в кабіні якого знаходились троє працівників міліції в форменому одязі.

У цей же час до автомобіля підійшов волонтер Асоціації Петро Савич та запитав, хто старший по відділу. Прапорщик відповів, що старший - він. Волонтер надав йому лист-погодження на проведення акції з КМДА на що міліціонер відповів, що йому "по барабану", все-одно це - торгівля.

Савич продовжував наполягати, щоб працівники міліції ознайомили зі змістом листа, однак міліціонери відмовились це зробити, посадили волонтера Микиту в службовий УАЗ та сказали, що везуть його в суд.

Пізніше Микита дізнався, що вони під'їжджають до відділу міліції розташованого по вул.  Старовокзальній, 12. Микита телефоном повідомив керівництво та членів Асоціації про своє місцезнаходження.

У приміщенні райвідділу міліціонери посадили Микиту на 1 поверсі біля чергового. Згодом, підійшов Савич з вищезазначеним листом, інші волонтери принесли Микиті Дяченку його куртку.

Після тривалих розмов з черговим Вадимом Петровичем Ломако, а також по телефону з юристом, черговий прийняв лист-погодження. Так як ксерокса у відділі не виявилось, то черговий прийняв оригінал вищезгаданого листа разом з поясненням постраждалого Микити Дяченка.

Лише близько 22.00 4 жовтня волонтера відпустили, не надавши протоколу про затримання або хоча б якогось іншого документу, який би пояснював причину затримання Микити, а отже - безпідставного затримання.

У чому ж тут мораль? А в тому, що навіть дурний вчиться на помилках, правда на власних помилках. А наша міліція не може навіть цього. Хоча, скоріше за все, це є лише наслідком безкарності. Питання лише в тому, як довго громадськість сприйматиме вбивства, побиття та незаконні затримання "звірами в пагонах" як належне?

Як відомо, 9 жовтня об11.00 на Майдані Незалежності в Києві відбудеться благодійна акція "Пробіг заради життя", покликана привернути увагу громадськості до проблеми ВІЛ/Сніду.

Катерина Аврамчук