"Оптимізація" Києва

31.08.2010  10:30 __ Василь Мокан, для УП

"Хто володіє Києвом - володіє Україною". Саме так нова влада інтерпретувала політичну аксіому, виведену відомим французьким полководцем і державним діячем Наполеоном Першим.

Перемігши на останніх виборах президента, Віктор Янукович дав своїй команді чітку вказівку: сформувати жорстку ієрархічну вертикаль влади, яка б дала змогу контролювати ситуацію на місцях.

Проте Київ дещо випадав із цієї схеми.

Адже ще із часів Ющенка традиційно столиця вважалась вотчиною команди Черновецького. А після знаменитого рішення Конституційного суду здавалося, що цю ідилію вже ніхто не порушить, принаймні до 2012 року.

Регіонали довели протилежне.

Цілком законними адміністративними методами на посаду першого заступника голови КМДА був призначений міністр ЖКГ Олександр Попов. Останній одразу ж розпочав масштабну операцію під умовною назвою "Оптимізація Києва".

Першою на черзі стала оптимізація чисельності штату КМДА. Незважаючи на певні пертурбації в кількості управлінь та інших структурних підрозділів КМДА, чисельність штатних працівників скоротилася з 2020 до ... 2020. Тобто, залишилася незмінною.

Водночас такий крок дав можливість Партії регіонів змінити весь керівний склад мерії на своїх представників, перенаправити в потрібне русло основні фінансові потоки столиці, а самого Леоніда Черновецького і його "молоду команду" відправити в нетрі політичного маргінесу.

Реалізація запланованого проходила на фоні ефектного в очах киян переслідування правоохоронними органами посадовців Черновецького та голосних заяв про вирішення всіх больових питань життєдіяльності міста. Активно розкручувався міф про наведення порядку в Києві новою владною командою.

Наступною постала проблема захоплення влади в столичних районах.

Чинне законодавство не давало змоги новим очільникам Києва ефективно впливати на інакомислячих голів РДА. Це створювало серйозний дискомфорт у владному організмі. Райони жили своїм життям, місто - своїм.

Ситуацію підігрівали грядущі вибори до місцевих рад, на яких у Києві регіоналам нічого особливого не світило. Навіть при найкращих електоральних результатах регіонали не досягали стратегічної мети - створення провладних більшостей у райрадах і, як наслідок, - призначення своїх людей на посади голів РДА. А знову отримати неконтрольовані столичні райони в інтереси ПР не входило.

І рішення було знайдено.

Під благими намірами економії бюджетних коштів та оптимізації системи управління столицею, за пропозицією виконуючого обов'язки голови КМДА Олександра Попова Київрада ініціювала питання ліквідації районних у місті рад, що автоматично відміняло необхідність проведення тут місцевих виборів 31 жовтня.

Міркування над подальшими перспективами столичних райрад та проведення місцевих виборів у Києві наводить на кілька висновків.

По-перше. ПР не розпочинала б процес ліквідації райрад напередодні виборів, якби не була впевнена в його успішному завершенні. Попри запевнення спікера Володимира Литвина ВР ближчим часом внесе зміни до ЗУ "Про столицю", і Київрада до 11 вересня скасує районні ради.

Для забезпечення позитивного голосування за зміни до закону регіонали знайдуть потрібні аргументи для депутатів Литвина, а голоси незгодних комуністів можуть бути компенсовані за рахунок перебіжчиків з інших фракцій.

Таким чином, 31 жовтня місцевих виборів у Києві найімовірніше не буде.

По-друге. Відміна виборів у Києві насамперед вигідна ПР, і після внесення змін до закону "Про столицю" посилить їхній вплив у місті. Поряд із відміною райрад посиляться повноваження районних адміністрацій, голови яких будуть прямо призначатися президентом.

Ключовою фігурою в управлінні містом стане голова КМДА, у нашому випадку перший заступник, а Київраді та міському голові буде залишено переважно представницькі функції.

При цьому Черновецький і надалі залишатиметься на посаді, оскільки його відставка створить серйозні незручності для регіоналів.

По-третє. Ініціювання даного питання стало можливим завдяки домовленостям ПР із такими політичними гравцями як Черновецький і Віталій Кличко. І якщо першого залякали кримінальними справами, то з блоком Кличка укладена неформальна угода про співпрацю, а їхня неучасть у позачерговому засіданні Київради була виключно іміджевим ходом.

Частина депутатів БЮТ також вже співпрацює з регіоналами. За внутрішніми підрахунками київських бютівців, у Київраді в них залишилося не більше 10 контрольованих депутатів. Саме біло-сердечні перебіжчики й забезпечили результативне голосування за звернення Київради, зважаючи на те, що близько третини депутатів Блоку Черновецького своїх голосів чомусь не дали.

По-четверте. Відміна місцевих виборів у Києві дуже не сподобається киянам, які за останніми соцопитуваннями в переважній більшості висловили готовність прийти на виборчі дільниці. Внаслідок цього ПР ризикує понести серйозні електоральні втрати в столиці, підсилені ще й запланованими підвищеннями тарифів на компослуги та проїзд.

Після відміни виборів до райрад питання дострокових виборів мера Києва й депутатів Київради ще більше актуалізується. А опозиційні сили отримають вагомий аргумент для критики дій влади.

По-п'яте. Проведення чесних і прозорих місцевих виборів та забезпечення розвитку місцевого самоврядування не є виключно внутрішнім питанням України.

Скасування виборів в Ізмаїлі, ліквідація столичних райрад за тиждень до початку виборчого процесу, інші негативні приклади можуть бути відповідно оцінені з боку європейських спостерігачів, і суттєво погіршити імідж держави на світовій арені.

Щодо функціонування самих районних рад. Цю проблему слід вирішувати не шляхом їх ліквідації, а повернувши радам їхні повноваження. Завдяки депутатам Київради сьогодні перелік повноважень районів суттєво обмежений. Це не дає змоги органам самоврядування ефективно вирішувати питання місцевого рівня.

Знову ж таки, на відміну від своїх старших колег, депутатський корпус районних рад не отримує зарплат, і значним чином інтегрований у виконавчу владу на місцях. Тому від ліквідації райрад значної економії коштів місто не отримає.

Ця популістська теза є лише ширмою для реалізації цього рішення в життя.

Зрештою, на долю побудови самоврядування в столиці повинні впливати й самі кияни. Тому одночасно з місцевими виборами слід провести міський референдум на предмет доцільності подальшого існування районних рад.

А зважаючи на те, що в Києві порушений принцип легітимності влади, слід спитати думку киян і щодо необхідності перевиборів у Києві.

На сьогодні ані склад Київради, ані склад КМДА - не відображають електоральних вподобань жителів столиці.

Тому підтримка ідеї дострокових виборів мера Києва й Київради була б однозначною.

 
Василь Мокан, аналітична група "Левіафан", спеціально для УП

powered by lun.ua