"Подесіння" – "заповідний камінь спотикання"

В околицях Києва планують створити найбільший в Україні національний природний парк - "Подесіння". Проте, саме він стає найбільшим в Україні прикладом боротьби прагматичних інтересів з інтересами держави. Створенню національного парку протистоять селяни, які хочуть протизаконно продавати паї під елітну забудову.

У 2008 році, вперше за роки незалежності України, світ побачили відразу кілька указів президента, якими заплановано створення нових національних природних парків. Загалом - 44 нових нацпарки.

На даному етапі створені лише чотири з них: "Нижньодністровський", "Бузький гард", "Гетьманський" та "Зачарований край". Решта також могли б побачити світ ще до 2009, якби в країні не було десятків різноманітних сил, що перешкоджають їх створенню.

Національні природні парки є однією з категорій природно-заповідного фонду, порядок створення та функціонування яких визначається законом про природно-заповідний фонд. Згідно з ним, НПП виконують функції охорони природних комплексів і створення умов для організованого туризму.

Щоб виконання цих функцій було можливим, територію нацпарків поділяють на чотири функціональні зони - заповідну, зони стаціонарної і регульованої рекреації та господарську.

Заповідна зона суворий природоохоронний режим, в неї, як правило, включають існуючі заповідні території. На території зони регульованої рекреації облаштовуються туристичні маршрути й екологічні стежки; тут обмежується господарська діяльність, що шкодить природі.

Також в нацпарку також може існувати зона стаціонарної рекреації, призначена для розміщення об'єктів для обслуговування відвідувачів парку. У господарську зону НПП, можуть входити населені пункти та також землі інших землекористувачів і землевласників (в т.ч. пайщиків).

При включенні таких ділянок в національний природний парк, умови користування ними не змінюються. До багатьох НПП входять паї, цілі села і навіть міста. Наприклад в "Подільські Товтри" входить навіть місто Кам'янець-Подільський.

Проте створювати національні природні парки дійсно потрібно. Адже в Україні частка заповідності наразі ледь-ледь дотягує до 5% від загальної площі держави. І це при європейських показниках 10-12% (15%).

Навіть з міркувань геополітичного становища, Україна серйозно недопрацьовує в питанні заповідної справи. Додатковою проблемою є те, що більша частина існуючих НПП та інших заповідних територій зосереджені в Карпатському регіоні та на Поліссі. При цьому, в Україні досі нема жодного степового нацпарку, а в Київській області взагалі нема жодного такого парку або природного заповдіника.

Національні природні парки, як правило, є найбільшими за площею природно-заповідними територіями, тому не дивно, що Україна почала збільшувати частку заповідності саме за рахунок цієї категорії природо-заповідного фонду.

Утім, таку позитивну ініціативу президента, держава (на місцях) зустріла жорстким протистоянням. Так, до останнього часу, Державний комітет лісового господарства категорично протистояв створенню 18 нових НПП на землях лісового фонду (хоча логічним є те, що саме на території лісів створюються нові заповідні території, в умовах, коли ліси становлять більшу частину української природи в принципі).

У багатьох випадках, на території проектованих лісових нацпарків розпочаті масові жорстокі рубки. На території Херсонщини, де заплановано створення низки НПП, проти всіх прибічників заповідання дивним чином порушені кримінальні справи. Це і журналісти і науковці і головне - голови сільських рад.

У більшості випадків, головною причиною протистояння є розміщення на території проектованих нацпарків власне, лісу, як джерела заробітку. Так, неподалік Києва, де планується створення НПП "Дніпровсько-Тетерівський", керівництво лісгоспу протидіє його створенню, апелюючи тим, що територія радіоактивно заражена. Проте, це не заважає лісгоспу організовувати платні полювання.

Але найкращим прикладом протистояння став національний парк "Подесіння", створення якого заплановано в Київській та Чернігівській областях. НПП має включити всю заплаву річки Десна в межах України, яка є останньою великою річкою Європи, що лишилась до наших днів у вільному природному стані .

Ідея створення національного природного парку належить Національному екологічному центру України та Благодійному фонду "Київська ландшафтна ініціатива".

З перших днів розвитку ідеї цього, першого для Київщини і найбільшого для  Європи національного парку, стало зрозуміло, що саме в межах Київщини є потужне протистояння.

Територія більшої частини заплави є пасовищам й сінокосами, і є розпайована. Територія, що належить пайщикам цілком може входити в нацпарк з режимом сінокосіння та випасу худоби, що не створить в майбутньому незручностей ні адміністрації парку, ні місцевим жителям.

Проте накладає свій відбиток близькість території до Києва. Заплава Десни, якщо національний парк таки не буде вчасно створений, може стати такою ж "Конча-Заспою", як і вже забудована заплава Дніпра на півдні Києва.

Багато пайщиків не соромляться того, що серйозно розраховують заробити, продавши свою землю під елітну забудову. Проте законодавство забороняє продавати паї.

Усі сільські ради Подесіння, як одна, прийняли рішення про відмову у погодженні створення нацпарку. І це навіть при тому, що йдеться про землі сільських рад, якими за земельним законодавством, компетентні розпоряджатись лише районні ради.

Районні ж ради (Вишгородська і Броварська) вже кілька місяців відмовляються виносити питання про погодження створення НПП на розгляд сесії. Таким чином і відбувається саботування створення "Подесіння".

Ті, хто планує забудову на території проектованого національного парку, розуміють, що законне землекористування (сінокіс, випас, відпочинок) на території НПП дозволене, але забудовувати його землі, знищуючи унікальну природу вже буде неможливо.

Тим часом, з формальної ініціативи жителів  Рожнівської та Пухівської сільських рад Броварського району, розгорнули справжню кампанію проти створення нацпарку.

Варто відзначити, на якому високому рівні ведеться кампанія! По придеснянських селах поширюються листівки про те, що створення НПП - це новітній спосіб відібрати у селян землю, пишуться численні скарги до керівництва держави та публікуються статті в ЗМІ.

Так, лише газета "Вечірні вісті" опублікувала цикл з 6 статей про те, що Національний екологічний центр України і автор цих рядків зокрема - це олігархи, що спільно з президентом поклали око на селянські паї.

Між іншим, всі номери газети рясно поширені по селах. Селяни проводили акції протесту і були на особистому прийомі у президента, чого між іншим, не може собі дозволити жодна з громадських природоохоронних організацій.

А проблема криється насправді в тому, що паї в багатьох випадках, скоріш за все, давно продані, а гроші витрачені. І тепер всі лише чекають зміни законодавства, щоб продаж можна було узаконити.

Відвідавши придесняські села, можна почути не одну історію про витрачені на вітер гроші з продажу паїв та ейфорію селян, в чиї руки в одну мить потрапили непомірні суми. Тепер же, коли мова дійшла до погодження входження в нацпарк конкретних ділянок, селяни потрапили в скрутне становище - з одного боку, вони не можуть сказати, що вже продали пай і тому не можуть погодити входження його в НПП, а з іншого боку, не можуть і пояснити чому вони проти нацпарку, який нічим їм не загрожує.

Тому, власне і розпочата кампанія проти національного природного парку - щоб задавити ідею ще до погодження з конкретними користувачами. Головним доказом цього є те, що селяни проти включення в НПП не лише їхніх паїв, а і земель запасу, що знаходяться в державній власності і зовсім їх не стосуються - прибережних захисних смуг та придеснянських лісів.

Перші тривожні процеси деструкції вже розпочались. У с. Соболівка ще рік тому навіть без оформлення права на землю розрили і почали знищувати 16 гектарів зливних луків. А два роки тому було заявлено про наміри спорудити в заплаві Десни (в тих-таки Рожнах та Пухівці) нового міста, що довелось зупиняти на рівні обласної ради. Оголошення про продаж землі та пошук партнерів для її освоєння в заплаві Десни все частіше фігурують на сторінках журналів з продажу нерухомості.

Необґрунтовані вчинки, зроблені сьогодні власниками паїв, можуть назавжди позбавити нас  цієї, останньої дикої великої річки Європи. Як оцінять наші вчинки нащадки через 10, а то й більше років? Тож створення національних парків є певним показником свідомості нації та тестом на "європейськість", якої у нас насправді так мало. 

Проте, маємо надію на створення НПП "Подесіння" вже у 2009 році.  

Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України