Повідомлення про злочин

Повідомлення про злочин вчинений працівниками ТО "Співдружність" за сприяння дільничного міліціонера та його помічника по вул. Межигірська в Подільському районі м. Києва.

"Мене незаконно позбавляють майстерні!" - На сьогодні у столиці мабуть важко знайти митця, який не мав би власної історії відчаю на цю, нажаль, актуальну тему. 

Моя історія, як вдалося з’ясувати, почалася рівно рік тому - із заяви депутатів Подільської районної ради Ярослава Григоренка та Ігоря Мартиненка (фракція Блоку Леоніда Черновецького) про "свавілля керівництва району". 

Шляхетні обранці народу бідкувались про те, що через приватизацію «в комунальній власності у Подільському районі взагалі не залишиться майна» та намагались попередити громадськість про зловживання у питаннях приватизації "об'єктів комунальної власності, у тому числі приміщень підліткових клубів, творчих майстерень та спілок". За законом, наголошували рік тому депутати, "ці об'єкти не можуть бути приватизовані". 

Мені, як людині творчій, мабуть ніколи б не спало на думку копирсатися у всій цій політично-бюрократичній маячні, якби не обставини…

Протягом майже 13 років на правах оренди я винаймала приміщення за адресою Київ, вул. Сковороди 5-Б. Право на оренду цього приміщення надано мені відповідними угодами за № 374 між комунальним підприємством "ОРЕНДА" та Національною Спілкою кінематографістів України згідно закону України про професійних творчих працівників та творчі Спілки, від 7 жовтня 1997 № 554/97-ВР, статті 6 Соціальний захист професійного творчого працівника, в якій сказано: "Професійним творчим працівникам – членам творчих спілок для забезпечення умов для творчої діяльності надається окрема кімната (кабінет, майстерня)".

У лютому місяці 2009 р. в.о начальника управління з питань майна І. П. Підлісний та КП "Оренда" незаконним чином відібрали у мене майстерню (зараз вона виставлена в Інтернеті на торги за $ 95 000), втім, певно якимсь дивом, Подільська районна у м. Києві державна адміністрація розпорядженням від 30.03.09 № 374 надала мені інше приміщення по вул. Межигірській.

На підставі зазначеного розпорядження було укладено договір оренди № 374/09 терміном до 29 березня 2012 року.

Оскільки нове приміщення було непридатним для майстерні, я власним коштом зробила чималий ремонт, встановила санвузол, провела воду та інше, переселилася до майстерні, за яку регулярно сплачую.

Коли зранку 17.08.09 я в черговий раз прийшла на роботу до майстерні, я виявила на вхідних дверях зламані замки. Відразу я викликала міліцію, яка чомусь приїхала тільки через дві години.

З’ясувалося, що о восьмій годині ранку 17 серпня 2009 року 7 невідомих осіб разом з дільничним, його помічником та двірником самоправно зламали замки на дверях моєї майстерні і вторглися у середину, де знаходиться величезна кількість моїх творів, скульптур, картин. Зазначені особи заволоділи моїм майном та встановили у двері свій замок, тому потрапити до майстерні мені не вдалося.

Через деякий час з’явився депутат Подільської райради Григоренко Ярослав Львович довірена особа ТО "Співдружність" (директор Овсеп′ян Олег Алікович, Київ, вул. Академіка Богомольця 6, код ЗКПО 35851121), який повідомив, що ТО "Співдружність" начебто є орендарем приміщення, яке я займаю. 

Таким чином, працівники ТО "Співдружність" за сприяння працівників міліції Подільського району зламали замки дверей моєї майстерні і самоправно вдерлися до приміщення та заволоділи моїм майном.

Такі дії зазначених осіб носять ознаки складу злочинів, передбачених ст. 190 (шахрайство), ст. 356 (самоправство), ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень) Кримінального кодексу України. 
Тож, певно, торішнє обурення панів депутатів через стрімку приватизацію об'єктів комунальної власності було нічим іншим як острахом опинитись у ситуації героїв "Операції "Ы" - "все украдено до нас". 

"Все украдено у нас!" - залишається волати безправним користувачам "приміщень підліткових клубів, творчих майстерень та спілок". 

Лазаревська Юлія - кінорежисер, скульптор, Член Національної Спілки кінематографістів України, автор численних мультимедійних проектів. 

Крім цього, вона автор сценаріїв та режисер документальних фільмів, серед яких "Писанки" (про композитора Лесю Дичко), "Георгій Нарбут. Живі картини", "Сонет 29" (про письменника Павла Загребельного), "Якутовичі" (про родину видатних митців), "Пісні серця" десятисерійний документальний фільм, який подивилися мільйони телеглядачів.