https://kiev.pravda.com/images/logo01.gif https://kiev.pravda.com https://kiev.pravda.com http://kiev.pravda.com/ukr/publications/59c1d21730523/ support@kyiv.pravda.com.ua (За підтримки Mastercard) Публікації Thu, 21 Sep 2017 10:00:00 +0300 Відкритість, яку обрав столичний метрополітен у комунікаціях, давно оцінили пасажири. Наталка Макогон, радниця начальника й речниця метрополітену — його "голос" у медіа. Вона поділилась тим, як говорити з пасажирами про інновації в метро, чому від "зради" до "перемоги" лише один лайк, і який приклад з її роботи вивчають на курсах як кейс комунікації держустанови. Відкритість, яку обрав столичний метрополітен у комунікаціях, давно оцінили пасажири. Наталка Макогон, радниця начальника й речниця метрополітену - його "голос" у медіа. Вона поділилась тим, як говорити з пасажирами про інновації в метро, чому від "зради" до "перемоги" лише один лайк, і який приклад з її роботи вивчають на курсах як кейс комунікації держустанови. Нерідко трапляються на Facebook репости зі сторінки Київського метрополітену з дописами, де схвалюють SMM-ника. Настав час розказати, що респект цей адресується саме вам. Тож як з'явилась ідея вести сторінку столичної підземки у такий оригінальний спосіб? Чи траплялись аналогічні приклади SMM інших метро світу, якими ви надихались? Так, це справді я, хоча довго намагалася особливо це не афішувати. Збоку здається, що в метро - вагон спеціалістів з комунікації та креативу. Тому аж незручно зізнаватися, що зараз у відділі нас працює троє. Направду бажання було одне - оперативно та живою мовою подавати інформацію. Це те, що я хотіла від підземки, ще коли тут не працювала. Таку відкритість ми застосовуємо не лише у комунікації, а й у проектах, які ми втілюємо, діалозі бізнесу та громадського сектору. Багато установ спочатку спостерігали, а потім почали нас наслідувати. Якого роду коментарі, листи й відгуки від користувачів надходять на сторінку найчастіше? У нас в соцмережах від "зради" до "перемоги" і навпаки - часто лише один лайк. Зараз здебільшого запитують про різні аспекти роботи метро, цікавляться співпрацею або пропонують креативні ідеї. Приємно, що все частіше з’являються конструктивні дописи від людей. Відчувається, що "пусті" коментарі, на кшталт "краще б…" втомили тих, хто дійсно впроваджує зміни в різних сферах нашого життя, зокрема й транспортній. Продовжимо тему технологій - тепер безпосередньо в столичному метро. Які перші успіхи повністю автоматизованої станції Кловської? І що сталось із касирами на цій станції? Що взагалі чекає на касирів з переходом до повністю безжетонної системи? Почну з касирів. Їх, а також контролерів, і ще багато різних спеціалістів нам край бракує. Тому, якщо у вас є знайомі в пошуках роботи, то принагідно розкажіть їм про вакансії в метро. Запуск станції "Кловська" в автоматизованому режимі обговорювався та готувався близько року. Це абсолютно нова система, яка дозволяє пасажиру самостійно скористатися будь-яким способом оплати проїзду в одному автоматі. Можна купити разову поїздку, проїзний чи перевірити та поповнити проїзний, а також розрахуватись на турнікеті чи передплатити поїздки за пільговою ціною та використовувати їх з безконтактної банківської картки Mastercard. Наші пасажири досить гостро ставляться до всього нового, однак у цьому випадку швидко оцінили переваги. Що стосується підприємства, завдяки такому рішенню економляться десятки мільйонів гривень. Маємо мету вивести з обігу жетони протягом 2017-2018 років та повністю переорієнтуватися на автоматизовану систему. Пригадаємо перші кроки до "метро без готівки", а саме період появи перших жовтих турнікетів. Як люди реагували на інновацію і які труднощі в комунікації довелось долати? Що говорять про оплати банківськими картками зараз? Це був революційний проект для наших консервативних пасажирів. Спочатку його обережно випробовували, як новинку, як "знову там щось вигадали". Сумно про це згадувати, але багато хто з людей сприймали інновацію дуже насторожено. Пройшло два роки - і вже маємо більше 11 мільйонів безконтактних оплат з технологією Masterсard. Риторика змінилася абсолютно. Пасажири на собі відчули економію часу і власних коштів. Вони почали радити користуватись цим рішенням іншим. З вашою появою в Київському метрополітені почались нічні кінопокази, екскурсії й різноманітні виставки. Ідеї таких подій, які ви робите з партерами, народжуються у вас чи люди й організації приходять до вас із пропозиціями? Що потрібно, щоб провести виставку в вестибюлі станції "Золоті Ворота"? Люди в метро перебувають багато часу, тому воно й сприймається не просто як транспорт, а й як частина життя. Підземка - це потужна субкультура. Тут майже щодня трапляються неймовірні історії: знайомства, побачення, весілля, народження дітей, підлітковий екстрим, розлука… Не кажучи вже про міфологію таємничості та секретності. Керівництво підтримало моє бачення, що поїздка може бути не лише формальною для пасажира, тобто швидкою та безпечною за дотримання правил, а й цікавою. Ми започаткували в метро соціальні проекти. Станцію "Театральна" органічно доповнило зображення 3D-сцени, на "Золотих воротах" з’явився арт-вестибюль, почали курсувати арт-потяги, були походи в тунелі та нічне кіно на гермозатворі (герметичні двері на станції, які за потреби перекривають доступ повітря, води чи радіоактивного пилу - прим. ред.). Якщо раніше потрібно було пропонувати проекти, то зараз уже об'єктивно не вистачає часу відпрацювати всі пропозиції. Щодо останніх, то, на жаль, часто активісти не знають, як правильно подати свою ідею, тому незабаром робитиму лекторій - майстер-клас для всіх охочих. До Київського метрополітену ви працювали з ВДНГ. Як попередній досвід допомагає в нинішній роботі, а що серйозно відрізняється від того, з чим ви стикались у ВДНГ? Так, Максим Яковер та Максим Бахматов запросили мене в свою команду для реновації ВДНГ і то був неабиякий челендж. Мільйонні борги, затримки з зарплатою, застарілі павільйони, що не опалюються 6 років, і космічного рівня скепсис у колективі. Макс (Бахматов) сфотографував перший павільйон та зробив колаж у стилі "Гри престолів" з написом "Зима близько". Картинка веселила і надихала не здаватися. Звісно, я суб’єктивна, але здається, що перезапустити ВДНГ вдалося. Коректно переосмислена його основна діяльність - демонстрація досягнень. Тепер це інноваційний майданчик, де ви можете долучитись до, як я кажу, "най-най-най" - найцікавіших технологій, наприклад, виставки роботів, найбільшого фестивалю - Atlas Weekend, подивитись шоу з застосуванням найсучасніших технологій, як-то "Вартові мрій". Навіть паркування з можливістю безконтактної оплати з Mastercard у Києві вперше запустилася на ВДНГ. Звичайно, метро та ВДНГ - дуже різні. Однак, найважливіший досвід, що я отримала, - не боятися впроваджувати нове. Як будь-яка велика організація, Київський метрополітен має свої труднощі, суперечливі й кризові моменти. Які найскладніші кризи / "зради" доводилось вам комунікувати, і з чого ви виходили успішно, а що можна було б зробити інакше? Наша #зрада з "першим марта" уже викладається на курсах з комунікації як влучний приклад роботи з негативом у держсекторі. Це висока оцінка колег. Момент, з яким складно працювати і який стосується усього державного та комунального сектору - апріорі негативний настрій людей. У суспільстві спрацьовує механізм - не вирішувати своє питання, а сперечатися з "чиновником". І це такий вид комунікації. Змінити його непросто. Яких цікавих проектів й інновацій у столичній підземці нам слід чекати до кінця цього року? Буде багато невеликих проектів, як-то День відчинених дверей, нові виставки, соціальні ідеї. Однак з найголовнішого - це, звісно, автоматизація станцій, відмова від жетонів і гілка метро на Виноградар. http://kiev.pravda.com/ukr/publications/59c1d21730523/ http://kiev.pravda.com/ukr/publications/59a3f0bde8670/ support@kyiv.pravda.com.ua (За підтримки Mastercard) Публікації Thu, 31 Aug 2017 10:00:05 +0300 Цей рік обіцяє стати особливим для Київського метрополітену. До кінця року жетони, які 25 років були основним видом оплати у підземці, зникнуть з обігу. Як розраховуватися за проїзд після зникнення жетонів, де буде розташована реклама, а також все про нову гілку метро дізнавалася "Українська правда. Київ". Цей рік обіцяє стати особливим для Київського метрополітену. До кінця року жетони, які 25 років були основним видом оплати у підземці, зникнуть з обігу. Роблять це не для того, щоб заплутати пасажирів, а виключно для комфорту і зменшення часу перебування у дорозі — адже тепер не доведеться стояти у черзі до каси. Окрім того, стартував процес очищення підземки від реклами, а до кінця року планують розпочати будівництво нової гілки метро. Як розраховуватися за проїзд після зникнення жетонів, де буде розташована реклама, а також все про нову гілку метро дізнавалася "Українська правда. Київ". Метро без жетонів З кінця травня на станціях "Хрещатик", "Майдан Незалежності", "Дорогожичі", "Оболонь" 11 турнікетів почали працювати в режимі "без жетонів". Найближчим часом такі турнікети з’являться ще на 10 станціях столичної підземки. "Автоматизація та безготівкові розрахунки — наші пріоритети. Ми активно виводимо з обігу жетон і пасажири вже оцінили перевагу безконтактних карток. Також працюємо над можливістю поповнення карток у терміналах, яких по місту близько 6500 та онлайн", — поділився начальник столичного метрополітену Віктор Брагінський. Окрім безконтактного проїзного метро та "Картки киянина", з 2015 року пасажири Київського метрополітену можуть використовувати свої безконтактні картки Mastercard для оплати проїзду прямо на турнікеті — без необхідності шукати дрібну готівку та стояти в черзі по жетони. Як розповів директор з розвитку бізнесу Mastercard в Україні, Молдові, Грузії та країнах Центральної Азії Сергій Францішко, у березні 2016-го, кількість безконтактних розрахунків з Mastercard у столичній підземці становила 1 мільйон, а за рік — зросла у 10 разів. Станом на червень 2017-го 10 млн поїздок було оплачено безконтактно.   Сергій відзначив, що щодня пасажири Київського метрополітену оплачують безконтактною банківською карткою Mastercard понад 37 тисяч поїздок. За час роботи технології вони зекономили понад 220 тисяч годин без необхідності стояти в чергах. Жовті турнікети з терміналами Ощадбанку, що приймають такий вид оплат, працюють на всіх 52 станціях столичної підземки. Також сьогодні завдяки програмному забезпеченню, розробленому компанією Mastercard, на цих турнікетах можна безконтактно розраховуватися за проїзд банківськими картками інших платіжних систем. Генеральний директор Mastercard в Україні, Молдові, Грузії та країнах Центральної Азії Віра Платонова розповіла, що за два роки трансформації розрахунків у столичному метрополітені компанія ще більше переконалася у тому, наскільки важливою для всіх пасажирів є можливість швидко й зручно сплачувати за проїзд в метро.   "Тому ми постійно розширюємо можливості прийому безготівкових розрахунків, адже наша місія — світ без готівки. Зокрема, Mastercard розробила рішення, яке відкрило доступ до розрахунків на турнікеті метрополітену для держателів карток інших платіжних систем — спочатку ПРОСТІР, а з цього року й Visa", — зазначила Віра. Також у квітні цього року у підземці було впроваджено рішення MetroPass, яке дає змогу зараховувати оплачені наперед зі знижкою поїздки на банківську картку Mastercard  чи використовувати її як проїзний. Україна стала першою в світі країною, де почала працювати така технологія. Це значно економить не лише час у підземці, а й гроші.   Купити поїздки наперед чи підключити безлімітний проїзний до картки можна самостійно у спеціальних платіжних терміналах на касах станцій столичної підземки Метро без реклами і з новими станціями Зі зникненням жетонів каси станцій планують перетворити на пункти обслуговування користувачів електронних засобів оплати. Там можна буде поповнити картку та отримати відповіді на запитання щодо використання безконтактних карток Київського метрополітену чи банківських. Уже зараз такий пункт працює на станції метро "Політехнічний інститут". Окрім цього, нещодавно "Кловська" стала першою автоматизованою станцією Київського метрополітену. Тут без кас та жетонів можна розрахуватися за проїзд безконтактною банківською карткою чи смартфоном, придбати квиток з QR-кодом та поповнити проїзний чи оплатити поїздку готівкою (автомат приймає банкноти номіналом 1, 2 та 5 грн). На пасажирів метро чекає ще кілька новин. Цієї весни розпочалося розроблення проекту, який регулює розміщення реклами. За словами заступника голови КМДА Олексія Резнікова, це буде другий етап реформи реклами у столиці, і стосуватиметься він реклами на транспорті, зокрема, метрополітену. "Напрацювання у нас є. Реформа реклами у метро базуватиметься на трьох принципах. Перше — це безпека (реклама не повинна перекривати дороговкази і закривати вікна), друге — комфорт (у метро, де люди їдуть у закритому приміщенні, через тунелі, реклама має нести соціальну місію антидепресанту), третє — естетика (розумний і якісний продукт)", — сказав заступник мера. Нині міська влада не ставить завдання вирахувати, на скільки зменшиться кількість реклами після реформи. "Якщо треба буде забрати з десяти конструкцій п’ять або десять у якомусь місці, то ми це зробимо. Світ так стрімко розвивається, що, думаю, ми скоро перейдемо до реклами на екранах, або якоїсь 3D-реклами, тому конкуренція забере з цього ринку звичайне орендування", — додав Резніков. Також цього року міська влада заявила про намір розпочати будівництво нової гілки метро. І навіть здати в експлуатацію перші дві станції за три роки. Востаннє станції метро відкривали понад три роки тому. Як розповів заступник голови КМДА Ілля Сагайдак, уже розроблено техніко-економічне обґрунтування з трьома варіантами просування. "Попередньо обраний третій варіант просування, де загальна довжина маршруту склала 15,5 км. Перший етап — довести метро до Виноградаря, збудувати дві станції. Ми плануємо їх здати до кінця 2019 року", — сказав він. http://kiev.pravda.com/ukr/publications/59a3f0bde8670/ http://kiev.pravda.com/ukr/publications/598c25623e7b3/ support@kyiv.pravda.com.ua (За підтримки Mastercard) Публікації Thu, 17 Aug 2017 11:20:00 +0300 Столична підземка щодня перевозить сотні тисяч пасажирів, може похвалитись не одним рекордом і належить до числа найбільш інновативних на планеті. Тут розташована найглибша у світі станція — "Арсенальна": її ескалатори спускають пасажирів на 105,5 м під землю. Станція "Золоті ворота" з її фресками визнана однією з найкрасивіших. А два роки тому Київ увійшов до першої п’ятірки міст світу, де в метро можна розраховуватись безконтактною банківською карткою прямо на турнікеті. Столична підземка щодня перевозить сотні тисяч пасажирів, може похвалитись не одним рекордом і належить до числа найбільш інновативних на планеті. Тут розташована найглибша у світі станція - "Арсенальна": її ескалатори спускають пасажирів на 105,5 м під землю. Станція "Золоті ворота" з її фресками визнана однією з найкрасивіших. А два роки тому Київ увійшов до першої п’ятірки міст світу, де в метро можна розраховуватись безконтактною банківською карткою прямо на турнікеті. Однак є ще чимало таємниць і цікавих фактів про Київський метрополітен, які буквально приховані під землею. Про те, хто і як забезпечує його роботу, чому в метро завжди буде повітря й ніколи не буде щурів, і чому цього року вже не потрібно буде стояти в черзі по жетони. 1. У підземці працює майже 7,5 тис. людей. З них 588 машиністів. Вони мають найкоротший порівняно з іншими робітниками робочий день - 6 годин. Кожні три роки машиністи проходять переатестацію, навчання і психологічні тести. Натомість довше за всіх працюють чергові - 24 години. 2. Один вагон метро вміщує до 330 пасажирів. Щодня у метро їздить 660 вагонів. 3. Що спільного у метро і футболу? На початку роботи машиністи отримують своєрідні "штрафні картки" - три талони: зелений, жовтий і червоний. Але, на відміну від футболу, за порушення їх забирають, а не видають. Спочатку - зелений, потім - жовтий. Обидва відновлюються за певний час роботи без порушень: зелений повертають за півроку, жовтий - за рік. Червоний талон забирають за серйозне порушення. 4. Київський метрополітен ніколи не спить - щоночі у метро, навіть на Новий Рік, працюють близько тисячі осіб. Вони виконують усі ремонтні роботи, а також заміну рейок і шпал. 5. У київській підземці працюють 122 ескалатори. Найдовший - на станції "Хрещатик" (743 сходинки). 6. За 56 років роботи Київський метрополітен більше ніж утричі перевіз усе населення Землі. Сьогодні ця цифра складає більше 18,5 млрд пасажирів. 7. Найдовше столичний пасажир їде від станції "Видубичі" до "Славутич", долаючи 3 км 46 м за 6 хвилин. Найменша відстань між станціями "Театральна" та "Хрещатик" - 766 м. Потяг домчить за 1 хвилину 50 секунд. 8. У метро чимало цікавих професій. Одна з них - чергова кімнати відпочинку. Саме ця людина будить машиніста, аби він вчасно вивів потяг на лінію. 9. Потяги метро не можуть зійти з лінії, наздогнати попередній потяг або зіткнутися один з одним. Також нічого не відбудеться у випадку раптового погіршення самопочуття машиніста. Усе завдяки спеціальній системі автоматичного гальмування, вмонтованій у рейки і в сам поїзд. Якщо поїзд проїхав певну частину шляху і не загальмував, то система зупинить його сама. Також вона не дозволяє машиністу перевищувати швидкість і зупинить потяг, якщо пасажири аварійно відчинять двері. 10. Перед кожним виходом на лінію потяг оглядають і ремонтують, миють всередині і ззовні. Якщо буде виявлено у вагоні несправність чи пошкодження, наприклад, розбите вікно, потяг відразу знімуть з лінії і замінять на інший. Потяг оглядають, за потреби прибирають після кожної зміни машиніста - кожні 6 годин. Після відпрацювання 20 годин на лінії потяг проходить регламентний огляд. 11. Тунелі метро періодично пилососять і миють спеціальною машиною. Роблять це один раз на місяць і для того, щоб прибрати металічний пил та бруд, що потрапляє до метро ззовні. Жодних щурів у метро немає. Через шум і нестачу їжі. 12. У метро немає сміттєвих урн з міркувань пожежної безпеки, оскільки сміття може загорітись. 13. Усі підземні станції метро (а їх 46) можна використовуватися як укриття. Вони можуть вмістити близько 200 тис. осіб. Гермозатвори, які є на станціях, у випадку сигналу тривоги і реальної хімічної чи ядерної загрози закриються за 10-15 хв. 14. У метро не може зникнути повітря. Тут є багато вентиляційних установок, які постійно нагнітають повітря під землю. У випадку надзвичайної ситуації, коли підземку використовуватимуть як бомбосховище, почнуть працювати дизельні генератори, які забезпечуватимуть доступ повітря. 15. Жетонам метро - лише 25 років. Перші, які ввели в обіг 1 жовтня 1992 року, були металевими. Сині пластикові з’явились у квітні 1994-го. У 2015 році в обігу метро було 1,5 млн жетонів. Але їхня кількість постійно зменшується - щомісяця пасажири гублять або розбирають на сувеніри близько 100 тис. У 2017 році у Київському метрополітені планують повністю припинити використання жетонів. 16. У 2015 році Київський метрополітен став п’ятим у світі, де на всіх станціях метро можна оплачувати проїзд банківською безконтактною карткою прямо на турнікеті. За два роки роботи технології в такий спосіб оплачено понад 10 млн поїздок. Вона зекономила пасажирам більше 220 тис. годин - час, який вони б витратили на черги по жетони. А з квітня пасажири можуть розраховуватися безконтактними банківськими картками Mastercard як проїзними чи використовувати записані на них поїздки, які наперед можна оплатити зі знижкою. 17. Вартість проїзду у метро коливалась від 5 копійок до 20 тис. карбованців (у 1996 році). 18. Найдовше у метро працює співробітник електромеханічної служби на прізвище Гайдуков - 53 роки. Історія самого метрополітену в столиці налічує 56 років. 19. Станція "Майдан Незалежності" за весь час свого існування змінювала назву найчастіше порівняно з іншими - два рази. До 1991 року, коли вона отримала свою сьогоднішню назву, станція носила ім’я "Площа Жовтневої революції", а раніше - "Площа Калініна". 20. Метро можна використовувати не лише для пересування містом - тут можна навіть відгуляти, наприклад, весілля. У вагоні або на будь-якій станції. Щоправда, зробити це дозволять лише вночі. І лише за умови покриття усіх витрат, які несе метро: роботи необхідних працівників, ескалаторів, електроенергії тощо. http://kiev.pravda.com/ukr/publications/598c25623e7b3/