Береги Дніпра заковують в бетон, а над водою будують котеджі

Дніпро давно не належить киянам - адже його береги розпродали багатіям, які знищують древню річку.

Як пише "Газета по-київськи", вони купують найгарніші шматки на Дніпрі, щоб запаскудити їх на свій "смак".

За Залізничним і Південним мостами на південь, в сторону Конча-Заспи, береги залиті в бетон, а над ними височіють будівлі.

Великі забудовники хочуть закувати в бетон весь Лівий берег від Південного моста до Московського. Незабаром бетонними повинні стати береги там, де зараз пляж, на якому відпочивають жителі Лозняків. З одного боку там планується побудувати "Табачник-центр", а з іншої -торгово-розважальний центр, для нього вже і гори піску завезли.

Особливо багато забетонованих ділянок, як відзначає газета, нижче Південного моста, на Осокорках, де приватна набережна розтяглася мало не на сто метрів.

Тепер ні по правому, ні по лівому березі не пройти: вони перегороджені заборами, гаражами для човнів й іншими бетонними п'єдесталам. Забудовані навіть санітарні зони поблизу високовольтних ліній електропередач.

Майже перед островом Водників мало не 10-метрова бетонна дамба, недобудований 3-поверховий особняк. Поруч - залитий бетоном пляж. Через будинок - бетонний причал. Ще через три будинки - довжелезний кам'яний насип.

Навпроти острова Водників із зелені визирають дорогі котеджі. Берег бетонний, майже біля самої води - басейн, схований від сторонніх очей скляними стінами, далі - тенісні корти.

"Палаци" змінюються парканами з колючого дроту, ймовірно, й тут скоро розгорнеться будівництво.

Як пише газета, окремі власники лілянок на Дніпрі роблять собі затоки, а то і справжнісінькі острови: їх просто "вирізають" з берега, оточують водою і залишають до суші лише вузеньку доріжку або місток.

Крім того, на Дніпрі працюють земснаряди, що намивають пісок під майбутні будівництва. Чим страшні намиви, добре видно по берегах Ольжиного острова. Через те, що звідси вичерпали пісок, берег сповзає, а крайні дерева вже лежать у воді.

За словами голови молодіжного відділення Національного екологічного центру Олексія Василюка, Водний кодекс, який суворо вимагає при будівництві відступати 100 метрів від води великих рік, для великих міст робить виняток. У межах великих населених пунктів відстань від води регулює місцева влада.

"Під час підготовки законів ці явища ще не стали популярними: Водний кодекс був прийнятий у 1994 році. Немає терміна "гідронамив" і в документації. У паперах це проходить як розчищення русла і "інженерна підготовка території" - забороняти, начебто, немає причин. Таке от лицемірство", - сказав еколог.

Водночас, за його словами, зараз у ВР зареєстрований законопроект, який пропонує ввести кримінальну відповідальність за гідронамив.

"А бетонування берегів прямо порушує природоохоронне законодавство. Забетонована набережна, тим більше перегороджений берег - це бар'єр між водою і сушею. Руйнується довколоводний комплекс життя", - сказав Василюк.

Він відзначив, що влада і забудовники неправильно трактують статті Водного і Земельного кодексів, де говориться, що в межах населених пунктів прибережна зона встановлюється "з урахуванням сформованої ситуації".

"Ми впевнені: це варто розуміти так, що забудова, яка існувала до прийняття цих законів, тобто до 1994 року, може продовжувати існувати, але нове будівництво не можна вести ближче, ніж за сто метрів від Дніпра", - сказав еколог.

Однак, за його словами, забудовникам зручніше вважати, що ця фраза дозволяє їм розпоряджатися берегами Дніпра в межах Києва на свій розсуд. Тому й виправлення до обох кодексів, які екологи подавали у ВР, загубилися десь в комітетах.

Усі фото "Газети по-київськи"