Історичний центр Києва сповзає в Дніпро?

Фото community.livejournal.com

Про це йшла мова на конференції Київської міської організації Українського товариства охорони пам'яток, пише "Газета по-київськи".

За словами геологів, що спостерігають за поводженням ґрунтів, у Києві немає абсолютно безпечних ділянок, усі вони проблемні.

Як відзначив старший науковий співробітник Інституту геології НАН України, кандидат геологічних наук Вадим Рибін, багаторазове порушення будівельних норм приводить до того, що ґрунти почали ще більше деформуватися, а на деяких ділянках перепади вже складають біля метра.

У зв'язку з цим фундаменти столичних будинків перекошує, а на стінах з'являються тріщини. Одним зі "свіжих" прикладів геологи називають будинок на Стрілецькій, 7/6, поруч із "Софією Київською".

За словами Рибіна, перед початком його будівництва провели геологічні дослідження і розробили проект. Але побудували зовсім не те, що збиралися. Збільшили будинок на один поверх, надбудували мансарду, замінили легкі дерев'яні перекриття залізобетонними.

За ґрунтами в Києві потрібно стежити з підвищеною увагою. Але роками на це ніхто не звертає уваги.

Маріїнський палац, який зараз реставрують, теж викликає побоювання. Поруч проходить так називана "тріщина заколу" - перша фаза утворення зсуву, але якщо роботи проводити не обережно, то все, що нагорі, сповзе на Паркову дорогу.

Цілком можливо, що деформація ґрунтів на цій ділянці та всі проблеми з Лаврою, де, напевно, не залишилося жодного будинку без тріщин, викликані будівництвом "монстра на Грушевського" з паркінгом розміром з футбольне поле.

[L]До речі, на місці будинку 9а планувався той самий меморіал пам'яті жертв Голодомору. Але ділянку перехопили, а для меморіалу знайшли місце поруч з Парком Слави.

А ділянка, де стоїть будинок - зсувонебезпечна. І вартість будівництва багаторазово зросла через те, що його стали зміцнювати.

Крім того, на схили тепер тиснуть дві "свічі", які стоять поряд: пам'ятник Слави і меморіал.

За словами мистецтвознавця Михайла Дегтярьова, старі будинки у цьому районі в основному стоять на стрічковому фундаменті. По сусідству подують на палях, які діють як гребля, перешкоджаючи вільному рухові ґрунтових вод.

"Самі будинки теж досить важкі. Піднімається рівень ґрунтових вод, на Подолі і Печерську підвали багатьох будинків уже затоплені. Сусідство із сучасними будинками постійно поповнює список "жертв". Костьол, Російський музей на Терещенківській, Інститут геологічних наук на І.Гончара, Театр оперети на Васильківській, звичайні житлові будинки. Ще кілька років - і історичний центр зникне", - переконаний Дегтярьов.