Слідкуйте за грошима. Нашими грошима!

Чому бюджет Києва недотримує більше 14 мільярдів гривень, та як нам навести лад із публічними фінансами?

Про що б люди не говорили, у кінцевому рахунку розмова зводиться до грошей. Точніше – до можливостей, які вони відкривають перед людиною.

Публічна політика та фінанси не є виключенням. Політики обіцяють, що саме вони дадуть нам більше можливостей для задоволення наших потреб. Ми "купуємо" їх обіцянки та програми своїм голосуванням.

Але далі починається найцікавіше.

Отримавши доступ до публічних фінансів, тобто наших із вами грошей, політики чомусь швидко забувають про наші інтереси та потреби. Вигоду від бурхливої діяльності наших політиків отримують вони самі, їх близькі та родичі, політичні та бізнес партнери.

Значна частина "слуг народу" сплачують податки, але переважно не в Україні, мають можливості добре відпочивати та отримувати добру освіту для своїх дітей.

Значна частина народних обранців та професійних бюрократів продовжують розглядати Україну як територію для заробляння грошей, спекулюючи цінностями громадян України, які їм довіряють управління грошима держави та місцевих громад. Їм не потрібен свідомий громадян, принциповий експерт, споживач та платник податків.

Розумні та активні створюють проблеми й збільшують витрати недоброчесним політикам та чиновникам.

Боротися за душу кожної "тушки", яку купили черговою подачкою з бюджету чи іншими благами – це обов'язок кожного свідомого громадянина.

Тому, аби забезпечити належний громадський контроль за нашими грошима, ми повинні впливати на те, як формуються та розподіляються бюджети.

Невміння чи небажання громади впливати на бюджетний процес створює сприятливий ґрунт для неефективного їх використання. Саме тому ми, за наші гроші, отримуємо неякісні товари та послуги – розбиті дороги, "безкоштовну" освіту та медицину, інфляцію, що з'їдає наші заощадження, низький рівень ВВП та обіцянки щорічного покращення.

Як змусити політиків та чиновників платити по рахунках

Подібне було і є в інших країнах. Правда, у країнах переважно 2-го та 3-го світу. У країнах 1-го світу громадяни привчили політиків ставитися до публічних фінансів не як до грошей у власній кишені.

За мільярдні збитки бюджетів, неефективне витрачання бюджетних коштів, недоотримані доходи через лінь та недбалість, розбиті дороги – платять та відповідають ті, хто взяв відповідальність за бюджетні рішення та впливав на витрачання бюджетних коштів. Платять своїм переобранням, політичною обструкцією, зрештою, грошима та свободою.

Будь-який політик чи чиновник знайде 100 причин, щоб аргументовано пояснити, чому не вдалося отримати запланований результат. Тому опоненти з боку інститутів громадянського суспільства повинні бути готові до непростих публічних дискусій.

Правда, публічних дискусій не хочуть ті, хто має контроль за нашими грошима.

Саме тому бюджети приймаються нашвидкуруч, за зачиненими дверима, де часто представники влади та опозиції дуже добре знаходять спільну мову. Інформація та звіти приховуються або надаються вибірково. І все для того, щоб громадяни не могли адекватно оцінити якість роботи політиків та чиновників.

Напередодні старту бюджетного процесу в Україні на 2014 рік ми вважаємо, що громадяни повинні мати відкриті та зрозумілі бюджети, які формуються, виконуються та звітуються на основі 4 принципів:

– Чіткості функцій та обов'язків;

– Відкритості бюджетних процесів;

– Доступності інформації для громадськості;

– Гарантій вірогідності.

Ці 4 засадничі принципи викладені ще в далекому 1996 році в Кодексі належної практики в бюджетно-податковій сфері Міжнародного Валютного фонду. Його вдосконалена редакція в липні цього року була винесена на публічне обговорення. Виконання цих 4 принципів дає можливість громадянам оцінити ефективність витрат наших грошей.

Як усі ці 4 принципи Кодексу виконуються в рамках міського бюджету Києва, можна ознайомитися в нещодавно оприлюдненому аналітичному звіту "Бюджет Києва-2012: виклики та можливості для майбутньої бюджетної політики", що його підготувала Фундація "Відкрите суспільство".

На думку експертів, перефразовуючи британського класика геополітики Гелфорда Маккіндера, можна сказати: "Той, хто керує в Києві, той має контроль над Україною". Київ — ключовий форпост для отримання контролю над державою.

Однак зараз не треба захоплювати Київ, щоб його контролювати!

В газеті "Дзеркало тижня" від 30 серпня 2013 року в статті під назвою "Голий король?" даються відповіді на питання, чому від теперішнього керівника КМДА чи нового мера Києва мало що залежить, і що треба зробити аби змінити ситуацію.

І відповідь лежить саме в площині публічних фінансів київської громади.

За оцінками експертів Фундації "Відкрите суспільство", за рахунок здійснення раціональної бюджетної політики в частині адміністрування лише кількох статей доходів і видатків – плати за землю, оренди комунального майна, закупівель – можна майже вдвічі збільшити доходи бюджету столиці.

Бюджет Києва на 2014 рік може мати дохідну частину в 35-40 замість 21 мільярда гривень в 2012-2013 роках. Втрати бюджетів різних рівнів від непрозорості, незрозумілості та неучасті громадян у бюджетному процесі оцінюються в десятки мільярди гривень!

Наші гроші повинні працювати на нас!

Бюджети на 2014 рік повинні формуватися за участі громади та експертів. Підпиши відкрите звернення – зроби свій внесок у наведення ладу з нашими грошима.

Усвідомлюючи свою відповідальність за майбутнє наших грошей, тобто бюджету не лише столиці, але й держави та інших місцевих бюджетів, зважаючи на важливість постановки на порядок денний необхідності змін до бюджетної політики, з нагоди заходів до Міжнародного Дня Права Знати, що організовує міжнародний рух BTAP, Глобальний рух за прозорість, підзвітність і участь громадян у бюджетному процесі – оприлюднено відкрите звернення до всіх органів влади, політичних сил та інститутів громадянського суспільства напередодні старту бюджетного процесу в Україні на 2014 рік.

Звернення є відкритим до підписання.

Ми вважаємо, що вже цього року органи влади повинні провести відкриті громадські бюджетні слухання та публічні консультації з експертами та громадою.

Фундація "Відкрите суспільство" разом із партнерами готова надати всебічну підтримку в проведенні бюджетних слухань і консультацій з огляду на 4-х річний досвід дослідження київського бюджету, надання експертно-консультаційної підтримки реалізації проектів у сфері моніторингу місцевих бюджетів інститутам громадянського суспільства, зважаючи на досвід представлення інтересів України в міжнародних організаціях, що працюють над забезпеченням прозорості, підзвітності та участі громадян у бюджетному процесі, зокрема, BTAP.

Європейська інтеграція України ставить на порядок денний необхідність змін до бюджетної політики.

Саме змінивши правила гри ми зможемо оцінити ефективність витрачання наших грошей та мати можливості вести аргументовану дискусію з політиками та чиновниками в рамках бюджетного процесу.

Іван Сікора, директор Фундації "Відкрите суспільство", колишній консультант Ради Європи, спеціально для УП