Нелегальний гуртожиток для "заробітчан" у Києві побудували "до Євро", всього кілька років тому. Але підлога в бараці така чорна, як у столітніх будинках, бруд всюди, жодних слідів прибирання та дотримання санітарних норм.
Вузький коридор веде до маленьких кімнатах, де стоять грубо збиті ліжка для тих, хто своїми руками "робить Євро", пише інтернет-журнал "Ліва.com.ua".
Однак, жахливі не лише умови, в яких живуть робітники, а й ставлення.
Робітники-бетонщики погодилися показати нам, в яких умовах живуть і працюють будівельники головного об'єкта майбутнього чемпіонату Європи з футболу.
Барак тих, чиїми руками будується Євро |
Двоповерховий сарай, в якому живуть будівельники, розташований за парканом серед старих гаражів, на березі смердючого колектора. Усього за двісті метрів від станції метро "Либідська" – практично в центрі міста.
Вхід на ділянку стережуть співробітники охоронної фірми. Чужих, природно, не пропускають.
У кожній невеликій кімнаті бараку 16 (!) нашвидкуруч грубо збитих ліжко-місць.
За словами робітників, іноді лежаків не вистачало, і люди спали на підлозі, постеливши свій одяг чи ковдри.
Вдень у бараці майже порожньо, бо більшість мешканців кімнати на роботі – на будівництвах об'єктів стадіону "Олімпійський" та нового авіатерміналу в Борисполі.
"Кімната, куди нас привели, вражає антисанітарією і злиднями. Дерев'яні лежаки, на яких лежать брудні матраци, поламані то тут, то там. На підлозі валяється сміття і стоїть консервна банка з недопалками. На тумбочках між ліжками – брудні тарілки, пакетики бульйону і шматки сухарів. Повітря в приміщенні сперте, хоча відкрито вікно, за яким теж валяється сміття, в якому шастають щури. А за парканом з колючим дротом можна бачити золоті куполи, що стоять рядком на землі – по сусідству будують найбільший в Україні собор і жваво торгують церковним інвентарем", таким журналісти побачили помешкання робітників.
"Подивіться, що їдять наші люди. Тут же жебраки живуть. Роботодавці обіцяють робочим гроші, а потім елементарно "кидають". Повинні кожному з нас по три з половиною тисяч, а самі по сотні гривень на руки видали. Це перед святами! Людям навіть додому не за що доїхати. І ще віднімають по двадцять гривень на добу – за ось це "житло", - розповів бригадир Василь Пастушенко, показуючи вміст тумбочки.
"Подивіться, що їдять наші люди" |
Замість туалету в бараці параша – кілька закритих відер в окремій кімнаті. Тут не можна готувати – робочі використовують тільки кип'ятильник, і їм заборонено використовувати обігрівальні прилади. Кілька років тому в подібному сараї під Києвом вчаділи відразу семеро заробітчан.
"Так і живемо. Заздримо Юлі Тимошенко – у неї у в'язниці рай, порівняно з нашою халабудою. Тут ніколи не топлять, нічого не утеплено. Взимку до ранку на стінах іній лежав, всі люди йшли на роботу хворими – хтось навіть з високою температурою. Ніхто на це не дивиться", - розповіли робітники.
Але не умови найгірше, найстрашніше те, що людей, які працювали на "Євро" і жили в таких умовах банально "кидають".
Виявляється, жити в бараці - щастя, бо можуть ще й на вулицю викинути, якщо не заплатиш за "житло" |
Пастушенко, уродженець міста Умань, очолює групу з п'ятнадцяти заробітчан, які найнялися на будівництво "Олімпійського", і були обмануті своїми роботодавцями.
"Обіцяли нам золоті гори. Сказали, мало не сам Азаров буде нам зарплату платити. Об'єкт – паркінг біля стадіону – треба до першого травня закінчити, а вони вже спізнюються за термінами, і найняли купу людей. Причому, займається цим не сама фірма, а субпідрядники, або навіть суб-суб-субпідрядники. Вони наймають людей, а фірма начебто й ні до чого. Підеш до них за зарплатою, а вони знати нас не знають - хоча все тут нашими руками побудовано", - розповів бригадир.
Він додав, щоб "відмити" мільярдні "відкати", економлять на робітниках: наймають без контрактів, без договорів, "кидають" на кожному кроці, селять в жахливих умовах.
"При тому, що "пиляються" тут мільйони. Я як побачив нашу бухгалтерка на тачці-"паджерці", відразу зрозумів – грошей не буде", - сказав Пастушенко.
Журналісти (за легендою "робітники-бетонярі" разом з іншими заробітчанами поїхали на будівництво. Те, як людей нервово підганяли виконроби, нагадувало будівництво пірамід рабами.
"Дивіться, он посередник якраз робочих нових привів. А он там рятувальники стоять. Як би нещасного випадку з кимось не трапилося. Поки ми тут працювали, на цьому об'єкті кілька робочих загинули", - сказав Пастушенко.
Він додав, що технікою безпеки як такою на стадіоні навіть не пахне.
"Коли працюєш на висоті, ніхто техніки безпеки не дотримується. Працюємо без ременів, і ніхто цього не вимагає. Якщо хтось травмується – так він формально тут і не працював. На об'єкті кіоск стояв – продавали там всяку їжу за завищеними цінами, і навіть пиво – це на будівельному об'єкті, де алкоголь завжди до травм веде. А видали нам тільки рукавиці і паршиві чоботи – і то всім не вистачило. Про якість роботи в таких умовах і говорити не варто", - розповів бригадир.
Просто на будівництві стоять залізні контейнери, завалені купами сміття.
"Дивіться, в кожному такому ящику люди живуть. Прямо тут, на будівництві. Ми й самі не раз тут ночували. Один наш хлопець якось сильно захворів, не міг ні виселитися, ні за себе заплатити. І у нас грошей не було, щоб допомогти – зарплату ж не дають. Так прийшли його на вулицю викидати", - розповів Пастушкнко.
Ті, хто не хоче жити в бараках, часто селиться в нелегальних квартирах-гуртожитках для заробітчан.
Робітники мешкають просто на стадіоні |
Дві таких квартири – окремо для чоловіків і для жінок – розташовані на околиці Позняків та на вулиці Декабристів. За добу проживання у кімнаті з 10 ліжками робітники платять 20-30 гривень.
Власники квартирних гуртожитків, як правило, пов'язані з тими, хто поставляє на будівництва робочу силу – а часто це одні і ті ж особи, які легко знаходять спільну мову з міліцією.
У кожному з таких вагонів десяток людей |
А оголошення в газетах, які пропонують високооплачувану роботу разом з дешевим житлом, найчастіше означають "барак з жахливими умовами і будівництва, на яких не платять зарплату.
За матеріалами "Ліва.com.ua".