20 хвилин слави для Русанівки, або Вихід президента в народ

У четвер зранку територія від моста Патона мало не до метро "Лівобережна" буда оточена міліцією. Правоохоронці стояли мало не кожні 50 метрів. Їх кількість зростала з кожним короком ближче до Русанівського бульвару.

Тим часом на набережній, яка вже отримала нове обличчя, кипіла робота.

Працівники докладали плитку, комунальники дозбирували зрізані гілки дерев, підмітали доріжки і мили асфальт біля нової альтанки. Усі поспішали в очікуванні високого гостя...

Кияни вже звикли, що міська влада разом з прем'єром Миколою Азаровим відкриває мало не кожен новий кілометр дороги, але цього разу чекали на президента. А він, як відомо, не частий гість у спальних районах та ще й на лівому березі.

З самого ранку від проспекту Возз'єднання стояли міліціонери в очікуванні

Таку кількість міліції і охорони русанівці, за їх словами, бачили вперше, так само як і рамку-металошукач, яку встановили на розі Русаніської набережної і бульвару.

Пропускали лише журналістів, депутатів та інших представників влади. Простим мешканцям пройти за рамку було зась. 

За півгодини до візиту глави держави двоє саперів перевірили усі газони і кущі, повз які мала ступати нога Віктора Януковича.  

У цей час зацікавлені кияни підходили до міліціонерів і просилися побачити Януковича, коли ж достукатися до правоохоронців не вдавалося просили бодай передати, що "пенсії маленькі", "у дворах дірки", "бідні діти". Однак глава держави так і не почув закликів народу - він згодом слухав хвалебні оди і слова безмежної вдячності купки людей, до яких був запланований підхід.

Президент запізнювався на добрих 30 хвилин, тож охорона мала вдосталь часу, щоб пояснити журналістам, як пересуватиметься гарант, а міські чиновники могли спокійно роздавати інтерв'ю.

"Відразу все зробити не вдається. Але вичищений пам'ятник, поставлені нові лавки. На Русанівському бульварі, де ні одного ліхтаря не було і дві лавки поламані - подивіться що тепер. Тут є освітлення пам'ятника, лавки, урни. Людям подобається. Вони відразу висипали з квартир і сидять на набережній. Вчора об 11 вечора тут на кожній лавці було по 3-5 людей. Це те заради чого ми працюємо", - натхненно розповідав головний архітектор Києва Сергій Целовальник.

"90% людей жаліються, а 10% беруть граблі і лопати і щось роблять біля свого будинку. А коли такий приклад подали, то вчора бабуся вийшла з якоюсь банкою і каже: "У мене тут банка фарби є.  Давайте, може, щось я вам десь пофарбую. У людях це провокує позитивні емоції, а не бажання постійно ходити і говорити, що тут 2 роки ямка не заасфальтована", - додав Целовальник.

Він також розповів, як русанівці приходили і дякували, натомість хтось надіслав у мерію скаргу.

"Нам письмову скаргу прислали, що тут асфальт зняли і якісь плити кладуть, і ходити погано і їздити погано. Але не буває хірургічних операцій без крові, без болю, тому тут треба це пережити", -  пояснив Целовальник.

Він радісно замальовував краєвиди столиці, натомість розізлився на запитання, чого так пафосно відкривають набережну, коли по всіх кутках ще кипить робота.

"Швидко складайте камери і біжіть додому. Все! Нічого не можна відкривати, бо недоробили! У вас питання налаштовано позитивно? Де ви бачите пафос? Якщо ви громадянка Києва, то треба радіти тому, що вже щось зроблено", - розізлився Целовальник.

"Так не буває, що по щучому велінню і по бажанню кореспондента все зроблено. Тому, якщо десь ще якесь сміття підмітають, то це не біда. Три неділі дощі лили. Люди мокрі працювали під дощем. Добре - трава зійшла. Але люди і техніка провалювалися, тому щось вони і не встигли", - додав головний архітектор.  

Але поспішали певно тому, що у Януковича 9 липня день народження і, ймовірно, вже у п'ятницю у вечері він покине столицю аж до серпня, а лишати президента без подарунка у вигляді гарного результату роботи його ставленика - не гоже.

"Коли ви чекаєте гостя, ви ж ганчіркою пройдетесь по поличках. Чому треба це камерами знімати? Качки от плавають, кувшинки... Ідіть, зніміть! Красу треба знімати, а не пилинки", - не вгамовувався Целовальник.

За 20 до 12 години усі розмови стихли, бо приїхав президент. Він швидко оглянув помитий пам'ятник Гоголю, окинув оком набережну і став перед кількома стендами, де були розміщені проекти майбутнього перетворення столиці.

"На набережній ми маємо плани, що зробити. В наступному році хотілось би, щоб набережна Дніпра розвивалась всюди. Тому наступний наш проект -  вербовий парк за мостом Патона. Є ідея посадити там різноманітні верби і прикрасити різними композиціями. Отут показані деякі проекти студенів, які нам пропонують свої підходи розвитку паркової зони: стежки здоров'я...", - говорив, наче співав, голова КМДА Олександр Попов. 

"Скільки ми ще тут будемо? Хвилин 15?" - "Казали, 15, не більше", - перемовлялися між собою охоронці, які відтискали журналістів подалі від гаранта, час від часу то штовхаючись, то забороняючи знімати президента то збоку, то ззаду.

"Хотів би ще показати деякі роботи, які дають нам пропозиції про розвиток спорту, відкриття парку, де могли б кататися молоді кияни", - швиденько додав Попов, розуміючи, що часу у нього небагато.

Далі Янукович оглянув альтанку і Дніпро, шматок якого завбачливо очистили від водорості та цвілі.     

Посадивши разом з Поповим дерево, Януковив в оточенні купи охорони пішов у народ. 

"Доброго дня", - радісно привітався президент.

"Вітаємо", - кричали мешканці і відразу просили навести порядок у місті.

"Усьому свій час. Чудес не буває. Ви це знаєте краще, ніж я. Тому будемо йти з оптимальною швидкістю", - сказав президент, пообіцявши, однак, що все в народу буде добре.

Поспілкувавшись п'ять хвилин з одного боку вулиці, Янукович перейшов на інший, де також стояла купка людей, охочих на власні очі побачити, що то за птиця - гарант Конституції.

"Доброго дня", - так само бадьоро як і перший раз гукнув президент.

Його зустріли оплесками, словами подяки та проханнями.

"У нас колись був катер, який тут їздив, водорослі чистили.. така краса завжди була на набережній", - вигукували один поперед одним мешканці.

"Буде катер, буде краса!", - твердо пообіцяв Янукович, і п'ятачок з людьми задзвенів оплесками.

"Іди, мала, подивися президента, давай", - підсувала жінка дитину поближче до президента.

"Дякуємо", - в один голос, мов після довгого тренування, кричали люди і плескали.

"На вас люди дивляться, як на бога", - вигукнула якась бабуся.

"Нам би ще канал почистити. А ще будинки в нас дуже течуть", - пожалілася інша.

"Ми тут тільки перші кроки почали. Русанівський канал почистимо, наведемо порядок, висадимо зелень. Пустимо теплохід, щоб люди відпочивали", - сказав президент.

"А як же криша? Криша?".

Президент залився сміхом і видавив: "І криші".

"Більше думайте про нас!" - крикнув чоловік. На що Янукович чомусь відповів: "Давайте, давайте".

"По дахах починаємо ремонт. Ми тут зустрічаємося у дворах з людьми, плануємо ремонт будинків. У другому півріччі будемо робити", - швидко відзвітував Попов президенту.

"А вам подобається наша набережна?", - загравав з Януковичем колишній електорат Черновецького.

"Дуже подобається. Красива", - задоволено протягнув гарант і широко посміхнувся.

Далі чоловік напросився прочитати вірша і отримавши добро від глави держави, весело задекламував про "неймовірну красу набережної і Дніпра", але й не забув про проблеми занедбаного муніципального театру "Київ", якого президент не побачив, бо туди похід запланований не був.

Президент вкотре сказав "Ага", що, певно, мало означати, що і в "Києва" проблем не буде.

"Дитинко хлопай, хлопай президенту", - кричала невгамовна жінка дитині: "І руки від рота прибери - тебе з президентом знімають".

"Дякую. Поїхав я працювати!", - швидко проговорив Янукович, певно відчувши, що вже цілих 20 хвилин гуляє по набережній, і вмить опинився біля машини.

"Віддуватися" залишився впізнаваний Попов. На нього спершу налетіли журналісти, а за мить і мешканці. 

"Олександре Павловичу, поверніть катамарани!", "Дахи протікають", "Театр відновіть", - гукали з усіх сторін русанівці.

"Ми поновимо. Ми зараз отримали трохи бюджетних грошей і почнемо ремонтувати все", - розгублено відповів чиновник.

"Я ремонт зробила, а проблема лишилась, дах тече", - кричала жінка, однак Попов її перебив: "Ми знаємо це, у масштабах міста це велика проблема".

"Ми вам листа надіслали, ми інвестори, - загладала в очі Попову жінка, - Ви знаєте нашу проблему Урловська, 34. "Київміськбуд" нас не заселяє"

"Аааааааааа, -  протягнув Попов, - Вирішимо, вирішимо".

"Ми шість місяців ждемо. Вирішіть, а от зараз ви у відпустку підете, а нам нема де жити", - кричала навздогін жінка. Однак, чи почув Попов невідомо, бо вже був біля свого авто.

Насамкінець він лишив вказівку першому заступнику голови Дніпровської райдержадміністрації Сергію Кравченку: "Дайте людям відпочити. Вони працювали багато. Хай трохи відпочинуть, і все доробимо".

О 12.10 високих чиновників на набережній вже не було. Перемовлялися між собою заступник Попова Михайло Кучук і Кравченко.

Другий, зокрема, пожалівся, що вже вкрали три ялинки. Тому вирішили залишити охорону.  

"У нас є два пости міліції. Ми попросили внутрішні війська два патрулі, які з першої дня і до ночі тут гуляють. Ми ж не можемо під кожним деревом поставити міліціонера. Громадськість також нам повинна допомагати. Шкода, коли знищать чи вкрадуть", - сказав Кучук.

Ще за 10 хвилин зникли і чиновники нижчого рангу.

На Набережній лишились русанівці, які розділилися на два табори: одні хвалили Януковича, інші лаяли.

"Я закінчила Донецький університет. Донецьк такий красивий був. Будинки білі в трояндах. І от нарешті така ж краса у нас з'являється. І все завдяки нашому президенту. Я його люблю і молюсь за нього", - лила мед літня Людмила Яківна.

"Тьху!"- сказали збоку дві жінки: "І ця донецька. Всюди лізуть ці донецькі. Весь Донецьк вже сюди їде. Я не люблю Донецьк".

О пів на першу вже лив добрий дощ і люди швидко розбіглися. Залишилися лише комунальні працівники, адже у них ще роботи і роботи. До того ж, їм же не звикати поспіхом працювати в спеку і в зливу.

Фото автора

Ірина Балачук