Як зробити супер-музей із "Десятинки". Досвід Кракова і Парижа

Версія для друку     Додати коментар

16.06.2011  13:30 __ Олександр Зінченко для Історичної правди

...Ліворуч, у напівтемряві підземелля заверещала дівчинка. Король Владислав Варненчик сполохано подивився у той бік. Тут уже здригнувся я, бо Варненчик був намальований. Король перевів погляд на мене, а потім відсторонено повернувся до звичної парадної пози.

Я відчув себе як у казці про Гаррі Поттера. Насправді ж то були цілком неказкові підземелля краківського Ринку, "найбільшого підземного археологічного музею світу" - так у вересні 2010 року писала польська преса. Він викликав не тільки захоплення, але й заздрість. То був супер-музей, якого нам наразі бракує.

Торік улітку, за кілька місяців після появи указу президента про музеєфікацію Десятинної церкви, на її фундаментах іще лежав металевий мотлох зруйнованого зимовою негодою захисного укриття. І серед того металобрухту два археологи - Віталій Козюба і Олексій Комар - завзято розмальовували мій робочий нотатник.

Олексія Комар про міфи довкола Десятинної церкви

Там поступово поставала схема майбутнього супер-музею. "Ось тут, де були знайдені рештки дохристиянських поховань, - показував на плані Віталій - можна було б створити експозицію про початки київської історії, трохи далі - ближче до абсид храму - про Хрещення Русі та будівництво першого кам'яного храму..."

Мало-помалу у  блокноті поставала широка перспектива усієї історії Княжої Русі - від її початків до розквіту і трагічної гибелі взимку 1240 року. І в центрі цієї історії було святе каміння, яке варто було б накрити спеціальним захисним павільйоном. 

Взимку 2010 року захисне накриття над фундаментами Десятинної церкви обвалилося під вагою снігу. На цьому фото - ще стоїть

"Насамперед  треба розробляти проект, - кількома днями пізніше розповідав заступник директора Інституту археології НАНУ Гліб Івакін. - Оскільки його варіанти можуть різнитися, спочатку треба обговорити концепцію. Там будуть експонуватися дрібні речі, чи не будуть? Екскурсії будуть водити чи не будуть?

Буде там метал, чи тільки каміння? Яка температура? Яка має бути висота стелі? Де вхід? Де вихід? Все це - різні умови, різні концепції. Коли визначаться із концепцією, після всього цього завдання вже отримують проектувальники".

Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музеї Хрещення Русі"

Ці завдання тоді видавалися дуже складними, навіть за своїм масштабом, позаяк той павільйон мав перекрити грандіозний простір. Але це завдання виявилося найпростішим для архітекторів.

Середньовічний Лувр добре зберігся під землею

Що може здивувати у Луврі після Венери Мілоської, Нікі Самофракійської та славнозвісної Леонардової Джоконди? Мури середньовічного Лувру.

Здавалося б, найбільший музей світу не потребує додаткових атракціонів. Але у його підземеллі збереглися рештки середньовічного королівського замку. Його збудував наприкінці ХІІ століття прапраправнук Ярослава Мудрого - Філіп ІІ Август.

Замки і храми Західної України з повітря (ФОТО)

У ХVI столітті середньовічний замок зрівняли із землею, щоб розпочати будову бучної королівської резиденції, відомої нам з туристичних буклетів і фільмів про код да Вінчі. А коли у 1980-х роках президент Франсуа Міттеран запропонував ідею реконструкції Лувру, замок  відкопали.

Найбільший експонат найбільшого музею світу

Власне, я потрапив туди випадково, намагаючись знайти найближчий шлях із галереї давньосхідних старожитностей в Ришельє до єгипетської галереї у Сюллі. На плані було написано "Середньовічний Лувр". З буклету то видавалося нудною виставкою, присвяченою початкам історії цього королівського палацу.

Наступний крок примусив затамувати подих: середньовічний замок прекрасно зберігся під землею і групи туристів, намагаючись не дихати, рухалися навколо нього. Прохід у мурах вів кудись до серця середньовічного Лувру і то вже трохи нагадувало гостину до Мінотавра.

УПЦ-МП хоче вбити у фундамент Першохраму десятки бетонних паль?

Хід цього лабіринту йшов до донжону - Великої Вежі, що слугувала певний час королівською скарбницею. А далі, за донжоном знаходився зал, де власне і були виставлені артефакти середньовічного Парижу - цілком звичні глиняні горщики і тарілки.  

Лувр - найбільша у світі скарбниця старожитностей і витворів високого мистецтва - міг би собі дозволити не витрачати стільки праці на музеєфікацію сірого середньовічного каміння і глиняних полумисків. Але саме тут відкривалося коріння Лувра і самої французької цивілізації. 

Спецефекти краківського музею: велика відеоінсталяція ілюструє знайдене археологами згарище середньовічного міста

Польська преса помилилася: саме підземелля Лувру, а не краківського Ринку є найбільшим у світі підземним археологічним музеєм. Але якщо за масштабом краківський музей програє паризькому, то у царині спецефектів Лувр залишився далеко позаду.

Перед входом до експозиції краківського музею кожний мимоволі завмирає. Хоча від експозиційного простору гостя музею відділяє тільки примарне і мінливе запинало. У його мерехтінні ввижаються будівлі середньовічного Кракова. Звідкілясь чути гавкіт собак, грай вороння, стук підбитих залізом чобіт, скрип возів, а понад тим - відгомін сотень голосів. І всі вони - люди, собаки і коні - з'являються нізвідки і йдуть у нікуди. Як міраж, марево, примара, або голограма.

Секрет ілюзії простий: на завісу з штучно охолодженої пари спрямований промінь проектора із відзнятою відеоінсталяцією, яка і показує картини побуту давноминулих часів. 

Рештки старовинного цвинтаря відкриті для огляду

Досить набратися духу і перетнути цю межу між часами. У напівтемряві ґречний служитель вказує дорогу: "Прошу, панове, початок огляду - там". Він вказує на якийсь темний закапелок, захаращений, здається, старими кошиками.

Але там ходу немає. І сваряться чоловік та жінка. На плазмі. Звичайно, у середньовічному антуражі. Нарешті жінка не витримує, кидає під ноги чоловіку свої яблука і йде з кадру.

 Середньовічне кохання: лицар Завіша і королева Кунгута Галицька

Нездара якийсь час незграбно почісується, аж нарешті підіймає очі просто на нас: "А ви тут чого витріщилися?! Туди йдіть дивитися!" Ми й пішли.

Так це було колись: жінка з дитиною підходять до могили близької людини. Відеоінсталяція середньовічного цвинтаря

Трохи далі - транспарант "Свідок минулого, культурний шар ХІ-ХІV століть" і досить докладний опис того, коли і як утворилося кожне з нашарувань краківського ринку. Поруч - величезна карта Європи з торговими шляхами, що перетиналися тут, у центрі Кракова.

Повітряна археологія: як я літав над улюбленим містом Святого Володимира (ЕКСКУРСІЯ)

Далі - злитки свинцю та соляні бовдури з копальні у славетній Величці. Саме свинець і сіль були тими товарами, що сприяли бурхливому розквіту цього міста у середньовіччі. 

Макет середньовічного Кракова. Ближче - Вавельский пагорб із королівським замком, далі - місто із Ринком в самому центрі

На сусідньому майданчику можна зважитися на "середньовічних" вагах і отримати білетик з власною вагою, вираженою у цетнарах, фунтах, гривнах, унціях, лутах і гранах.

Далі, у спеціальних "акваріумах" просто у повітрі обертаються голографічні макети будинків міста. А поруч лежать їх обвуглені рештки - на тлі панорами грандіозної пожежі, яку висвітлюють на стіні кілька проекторів. І то все вражає як дітей, так і дорослих.  

Голограми відтворюють вигляд головних будівель середньовічного Кракова

Ідея музею постала в певному сенсі випадково: у 2005 році уряд міста вирішив перекласти бруківку на Головному Ринку і хтось сказав, що то слушна нагода для археологічних досліджень.

Краківська преса, щоправда, оповідає й іншу версію, згідно з якою головною причиною розкопок було те, що на краківські підземелля поклав око один з місцевих підприємців. Нібито він хотів створити під Ринком бутікову галерею. На тлі таких чуток розгорівся перший скандал.Кілька істориків мистецтва і археологів заявили, що дослідження ведуть занадто швидко і назвали це варварством.

На Десятинній буде музей, а не нова церква - Мінкульт

А навесні 2006 року прокуратура взагалі зупинила всі роботи на довгі 13 місяців, бо побачила порушення правил будівельного нагляду. Ці підозри прокуратури виявилися безпідставними, проте за час "вимушеного простою" підземелля Ринку кілька разів залило зливами, артефакти поросли грибком і міська влада мусила заплатити кілька мільйонів злотих спеціальній фірмі на боротьбу з пліснявою.

Археологи закликали взагалі зупинити всі роботи і просто засипати всі залишки минулого, щоб зберегти і зупинити їх руйнування.

Дослідження і будівельні роботи на Головному Ринку Кракова тривали п'ять років

Врешті-решт згодом всі труднощі були подолані, до проекту знайшли додаткове фінансування з фондів Євросоюзу, і у 2009 році роботи вийшли на фінішну пряму.

Десятинна церква: проекти знищення пам'ятки (ФОТО)

Несподівано зволікання із створенням музею, які вже здавалися мешканцям Кракова безкінечними, виявилися благом. Бо за цей час технології пішли далеко вперед, що й дозволило забезпечити музей найсучаснішими гаджетами, які створювали всі ті лазерні і голографічні ефекти. 

Інколи археологам треба було працювати в шаленому темпі

За перший вікенд у вересні 2010 року музей відвідало 3000 чоловік, що було визнанням роботи творців музею. Але... частина обладнання, що відповідало за "дива", просто вийшла з ладу.

Звичайно, за короткий час все запрацювало знову. Щоправда, з тим побічним ефектом, що інколи "живі" портрети краківських королів лякають маленьких дівчат занадто грізними поглядами. 

Глиняні коники однакові у всьому світі. Багатство спецефектів краківського музею почасти було зумовлено бідністю знайдених речей. Майбутній музей "Десятинки" має перевагу: збереглося кам'яне різьблення, фрески і скарби зруйнованого Першохраму

За рік, що минув від липневої розмови з археологами, ситуація з музеєм у Києві за скандальною напругою все більше нагадує краківську.

В травні в Києві завершився архітектурний конкурс. Але архітектурна концепція музею так і не була затверджена. Насамперед через спроби певних кіл у Московському патріархаті вплинути на його результати.

Якби не ці впливи, проекти із "діючими моделями храмів" - а саме так було написано на одному з планшетів - просто не були б допущені до участі в конкурсі. Адже будівництво тут чогось іншого, окрім музейного павільйону, заборонено силою-силенною статей вітчизняного і міжнародного законодавства.

Конкурс із проекту музеєфікації Десятинної завершився скандалом

Саме через такі впливи на частину комісії, її засідання закінчилося скандалом і прийняттям "соломонового рішення": об'єднати два проекти "музеєфікації" - з храмом і без храму. Хоча більшість архітекторів розуміють що це неможливо: або з храмом, або без.

Якби не це дивне рішення, між собою конкурували б два насправді найкращих проекти: групи архітекторів під орудою Андрія Миргородського та братів Романа і Дмитра Селюків.       

Проект братів Романа і Дмитра Селюків на конкурсі не переміг. Хоча тільки два проекти представлені на конкурс відповідали вимогам законодавства: цей і проект групи Андрія Миргородського

"Важко сказати, який з проектів краще, - коментує Гліб Івакін уже як член конкурсної комісії. - Музейні деталі в усіх проектах мало пророблені: входи не там, бо архітектори не знають (чи мало знають) археологічну реальність. Але для цього вже треба просто сісти й працювати далі - розповісти архітекторам, що треба зберігати, що треба показати, які речі існують тощо".

Після того, як на минулому тижні представники Московського патріархату здійснили спробу чергового самозахвату на Старокиївській Горі, маятник громадської думки відхилився іще далі від ідеї будівництва "діючої моделі" Десятинної церкви. Войовниче "благолєпіє" цю битву розпочало і програло.

Тож тепер з'явилася надія, що за два-три роки над камінням Першохраму нарешті постане справжній музей. Як у таких ситуаціях кажуть у рекламі: "за кращими світовими взірцями".

Перший варіант цього тексту опублікований у чспс "Український тиждень"