У неділю-понеділок з аеропорту "Київ" (Жуляни) вилетіли перші рейси WizzАir. Компанія перейшла до Жулян нібито через дешевше обслуговування, щоправда, на ціну квитків на лоу-кост це аж ніяк не вплинуло.
Про це у своєму ЖЖ пишуть журналісти "України молодої" Леся Шовкун і Дмитро Лиховій, які побували у відремонтованому аеропорту.
При тому, що за право володіти "Жулянами" змагалися кілька далеко непростих компаній, а дістався він компанії "Майстер-Авіа", яку пов'язують з підприємцями Василем Хмельницьким і Андрієм Івановим, аеропорт виглядає кумедно чи навіть жалюгідно, пишуть в ЖЖ.
""Жуляни" - це ніби машина часу. Аеропорт ніби затримався в 1960-х роках минулої ери, а рожеві "ейрбаси" WizzАir на цьому летовищі - ніби гості з майбутнього у глухій совдепії. Логічно, що й сайт цього підприємства, заснованого 1924 року, давно й міцно перебуває "на реконструкції". "Жуляни" з їх оснащенням - це привіт від Хрущова з його кукурудзниками. Це більше нагадує не аеропорт (тим паче, з претензією на міжнародний статус), а автовокзал обласного центру", пишуть журналісти.
Однак Шовкун і Лиховій відзначають, що амбіції в цього підприємства на чолі з депутатом Київради від партії Литвина Денисом Косторжевським присутні, і, ясна річ, тут придумують якісь свої VIP-сектори.
Журналісти були неприємно здивовані тим, що в аеропорту це більшість вивісок російською мовою, розмір внутрішнього залу аеропорту - зовсім невеликий, так званих стійок реєстрації - щось близько трьох.
Праворуч від входу буфет "автовокзалах часів "королев бензоколонок"", також є автомат з кавою по 3 гривні (що значно дешевше, ніж в "Борисполі") та необхідні сервіси, як-от пакування багажу.
Надзвичайно багато на аеровокзалі правоохоронців.
Однак, про пункти прокату автомобілів, магазин сувенірів і ще багато чого доводиться тільки мріяти. Наприклад, у "Жулянах" немає жодного електронного табло - оголошення озвучують по гучномовцю.
Немає і рухомої стрічки з багажем - замість неї працює носильник, який закидає валізи у віконце, заховане за фікусом.
Картину доповнюють плакати в рамах із фотографіями старих літаків і написом "Тут може бути ваша реклама".
Велика вивіска WizzАir, яка повідомляє про вихід на посадку, насправді бреше - за дверима глухий кут.
А насправді стюарди спрямовують зареєстрованих пасажирів у бокові двері, на вулицю, потім треба пройти через двір, і далі буде так званий "сектор 1", де і буде посадка.
На митний і паспортний контроль можна потрапити через дворик. Незрозуміло тільки, що робитимуть пасажири, коли йтиме дощ, відзначають журналісти.
Ніяких бодісканерів у "Жулянах" немає, а хлопці на сек'юріті-контролі - без уніформи, а лише з бейджами.
У невеличкому залі очікування влаштували сякий-такий "дьюті-фрі" з дуже обмеженим асортиментом - парфуми, випивка. Навпроти - зворушливий Airbar із двома колоритними барменами, які продають тістечка та алкоголь.
"Загалом, крім WizzАir, як ми зрозуміли, "Жуляни" обслуговують мало кого. А ось приватних літачків тут багато. Аеропорт розташований просто посеред міста - навколо багатоповерхівки і хатинки крутеликів. А дістатися до "Жулян" можна на таксі, тролейбусом або маршруткою", пишуть у ЖЖ Шовкун і Лиховій.
Усі фото з Живого Журналу