Скільки коштує "полюбити Київ"?

Другий рік поспіль у столичній галереї "Лавра" з подачі радника київського мера Казбека Бектурсунова пройшов дводенний молодіжний фестиваль з гучною і, як певно здається організаторам, модно назвою - "ilovekiev".

У розісланому ЗМІ прес-релізі запевнялося, що організатори ґрунтовно підійшли до проведення фестивалю, який здивує киян та гостей столиці змістовною програмою.

І дійсно таки здивували - неорганізованістю, хаосом, брудом та відсутністю будь-якої координації.

Все починалося зі входу, де журналістів та vip-гостей фестивалю штампували великими канцелярськими круглими печатками, немов м'ясо на ринку.

Першим, що кинулося в очі після заходу на територію фестивалю були чолов'яги на підпитку у білих футболках з написом "ilovekiev" та шашлики, які смажили прямо при вході. Тож за деякий час усі присутні на фесті пахли однаково - смаженим м'ясом.

Можливо, це була така задумка організаторів - виганяти димом і запахом від шашликів в інші зони фестивалю. Та навіть якщо й ні, то бажання сховатися кудись виникало само-собою.

Чимало з того, що було заплановано, на фесті побачити не вдалося. Наприклад, обіцяну ретроспективу кіноробіт Акіро Куросави. Так само в день фестивалю було скасовано і автограф-сесію з "українською дівчиною Бонда" Ольгою Куриленко.

"Нас просто кінулі", - саме так переводили стрілки організатори, коли я питала їх про причини таких змін у програмі.

Однак протягом усього фестивалю не полишала думка, що "кінулі" як раз відвідувачів. Останнім, до речі, треба було заплатити за вхідний квиток на кожен з двох днів фестивалю по 100 гривень.

Окрема історія з проектом "POP-UP Fasion", який мав включати фешн-маркет, покази актуальних і перспективних молодих дизайнерів з Росії та України, лекції, майстер-класи і документальні фільми про великих дизайнерів світу.

Куратором програми запросили росіянку Настю Колесникову, яка вже неодноразово влаштовувала подібні штуки. Зокрема, на тому ж московському Пікніку "Афіша", який, по суті, й намагався спародіювати Бектурсунов і Ко.

У підсумку - Fasion на "ilovekiev" був провальним. Якщо у перший день фестивалю представники столичного модного стріт-фешн ринку ще виставляли свої стенди, то на другий день залишилися лише оптимісти.

Що ж до показів, то деякі з них нагадували покази етюдів на першому курсі театрального інституту - з претензією на мистецтво, але без ідеї.

До того ж, на відміну від минулого року, організатори навіть не зробили подіум, а відправили моделей крокувати по фанерних листках, покладених на підлозі гаража.

На лекцію дизайнера Лілії Пустовіт прийшло від сили чоловік 20. І не тому, що не цікаво: просто була відсутня координація і ті, хто, може, й хотів потрапити, не знав о котрій і куди іти.

З майстер-класами по фотографії ситуація була дещо кращою. Але в цілому виникало відчуття, що організатори фестивалю покинули все на самотік. Мовляв, хочеш, щоб на твою лекцію прийшли - йди і сам оголошуй про неї зі сцени.

Не були готові у перший день фестивалю й деякі виставки сучасного мистецтва. Так, деякі експонати виставки Жанни Кадирової "Путеводитель" вішали на стіни лише через кілька годин після відкриття "ilovekiev".

Щоправда, були й винятки. Такі, як проект "Генофонд", організований арт-центром Павла Гудімова "Я Галерея", проект "Письма до востребования" харківської галереї-лабораторії SOSKA та інші.

Та в цьому заслуга самих кураторів кожної виставки окремо, і аж ніяк не організаторів фестивалю.

Та чи не найпозитивнішим моментом була музична частина, яка стала головною відмінністю від минулорічного "ilovekiev". Цього року меломанів розважали іноземні гурти Fujiya&Miyagi, Micachu&The Shapes, Curry&Coco і Poni Hoax.

Саме на вечірні виступи британців та французів й приходила публіка, у той час як вдень на території галереї "Лавра" затримувалися переважно учасники та журналісти.

До слова, більшість з тих, хто через цікавість заходив на перший день "ilovekiev", наступного дня навіть не збирався витрачати на цю подію, ані час, ані кошти. Були й такі, хто, розчарувавшись, просто вимагав повернути гроші за квитки.

Загалом же, враження від цьогорічного фестивалю таке, ніби організатори намагалися продати якомога дорожче пережовану минулорічну жуйку, загорнувши її у нову обгортку.

При спробі з'ясувати у організаторів, у скільки їм обійшовся цьогорічний фестиваль, на іншому кінці слухавки мені казали: "Ніхто не рахував".

А на закид: "Тобто все робилося на обум?", пролунала відповідь, яка по суті й пояснює ставлення творців "ilovekiev" до свого дітища: "Ніхто не зможе сказати, у скільки обійшовся фестиваль. Під час фестивалю був бардак, а при підготовці ще більше".

Юлія Тесля