Як відомо, це констатували на Конференції ООН зі зміни клімату.
За всіма вісьмома показниками (викиди вуглекислого газу, якість повітря та енергоспоживання, будівлі, транспорт, воду, відходи та землекористування, екологічну політика міста) українська столиця отримала незадовільні оцінки.
Воно й не дивно - Київ далеко не такий, як наприклад у радянські часи. Переважну більшість площ і майданів керівництво міста радше заллє асфальтом, аніж засадить деревами.
Час від часу Київрада змінює цільове призначення земель, тим самим дозволяючи хаотичну забудову зелених зон. Київ знає непоодинокі випадки, коли за ніч знищувався парк на користь майбутньої висотки...
А чоло лише варті тисячі авто, які щоденно їздять містом, або спалення сміття просто на вулицях...
За словами представника Національного екологічного центру України Юрія Урбанського, екологічний рейтинг, останнє місце в якому посідає Київ, - це сигнал для влади і громадськості.
"Острів Жуків, Козин, Конча-Заспа - ця територія, забудована приватним житлом, йде врозріз із водним кодексом, який забороняє забудову прибережної смуги. Як показовий випадок, відношу саме таке ставлення органів влади до цих питань", - пояснив Урбанський у коментарі "Радіо "Свобода".
Однак, така ситуація не лише у столиці, а й по всій країні, адже майже п'ята частина шкідливих викидів в Україні - з Дніпропетровщини.
Природоохоронці навіть порівнюють Дніпропетровщину із зоною екологічного лиха поблизу Чорнобильської АЕС. Близько 8 мільярдів тонн накопичених відходів в області, великотоннажні відходи гірничо-металургійного комплексу Кривого Рогу, тисячі тонн радіоактивних відходів у Дніпродзержинську, просто на березі Дніпра, і тисячі тонн викидів небезпечних речовин у повітря.
Утім, цього року в місцевих екологів з'явилися надії на покращення ситуації - через економічну кризу відбувся спад промислового виробництва, що відповідно призвело до зменшення шкідливих викидів.
Ще гірша ситуація у Дніпродзержинську, де на території Дніпровського сховища загрозливим вантажем лежить 12 мільйонів тонн небезпечних відходів.
Їхньому проникненню до вод Дніпра і відповідно виникненню радіоактивної катастрофи перешкоджає дамба, на якій однак пропонують збудувати дорогу.
Якщо дамба не витримає, наслідки будуть катастрофічними не тільки для регіону, а й для всієї України.
За словами члена депутатської комісії Київради з питань екології Максима Саврасова, у межах того фінансування, яке виділяють на екологію, поліпшити стан довкілля столиці, як і в цілому по країні, дуже важко.
Так, наприклад, на екологічні питання у києві виділили приблизно 12 мільйонів гривень, але ці кошти не профінансовані на 100%.
Те, що культурологічні й екологічні програми фінансуються за залишковим принципом, підтверджує і колишній міністр екології Іван Заєць. Але наголошує, що самими грошима екологічну ситуацію в українських мегаполісах не змінити - треба перш за все змінити психологію людей і їхнє ставлення до природи.
Що робить чистими міста Європи?
Як відомо, найчистішим містом Європи експерти визнали Копенгаген. За ним - Стокгольм, Осло, Відень та Амстердам.
Головні причини чистоти цих міст - суворі закони щодо забруднення і чималі податки, якими щорічно обкладаються громадяни, щоб підтримувати свої міста і села в охайному вигляді.
Там усі побутові відходи ретельно сортуються у спеціальних контейнерах, за чим слідкує спеціальна служба і за недбайливе викидання сміття (наприклад, людина помістила скляні пляшки до пластикових мішків для залишків харчів) може оштрафувати на сотні євро.
Із забрудненням повітря у містах Західної Європи борються уже упродовж багатьох десятків років.
Копенгаген чи Амстердам завдяки вдалій муніципальній політиці перетворилися на велосипедні міста. Дорожня сітка цих міст добре спланована, всюди є доріжки для велосипедистів. Туристи чи ті, що не мають власного велосипеда, можуть скористатися розгалуженою системою недорогих публічних двоколісних транспортних засобів.
Велосипеди у Копенгагені настільки популярні, що нерідко у години пік на його вулицях трапляються справжні велосипедні пробки.