Яким має бути новий закон про столицю

У 1999 році був прийнятий закон про столицю України - місто-герой Київ, який відповідно до вимог Конституції, визначав особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в Києві. 

Відповідно до закону, здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті  покладено на Київську міську державну адміністрацію, і зосереджено в  руках однієї посадової особи  - Київського міського голови, який одночасно є головою Київської міської державної адміністрації. 

Через це немає чітких меж відповідальності місцевих органів державної влади  й органів місцевого самоврядування. Нерозмежованими лишаються повноваження між міським та районним рівнями  управління. Тому виникла необхідність в новій редакції закону. 

Наразі  кілька відповідних законопроектів внесені до Верховної Ради, створено робочу групу, яка напрацювала власний варіант законопроекту, що за результатами розгляду у першому читанні, був прийнятий за основу. 

Незважаючи  на ряд позитивних моментів - намагання розділити державні функції та функції місцевого самоврядування, розмежувати повноваження міської та районної ланок управління, прийняття нової редакції закону, на мою думку, не вирішує тих проблем, що були породжені його чинною редакцією. 

Більше  того, можуть з'явитися і нові проблеми. По-перше, відновлюється двовладдя в місті на різних рівнях управління - міська рада та її виконавчий комітет, з одного боку, міська держадміністрація - з другого, бо не зрозуміло, на яких підставах виконавчі органи міської та районних у місті рад будуть здійснювати галузеві повноваження місцевих державних адміністрацій. 

По-друге, закладаються правові передумови для  конкуренції повноважень голови Київської міської державної  адміністрації (стаття 21 проекту) та Київського міського голови (стаття 25 проекту). 

У новій редакції передбачено запровадження трьох центрів влади на районному рівні - керівник структурного підрозділу міської держадміністрації, голова районної ради та голова виконавчого комітету районної ради. 

Суттєво ускладнено порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою міста, а ще передбачено доволі складну  процедуру набрання чинності та зупинення  актів органів місцевого самоврядування Києва та районів у Києві, їх посадових осіб, що в подальшому може призвести до втручання місцевих органів виконавчої влади в діяльність органів місцевого самоврядування. 

Зазначене - то лише невеликий перелік проблемних питань законопроекту. Якщо їх не буде усунуто, то взагалі втрачає будь-який сенс прийняття нової редакції закону. Адже це лише призведе до руйнації системи міського управління та погіршення якості послуг, що надаються жителям столиці. 

Правильним є застосований у проекті принцип, згідно з яким функції державної влади та функції місцевого самоврядування мають здійснювати різі види органів публічної влади, відповідно, міська державна адміністрація та органи місцевого самоврядування. 

Без чіткого та вичерпного розподілу їх повноважень та відповідальності неможливо усунути двовладдя. Необхідно докорінно змінити запропоновану в законопроекті модель управління районом у місті. 

Так, доцільно щоб виконавчий комітет районної у місті ради очолював голова ради, а функції щодо організації роботи ради міг би здійснювати заступник голови ради. 

Також бажано спростити процедуру набуття чинності та оскарження актів органів місцевого самоврядування, деталізувати механізм формування міського та районних у місті бюджетів. 

Олександр Федоренко, заступник голови Шевченківської районної ради Києва, для УП