Жителі Китаєво і монахи не можуть поділити землю і житло?



Фото, надане читачами "Української правди"

Жителі мікрорайону Китаєво у Києві заявляють про силове захоплення 14 грудня 2000 року служителями монастиря "Китаївський пустинний скит" (нині "Свято-Троїцький Китаєвський чоловічий монастир Києва") будівель та майна Київського державного науково-виробничого комбінату.

Про це йдеться у відкритому листі жителів  до Предстоятеля УПЦ (МП) Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Володимира, президента  Віктора Ющенка та прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. 

Мешканці Китаєво наголошують, що за цим фактом була порушена кримінальна справа. Згодом Кабінет Міністрів видав указ № 228 від 26.04.2002 "Про передачу цілісного майнового комплексу Київського державного науково-виробничого комбінату в безоплатне користування монастирю "Китаївський пустинницький скит".

"Порушуючи Конституцію, Житловий кодекс та Закон "Про приватизацію державного житлового фонду", Міністерство  аграрної політики разом  із іншим майном передало монастирю житловий фонд Комбінату, не дивлячись на те, що там проживало 86 сімей, 163 людини. Через те, що з самого початку це питання не було врегульоване жодним чином між монастирем та жителями встановилися напружені відносини", наголошують мешканці Китаєво.

За їх словами, монахи неодноразово намагалися силоміць захопити вказані приміщення, викинувши жителів просто на вулицю, однак розпорядженням Голосіївської районної ради та райдержадміністрації у 2002 році вказаний житловий фонд було прийнято до комунальної власності Голосіївського району.

Однак тиск на людей не припинявся ні на день. А в останній, час при повній бездіяльності державних та правоохоронних органів, ці дії стали особливо жорстокими та цинічними, заявляють мешканці Китаєво.  

За їх словами, у грудні 2008 у своїй квартирі на території  Китаєво при не зрозумілих обставинах загинула 45-ти річна жінка Калашникова Ірина. А через кілька днів особи, що мають відношення до Китаївського монастиря, захопили квартиру, викинувши звідти 20-ти річного сина покійної, Калашникова Олександра, що мав всі законні підстави на проживання. 

Як відзначається у позивній заяві Калашникова до Голосіївського районного суду, 17 грудня 2008 року невстановлені особи, що мають відношення до Китаївського монастиря, силоміць захопили будинок на вул. Китаївська 32/5, кв. 1, квартира трикімнатна, житловою площею 37.6 м2, загальна площа 64,9 м2, не приватизована (приватизацію не дозволено).

"Квартира  знаходиться на балансі КП ЖЕУ-111, рішенням Голосіївської районної Ради в м. Києві від 18.07.2002 р. №5/04 прийнята до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва. Крім цього до будинку добудовані веранда та сарай, які служителі монастиря зруйнували після захоплення", йдеться в заяві.

Юнак наголошує, що у 1953 році квартиру отримав його прадід Савковський  П.П. вчений, кандидат наук, співробітник Українського Інституту Садівництва і наша сім'я з тих пір постійно проживала тут.

А 14 грудня 2008 року його матір трагічно  загинула через отруєння окисом вуглецю.

"17 грудня після похорон та поминального обіду до нас підійшли двоє служителів монастиря на чолі з дільничним інспектором Іваницьким  І.І., служитель монастиря отець  Федір спочатку висловів нам  співчуття та попросив дозволу зайти до хати для розмови. Зайшовши до хати, отець Федір сказав, що ця квартира належить монастирю, і ми повинні п залишити і додав: "Ви ж розумієте, що я звідси вже нікуди не піду", йдеться в заяві Калашникова.

За словами юнака, не допомогли повернути дім ні знайомі, ні  міліція.

"21 грудня  пізно вечері служителі монастиря  зруйнували веранду і сарай,  а 22 грудня, все, що знаходилось в квартирі (документи, гроші, речі, меблі, продукти та інше) винесли без нашої присутності. Мною  подані заяви щодо незаконного захоплення будинку та майна невстановленими  особами з Китаївського монастиря  до: КМДА  call-центр 0-51, управління праці та  соціального захисту, начальнику  голосіївського РУГУ МВС України  м. Києва, підполковнику міліції Стрижану В.О., звідки матеріали були направлені прокуророві Голосіївського району м. Києва,  на ім'я старшого радника Юстиції Іванця М.Г. тощо", - йдеться у зверненні.

Але, не дивлячись на численні звернення жодних заходів правоохоронці не вжили.

У липні 2009 року ряд жителів Китаєво отримали повістки із Голосіївського районного  суду Києва. Позивач: Свято - Троїцький  Китаєвський чоловічий монастир Києва УПЦ.

У позивній заяві вимагається виселити громадян Малиновського Віктора, Гетьман Надію, Гетьман Наталію, Гетьман Ольгу із новонародженою дитиною на руках та інших жителів із приміщень, що вони займають "без надання іншого жилого приміщення". За словами жителів Китаєво, підписав позов Намісник монастиря Архімандрит Прохор (Костюченко В.Г.). 

"Православна церква декларує принципи любові, покликана  підтримувати людей у нелегкі  часи. Натомість, як бачимо, коли мова йдеться про власні інтереси, її служителі ведуть себе по відношенню до простих людей бездуховно і цинічно. Мабуть, з часів фашистської окупації Київ не пам'ятає такого свавілля та жорстокості.

Ми ні в якому разі не поширюємо цю думку  що до всієї Української Православної Церкви, і тому звертаємося до Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського и всієї України Блаженнішого Володимира з проханням припинити дискредитацію Церкви та ідеї Православ'я в цілому", йдеться у відкритому листі жителів Китаєво. 

За їх словами, вони сподіваються на справедливе рішення суду.  Жителі Китаєво звертаються до президента Ющенко з вимогою захистити їхнє право на житло. 

Крім того, вони просять прем'єра Тимошенко створити Урядову Комісію для перегляду та встановлення правомірності передачі майна Київського державного науково-виробничого комбінату в безоплатне користування монастирю, зокрема передачі житла разом із громадянами, що в ньому проживають.

"Просимо в законний спосіб врегулювати цей багаторічний конфлікт, що сьогодні досяг крайньої міри напруженості", йдеться у відкритому листі. 

"Українська правда. Київ"

powered by lun.ua