Пилипишин намагається пережити Черновецького
Зайнявши вдруге мерське крісло, Черновецький почав одну за одною видавати грандіозні ідеї. І от, прагнучи централізувати всю владу в своїх руках, градоначальник вирішив прибрати не угодних начальників.
Далі почалися рейди-перевірки. І зовсім швидко Черновецький не одного начальника тикнув носом у сміття. А пояснював мер це тим, що багато хто з начальників недооцінює серйозність проблеми.
Але воліючи, як завжди, схопити каштани з вогню чужими руками, Черновецький вирішив перекласти рішення про ліквідацію районів на совість киян. Мовляв, тільки вони і тільки після референдуму зможуть прийняти остаточне рішення.
Про те, що мешканці не проголосують за таке механічне скорочення, годі й говорити. Адже жоден розумний киянин не захоче створювати собі на рівному місці проблему з райполіклінікою, паспортним столом чи ЖЕКом.
Тому мер різко змінив свою думку, заявивши, що ніякі обговорення не потрібні, оскільки лише він особисто і Київська міська рада мають повноваження з реорганізації районів.
Зробивши такий промах, Черновецький вирішив, не гаючи часу, заробити бодай одне очко на свою користь. Тому тепер мер рішення про знищення районів пояснив бажанням подолати корупцію і змусити чиновників дбати про киян.
І от коли градоначальник почав розмови про намір централізувати систему управління жилого-комунальним господарством міста, злякався не один голова району. Тільки хтось вирішив сидіти і тихенько ждати судного часу, а хтось намагається усіма правдами і неправдами втриматися у кріслі.
Саме бажанням залишитися головою району, можна пояснити дії Пилипишина. Адже, очоливши район, він відразу почав говорити про будівництво стадіонів, про ремонт будинків. Відзвітував про кожен посаджений кущик та не забув нагадати, що Шевченківський район працює тільки на благо мешканців.
Коли мер знову озвучив ідею про скорочення районів, Пилипишин вирішив брати бика за роги і попросив у мера особливий статус для його району.
Мовляв, через нинішню систему влади можливості району обмежені, а щоб працювати ефективніше потрібно більше повноважень.
Пилипишин навіть вирішив схитрувати - ініціював проведення експерименту. Він запропонував передати Шевченківському району максимум повноважень.
"Ми готові Києву та міській владі запропонувати експеримент, щоб зрозуміти, чия ідеологія, чиї підходи для Києва більш конкретні, більш результативні та продуктивні. Ми пропонуємо Шевченківському району надати особливий статус, як це, наприклад, є в Лондоні, в Токіо", - говорив тоді голова райадміністрації.
Водночас він запропонував у 9-ти інших районах столиці владу централізувати і передати керівництву міста, а через певний час порівняти результати роботи.
Пилипишин так загорівся цією ідеєю, що пообіцяв взяти на себе усю відповідальність за експеримент і навіть піти з влади, якщо він провалиться.
Крім того, голова райради повідомив про те, що 16 листопада планує провести референдум.
Згодом прес-служба Шевченківської райради розсилала повідомлення про те, що саме цей район визнано найкращим у столиці.
У повідомленні зазначалося, що "мешканці оцінювали комунально-побутову сферу, роботу міського пасажирського транспорту, роботу закладів охорони здоров'я та освіти, діяльність районної влади у вирішенні особистих проблем громадян, доступність магазинів, аптек тощо.... А особливо схвальну оцінку громадян отримала діяльність районної влади в галузі освіти, надання адміністративних, культурно-спортивних, комунально-побутових послуг, а також у сфері надання послуг дітям".
А 9 листопада Пилипишин організував Народне віче на Софійській площі. За повідомленням прес-служби райадміністрації під стінами собору зібралось більше 5 тисяч шевченківців, а також киян з інших районів Києва.
І щоб ніхто не сумнівався, усі вони висловилося на підтримку Шевченківського району і поставили свої підписи під "Хартією захисту прав місцевої громади".
Пилипишин відзначив, що "міська влада планує знищити наш район, мотивуючи це тим, що після цього нібито киянам стане жити краще".
"Але від того, що Шевченківський район ліквідують батареї тепліші не стануть, транспорт не подешевшає, а пробки не зникнуть", - сказав голова району.
Натомість, наголосив він, будуть "заморожені" всі соціальні та культурні районні програми.
"Який хаос творитиметься в управліннях Пенсійного фонду, паспортних столах, військкоматах важко навіть спрогнозувати. Тобто зрозуміло, що про киян думали в останню чергу, коли планували цю реорганізацію. Але обурює навіть не те, що завтра Шевченківського району може вже не бути, а те, як його хочуть знищити - тихою сапою, щоб поставити киян вже перед фактом", - обурювався Пилипишин.
Не можна сказати, що у його словах не має долі правди. Адже за умови скорочення районів у паспортний стіл чи райлікарню треба буде їхати через усе місто, і замість вже звичних для киян 2 годин, простояти у черзі усі чотири.
Проте, за словами людей, які були у неділю були на Софіївській площі, якогось контролю над відвідуваністю Народного Віча чи підрахунку голосів не було. Схоже, що боячись втратити нагріте місце, і вже жаліючи, мабуть, що відмовився від депутатства, Пилипишин сам організував Віче, сам усе порахував, і сам підтримав. Себе, звісно.
Хоча, судячи з того, як проводяться обговорення у Шевченківській райраді, воно й не дивно.
За словами жителів району, громадські обговорення (ініційовані владою!) так і не відбуваються. Їх зривають самі ж організатори. А потім на сайті райради з'являється те рішення, яке необхідне чиновникам. Але з позначкою, що саме так вирішили мешканці, що то їхня думка.
То ж якщо заступник голови Шевченківської РДА Василь Пінчук не захотів слухати мешканців, чому не може зробити так само голова?
Наприклад, організувати і написати те, чого душе бажає. А покласти все на плечі киян.
Хоча, які там кияни, коли мова іде про боротьбу таких інтересів?