Halloween в містичному Києві

31 жовтня в Америці, а нині і по всьому світу відзначають свято Halloween. Свято бере свій початок від кельтів, які в ніч з 31 жовтня на 1 листопада святкували прихід зими. За їхніми віруваннями кельтів це був день, коли відкривалися двері між світами живих та мертвих.

Кельтські друїди розпалювати священне багаття та здійснювали жертвоприношення, які мали задобрити богів. Вони вважали, якщо боги лишаться задоволеними і дозволять душам померлих відвідати свої домівки та рідних.

Кельти вірили, що душі повертаються в незвичайному вигляді привидів, химер, чорних котів. Звідси традиція переодягатися в маскарадні костюми. Ще кельт вірили, що душі померлих голодні, тому їх треба пригостити солодощами. Звідси традиція готувати печиво, цукерки, різні наїдки. 

Проте далі оповідати історію світу, думаю, не варто, її різноманітні версії можна прочитати в інтернеті де завгодно. Краще поговоримо про містичні місця у містичному місті Києві і містичне свято Halloween.  

З сивої давнини найзагадковішим місцем Києва вважають Лису гору.  Тому вона буде №1 у списку наймістичніших. Проте варто зазначити, що Київ загалом є містичним містом.

За різними відомостями у столиці знаходиться 5 лисих гір, історики кажуть, що це майже всі лисі гори СНД. Це Дівич-гора, Щекавиця, Юрковиця, Замкова, та звісно Лиса гора на станції метро Видубичі.

Гора є надзвичайно енергетичною. Вона є улюбленим місцем язичників, відьом і навіть одним з місць збору сатанистів.

Всю історію Києва складалося так, що там майже нічого не будували. Вважається, що в ХІХ ст. Гора належала монастирю. Проте тодішня міська рада викупила ці землі у монахів, аби побудувати там форт. Коли у 1897 році він був добудований, то отримав статус "фортеці-складу ІІІ розряду". Проте проіснував недовго.

Історики стверджують, що форт був зруйнований грандіозним вибухом у 1918 році, спричиненим вибуховою речовиною, що зберігалася на складах. Тоді була знищена значна частина Печерська. Говорять, нібито, вибуховою хвилею скло вибило аж в Університеті Св. Володимира (нині КНУ ім. Т. Г. Шевченка).

Відомо також, що при Радянському Союзі там була військова база. У роки Другої Світової це був стратегічно важливий оборонний пункт. Подейкують, що там були в'язниці, де катували, а потім вбивали політичних в'язнів.

У народі Лису гору поділяють на декілька частин. Перша - це Русалчин яр. Назва пішла від озера, що там знаходиться, і в якому нібито, водяться русалки. Друга частина - Відьмин яр, де нібито збиралися і збираються відьми на свої шабаші. І третя частина - це Мертвецький гай, де знаходять поховання невідомих часі. 

Проте нині Лиса гора є просто красивим лісом, куди можна втекти від міської метушні. Це місце полюбляють київські неформали. Певно, їх захоплюють легенди пов'язані з "Лискою" (так її нині називають).

А київські стражі громадського порядку не дуже люблять Лису гору, так як їм доводиться "викарабкуватись" туди, аби розганяти не надто доброзичливих сатанистів та псевдовідьом.  

№ 2 у нашому списку бункер, що теж знаходяться на схилах Дніпра. Це місцевість Зеленого театру, у народі "Зеленка". Там знаходяться руїни стін, що колись оточували Київ. Історики подейкують, що там знаходилося кладовище самогубців та нехрещених немовлят, яке називали "проклятим".

Нині там, нібито, збереглися таємні ходи, які проходять аж під Дніпром. Існує легенда, що саме там знаходиться бібліотека Ярослава Мудрого, яку охороняють духи і нікого туди не пускають.

Відверто кажучи, це місце мене також трохи інтригує, хоча би тому, що не так вже й легко знайти бодай якусь інформацію про нього. Там дійсно є споруда, яка схожа на бункер. 

Маючи простий ліхтар та зручне взуття туди не складно потрапити. Всередині майже нічого цікавого: старі стіни, дивна труба, якою тече вода. Говорять, що ця вода була рятівною для тих, хто переховувався в бункері. Ще там є замуровані двері в підземелля. Враження від місця дійсно трохи моторошне, особливо коли на вулиці вже темно.  

№3 Всім киянам відомий Замок Ричарда Левове серце на Андріївському узвозі. Містичне місце хоча би тому, що там ніколи ніхто довго не жив. Всі кияни знають, що приміщення весь час знаходиться на ремонті. Це пов'язують з легендою.

Говорять, що Ричард помер, не встигши добудувати замок. Його дружина, що стала вдовою була скупою жінкою, та не виплатила всієї суми будівельникам замку і вони розгнівались та проклали жінку і сам замок.

Це також не сподобалося Ричарду, і він повернувся в замок вже як привид. Жінка намагалася здавати будинок в оренду, але ніхто не затримувався. Мешканці скаржилися, що там живе привид, який лякає їх, та не дає спати, створюючи жахливі звуки, стукає речами та завиває.

Можливо, саме завдяки цим легендам замок Ричарда продовжує приваблювати туристів та самих киян. Легенда про нього живе ще й завдяки тим, хто продає сувеніри на Андріївському узвозі, так як у кожного продавця там є своя версія легенди про Ричардів замок.  

№4 Вулиця Ярославів вал, 1, де знаходиться дуже красивий та химерний будинок. Історії щодо того, кому він належав розходяться.

Перша говорить, що це замок барона Штейнгеля, який в кінці ХІХ - на початку ХХ століття був відомим київським меценатом. Його родина займалася торгівлею вина, в ній були чиновники високо рівня. Друга версія твердить, що Штейнгелі жили неподалік, а цей будинок побудований для коханки фінансового магната Сальве (який мав свою фабрику цигарок "Сальве"). Ходять чутки, що в цьому будинку живуть привиди, які часто лякають людей.  

Будинок прикрашений дивними крилатими левами, які нібито охороняють цей будинок. Проте ми так і не знаємо, кого саме вони охороняли. Нині можна лише обійти майже по кругу будівлю та насолодитися чудернацькою архітектурою.  

№5 місце, що не дуже відоме навіть серед киян. Це недобудований корпус Павлівської лікарні на Дорогожичах  та парк навколо. Справа в тому, що ця місцевість здавна відома як нехороше місце.

Там де нині знаходяться телевежа та телецентр (в народі "карандаш") знаходилися кладовища. Парк Дорогожичі теж коли був кладовищем. І нині в глибині парку можна легко натрапити на старовинні могили та склеп.

На деяких могилах, хоч і складно розібрати, написані дати вісімнадцятого століття. Що стосується недобудованого корпусу Павлівки, там легенд багато. Подейкують, що її перестали будувати через страйк будівельників. Вони протестували тому, що декілька їхніх колег загадковим чином загинули, виконуючи свою роботу.

Будівля висока, радянської архітектури. З двома або навіть трьома рівнями підвалів. Ходять чутки, що той хто потрапить в найглибший рівень підвалі, вже ніколи не вибереться звідти.

Ще ходять чутки, що ті, хто там блукали, сходили з глузду або німіли і вже ніколи не могли розповісти, що там бачили.  

Нині це місце також полюбляють неформали, а сатанисти там справляють свої обряди. Стіни там розписані чудернацькими малюнками. І атмосфера таємнича та дещо моторошна. 

Київ різний, Київ багатогранний та дуже загадковий. Тут описано тільки маленьку частину містичних місць Києва. А свято Halloween - це просто ще одна можливість взяти кохану людину під руку (якщо її немає то друзів, а може, й просто самому) і прогулятися столицею в п'ятничний вечір та доторкнутися до містичності, описаної не одним пером.