Суд розблокував рахунки КП "Київський метрополітен"



Фото religion.in.ua

Господарський суд Києва зняв арешт з рахунків КП "Київський метрополітен".

Про це у facebook повідомив народний депутат Юрій Левченко.

Таке рішення суд виніс 14 червня.

"Господарський суд Києва зняв тримісячний арешт з рахунків КП "Київський метрополітен". Суддя … зняв арешт на підставі того, що метрополітен уклав додаткові угоди з банком про використання арештованих рахунків в подальшому лише для виплати заробітної плати своїм працівникам", - написав він.

За словами Левченка, залишається незрозумілим те, яким чином метрополітен буде здійснювати інші необхідні витрати – такі як обслуговування, ремонт вагонів тощо.

"Наразі комунальне підприємство не може закуповувати необхідні запчастини для рухомого складу метрополітену. У результаті цього, невідремонтовані вагони залишаються стояти в депо, через що вже суттєво збільшився інтервал руху потягів у київській підземці", - написав депутат.

Він також додав, що суддя відмовив у задоволення заяви "Київського метрополітену" про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного госпсуду про стягнення боргу у розмірі 1 мільярд 924 мільйони гривень.

Як відомо, у 2009 році Київрада уклала із ТОВ "Укррослізинг" договір на закупівлю 100 вагонів для київського метрополітену.

Згідно з цією домовленістю, метрополітен отримав за період з 19 березня 2010 року по 28 лютого 2013 року 100 вагонів – 25 одиниць виробництва КВБЗ, 33 одиниці "Вагонмаш" та 42 "Метровагонмаш".

Водночас сума лізингових платежів з 2009 по 2014 роки за вагони так і не була виплачена в повному обсязі. 

Сума, необхідна для повного виконання умов договору, зросла до 463 мільйонів 378 тисяч 882,37 гривні.

Вона включала в себе предмет лізингу 353 мільйони 971 тисячу 543,05 гривні та відсотки по платежах – 109 мільйонів 407 тисяч 339,32 гривні. 

Водночас з незрозумілих причин 15 жовтня 2009 року керівництво метро уклало додаткову угоду між КП "Київський метрополітен" та ТОВ "Укррослізинг" на фінансові лізингові послуги (вагони метрополітену).

Цим документом змінили визначення лізингового платежу, зокрема, те, що в лізинговий платіж входили суми, скориговані на коефіцієнт коригування. Тому за кілька років борг виріс майже в тричі – на 1 мільярд 74 мільйони 456 тисяч 739,77 гривні.

Пізніше КП "Київський метрополітен" зверталось до Господарського суду Києва з позовом до ТОВ "Укррослізинг" про визнання недійсною додаткової угоди до договору на фінансові лізингові послуги.

У свою чергу правоохоронці порушили відповідні кримінальні провадження, у т.ч. щодо посадових осіб, які підписали цю додаткову угоду.

Проте рішенням Господарського суду Києва від 14 червня 2011 року та постановами Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2011 року, Вищого господарського суду України від 1 листопада 2011 року позовні вимоги, апеляційну та касаційну скарги КП "Київський метрополітен" та апеляційна і касаційна скаргу прокуратури Києва були залишені без задоволення.

А кримінальне провадження щодо посадових осіб КП "Київський метрополітен" закрили  зв’язку з відсутністю складу злочину.

У грудні 2015 року Київрада взялася розслідувати законність укладення лізингового договору.

У березні 2016 року Київрада звернулась до прокуратури та правоохоронців з проханням розслідувати законність купівлі КП  "Київський метрополітен" 100 вагонів метро у лізинг у ТОВ "Укррослізинг" у 2009 році.  

26 квітня Вищий господарський суд зобов'язав Київський метрополітен сплатити 1 мільярд 924 мільйони гривень ТОВ "Укррослізинг" за поставлені у 2010-13 роках 100 вагонів метро.  

На початку травня міська влада заявила, що робота метрополітену і досі лишається під загрозою зриву.

Мовляв, рахунки підприємства заблоковані, 26 вагонів уже не можуть вийти на лінію через неможливість пройти відповідне технічне обстеження, а інтервал руху поїздів уже збільшився.

powered by lun.ua
    НАЙГОЛОВНІШЕ