60% киян проти демонтажу радянських мозаїк – опитування

Мозаїка на будівлі Інституту раку. Фото Wikimapia

73,6% киян вважають радянські мозаїки на будівлях та у метро творами мистецтва, 11,4 % опитаних не згодні з таким твердженням.

Про це свідчать результати дослідження, опублікованого Музеєм історії Києва у facebook.

Відзначається, що майже всі опитані (92,8 %) помічали мозаїки радянського періоду на (у) спорудах Києва.

Найвідомішими є мозаїки на станціях метро, будинках проспекту Перемоги, 17-21, проспекті Лесі Українки, Інституті раку, вулиці Б.Хмельницького, 51/53, у Палаці дітей та юнацтва.

57,1% опитаних не підтримує зняття символіки комуністичної влади з мозаїк, 59,5% виступає за збереження мозаїк і 74,1% за їх реставрацію.

Соцопитування "Київські мозаїки радянського періоду. Декомунізація" тривало 19-31 жовтня у друкованій та електронній формі. У ньому взяло участь 203 особи – 63,2% жінок та 36,8 % чоловіків. 

Як відомо, 15 травня 2015 року президент Петро Порошенко підписав закони про декомунізацію. 

Закон зобов’язував місцеві органи влади демонтувати пам’ятники особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які займали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших радянських республік тощо.  

У вересні 2015 року Український інститут національної пам'яті склав перелік пам’ятників і пам’ятних знаків Києва, що підлягають демонтажу відповідно до закону про декомунізацію. У списку було більше 100 об'єктів.  [L]

За даними КМДА, у столиці також мали намір демонтувати майже 80 меморіальних дощок у рамках декомунізації, і частину з них - відправити в музей.

У липні 2015 року столична влада повідомила, що пам’ятники та пам’ятні знаки у столиці, які потрапляють під  декомунізацію, зберуть в одному місці –  "Парку радянської окупації".   

За словами голови Інституту національної пам'яті Володимира В’ятровича, Київ зайняв останнє місце серед українських міст за результативністю виконання закону про декомунізацію. Зокрема в частині, що стосується демонтажу пам'ятників та пам'ятних знаків.

В’ятрович пообіцяв, що після 21 травня його Інститут буде готувати судові позови проти КДМА за саботаж закону про декомунізацію.

Масово демонтувати пам’ятники у столиці почали наприкінці травня. Мер Києва дав доручення тимчасово зберігати демонтовані об’єкти у Жулянах. 

Вдень 25 травня біля "Либідської" почали зносити пам’ятник Чекістам. Багатотонний гранітний монумент розбивали екскаватором з відбійним молотом. Активісти називали це руйнуванням і варварством.