Господарський суд Києва заарештував ділянку по вулиці Михайлівській, 24-26, на якій розташований сквер Небесної сотні.
Відповідне рішення було прийняте 26 квітня, повідомляє сайт Прокуратури Києва.
"Суд першої інстанції погодився з доводами прокурора та наклав арешт на спірну земельну ділянку, а також заборонив державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на неї", - йдеться в повідомленні.
Як відомо, земельна ділянка знаходиться в межах Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", на території пам’ятки археології національного значення – Культурний шар Города Ярослава, в межах охоронної зони ансамблю споруд Софіївського собору у Києві та належить до земель історико-культурного призначення національного та місцевого значення.
Фото з сайту Місто-сад |
На таких землях забороняється будь-яке будівництво, крім, будівництва лише особливо важливих споруд за індивідуальними проектами.
Кияни багаторічне звалище перетворили на доглянутий сквер. Фото з сайту misto-sad.com.ua |
Як відомо, ділянки по вулиці Михайлівській, 24-26 30 березня 2007 були передані для реконструкції та облаштування скверу, будівництва готельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, торговельного, соціального призначення, з наземними і підземним паркінгами.
Земельна ділянка під сквером належить ТОВ "Грін Плаза". Його засновник Андрій Гнатюк – довірена особа зятя Черновецього В'ячеслава Супруненка.
Місцеві жителі в 2014 році своїми силами і за власні кошти облаштували сквер Небесної Сотні по вулиці Михайлівській, 24-26.
Проте мало місце рішення суду від 14 жовтня 2014 року, що залишало в силі плани забудовника з будівництва.
31 травня 2015 року мер Києва Віталій Кличко запевнив, що у сквері Небесної Сотні на вулиці Михайлівській, який облаштували власними зусиллями місцеві мешканці та волонтери, нічого не будуватимуть.
24 вересня 2015 року Київрада розірвала договір оренди земельних ділянок по вулиці Михайлівській, 24-26 з ТОВ "УКРінвестресурс" та створила сквер на цьому місці.
Тоді у Київраді запевнили, що прийняте рішення унеможливлює забудову скверу на честь Героїв Небесної сотні.
Перед виборами в інформаційному бюлетені "Кличко мер" з’явився заголовок: "Ми повернули громаді землю Скверу Небесної сотні".Однак ця заява виявилась неправдивою і була частиною передвиборчої кампанії.
Уже наприкінці січня 2016 року у КМДА повідомили, що судові розгляди по одній з ділянок під сквером Небесної сотні тривають.
"Сквер Небесної сотні розташований на двох земельних ділянках. Одна з них – у приватній власності, друга знаходилася в оренді. Київрада, як я і обіцяв, розірвала договір оренди, і одна з двох ділянок землі повернулася у власність громади Києва", – наголосив тоді мер Києва Віталій Кличко.
Він обіцяв, що міська влада докладає правових зусиль, щоб відстояти право киян та повернути землю у власність міста.
"Нам всім потрібно дотримуватися букви закону, і просто так землю, яка знаходиться у приватній власності, відібрати у власника не можна. Тому сьогодні тривають судові розгляди, і ми відстоюватимемо повернення ділянки у власність громади міста", – запевнив Кличко.
21 січна координатор створення Скверу Небесної сотні, керівник ГО "Місто-сад" Євгенія Кулеба. створила петицію на сайті Київради з вимогою повернути землю Скверу Небесної сотні киянам.
Ця ініціатива отримала рішучу підтримку мешканців.
Документ швидко набрав необхідну кількість голосів, тому вже 2 лютого цю петицію направили на розгляд профільних комісій Київради.
Наприкінці лютого Кулеба заявила, що власник земельної ділянки на вулиці Михайлівський, не полишає наміру побудувати у Сквері Небесної сотні офісний центр.
У Кличка запевнили, що громада Києва ніколи не підтримає будівництво офісів у сквері Небесної сотні, а міська влада і мер Києва будуть завжди на стороні громади.
Українська правда. Київ