Море риби: як ловлять рибу на Київському водосховищі. ФОТО

У 2014 році з вод Київського моря було офіційно виловлено 914 тонн риби, не рахуючи уловів браконьєрів, які є чи не найбільшою загрозою для водойми й завдають чимало клопотів рибалкам.

Про це пише журнал "Хмарочос".

"Риби на водоймі більше ніж достатньо, і якщо до організації процесу підходити з розумом, ми б самостійно могли забезпечувати потреби населення. Навіть при тому заморі, який був у 2010 році, у 2011 році у нас був дуже великий рибний вилов", - розповіла власниця рибного господарства на водосховищі Тетяна Потоцька.

Жінка працює рибалкою у третьому поколінні.  

Наразі на водосховищі офіційно зареєстровано 35 підприємців.

Серед них, Інститут рибного господарства, який здійснює контроль вилову, встановлює чисельність популяції, визначає, запас риби і квоти на вилов, а також "Київрибохорона" - інституція, яка займається дослідницькою діяльністю та "Інститут гідробіології", який досліджує фауну.

За 2014 рік з Київського моря виловили:  202,188 тонни плоскирки, 160,321 тонни ляща, 124,535 тонни рослиноїдних риб (товстолоб, білий амур), загальний обсяг — 914, 802 тонни.

За словами Потоцької, Інститут рибного господарства вираховує кількість популяцій, встановлює, які з них домінують, а які ще потрібні: рослиноїдні або аборигени; які збільшуються, які краще розвиваються.

Працівники інституту складають таблицю і пропонують, скільки мільйонів чи тисяч штук риби потрібно для водосховища.

Потім підприємці закуповують маленьку рибу.

"Останні два роки рибу ми закуповуємо у Білоцерківському районі. Кількість залежить від коштів та розміру податку. За час моєї роботи ми запускаємо в основному рослиноїдну рибу — товстолоб, білий амур. Закидаємо і судака, і щуку, і карася. Те, що більше потребує водосховище. Аборигенна риба сама розводиться, тому кількість риби не зменшується", - розповіла Потоцька.

Мальків вагою 100-120 грамів (менших з’їдають аборигени) запускають навесні і восени, поки дозволяє температура води.

"Потрібно, щоб вона була прохолодною і риба могла адаптуватися та не перегрітися", х- пояснює Потоцька.

Робота рибалок — сезонна та залежить від природних умов, вони не працюють у нерестовий період, який триває 70 днів. Загалом ловлять рибу 7 місяців на рік.

Однак на жодні заборони не зважають браконьєри. Вони рибалять упродовж усього року, чим завдають чималих збитків цьому виду господарства.

У літній період рибалки ставлять риболовецькі сітки на усю ніч, а з 3 до 9 ранку здійснють підйом.

На станцію улов привозять відсортований по видах. Зразу після вилову рибу викидають у ящики з льодом і охолоджують просто на кораблі.

"Рибу ми збуваємо залежно від потреби. Якщо комусь потрібна свіжа  — забирають у день вилову. Іншу ми заморожуємо. Найбільшим попитом користується судак, сом, сазан, та риба, де менше кісток", - пояснює Потоцька.

Її підприємство за рік випускає у водойму 2-3 тонни риби вагою 120-130 грамів, за день виловлює близько тонни. Про вилов щоденно звітують "Київрибоохороні".

"Сьогодні, скоріш за все, буде близько тонни. У нас у вилові риби задіяно вісім катерів. Наша риба здається у лабораторію на розкритий аналіз, біологічний. Розгорнуті аналізи здаються раз на півроку, звичайні — раз на місяць", - розповіла рибалка.

За словами радника з питань іхтіології та рибного господарства Асоціації рибалок-промисловиків Антона Прокопенка, щоб займатися виловом риби, треба отримати квоту — ліміт на вилов риби кожного виду.

До квотованих видів належать: лящ, судак, плотва, плоскирка. Квоту отримують на безоплатній основі, а потім платять податок.

Підприємець пише заяву до Державного реєстру рибного господарства України й просять виділити квоту на вилов певного виду риби у певній кількості, вказують матеріальну базу.

З квоти підприємці сплачують 5% податку авансом, а інші 95% мають право сплатити протягом року, або на цю суму заповнити водойму рибою.

Минулого року у Київське водосховище було випущено сто тисяч екземплярів риби (лосось, білий амур).

Фото "Хмарочоса"