У Києві поменшало заторів через економічну ситуацію - дослідження
Фото autonews.autoua.net
За рік дорожня ситуація в Києві трохи покращилася: час проїзду по найбільших вулицях столиці в ранковий час пік скоротився в середньому на 5%, у вечірній - на 7%.
Про це пише "Економічна правда" з посиланням на дослідження сервісу Яндекс.Пробки.
"Те, що на київських дорогах стало вільніше, найімовірніше, пов'язане із зростанням цін на бензин і ускладненням економічної ситуації в країні", - зазначається в дослідженні.
Наголошується, що найскладнішим місяцем вивченого періоду був грудень 2014 - головним чином через передсвяткове зростання активності на дорогах. А найменше заторів було в липні та січні, коли багато автомобілістів виїжджали з міста.
За рік світлофор Яндекс.Пробок тільки один раз показав у Києві максимальні десять балів - вранці 5 лютого 2015 року, коли місто постало в багатокілометрових заторах після сильного снігопаду.
"Найдовші затори Києва зазвичай утворюються на Малій окружній дорозі між проспектом Генерала Ватутіна та Чоколівському бульварі. У 2015 році найбільша пробка була зафіксована увечері 20 березня: вона розтяглася майже на 11 кілометрів - від перетину вулиці Гетьмана і Борщагівської вулиці до середини Московського мосту", - йдеться в дослідженні.
| Длина, км | Время | Место | |
| 1 | 10,7 | 20 марта 19:40 | От пересечения улиц Вадима Гетьмана и Борщаговской по улицам Александра Довженко, Елены Телиги, Московскому проспекту, Московскому мосту до пересечения с Трухановской улицей |
| 2 | 10,4 | 5 февраля 10:30 | От пересечения проспектов Генерала Ватутина и Владимира Маяковского по Московскому мосту, Московскому проспекту, улице Елены Телиги до пересечения с улицей Ольжича |
| 3 | 9,4 | 5 февраля 9:40 | От начала Брест-Литовского шоссе до пересечения проспекта Победы с улицей Николая Василенко |
У будні в Києві помітні години пік: вранці з 8:30 до 9:30 і ввечері з 18:00 до 19:00, причому ввечері завантаженість зазвичай помітно вище, ніж вранці. Влітку ранковий час пік майже пропадає, але вечірній залишається на тому ж рівні.
 |
У досліджений період на дорогах Києва найбільш вільним днем робочого тижня найчастіше був понеділок, а найбільш завантаженим - п'ятниця. Хоча в п'ятницю вечірній час пік зазвичай проходить легше, ніж в інші будні, але починається він на кілька годин раніше і триває довше звичайного. У суботу та неділю дороги Києва майже завжди вільні.
 |
"Ми вивчили, з яких районів Києва швидше добиратися до центру і назад. Для цього ми розрахували, скільки часу з урахуванням пробок займе поїздка з випадково обраної точки міста в одну з точок в центрі, в які будували маршрути користувачі Яндекс.Навігатор", - йдеться в прес-релізі.
Аналогічні розрахунки були проведені і для поїздок з центру. Всього було виміряно час приблизно для мільйона таких маршрутів. Потім карту Києва розділили на квадрати зі стороною 100 метрів і зафарбували їх залежно від середнього часу проїзду з точок цього квадрата до центру або назад.
 |
| натиснути для збільшення |
 |
| натиснути для збільшення |
Як видно на картах, транспортна доступність різних районів помітно відрізняється, причому вона залежить не тільки від віддаленості району, а й від ситуації з мостами.
Так, при рівній довжині шляху з правого берега Дніпра майже завжди можна доїхати до центру швидше, ніж з лівого. А з лівого берега до центру швидше добираються мешканці півдня - вони можуть використовувати кілька мостів, тоді як північ з центром з'єднує лише один Московський міст.
Крім того, на транспортну доступність впливає положення району щодо великих магістралей: автомобілісти зазвичай змушені витрачати багато часу на виїзд з житлових масивів до головної дороги.
Як зазначається, дослідники склали рейтинг районів Києва в залежності від середнього часу проїзду вранці в центр і порахували індекс транспортної доступності - він показує, у скільки разів з цього району їхати довше, ніж з Голосіївського або Печерського.
"При побудові рейтингу більший пріоритет віддавався тим місцям, куди найчастіше будували маршрути користувачі Яндекс.Навігатор - таким чином ми врахували різну щільність житлової забудови усередині районів", - йдеться в дослідженні.
Економічна правда