Директор та активісти вимагають дорозслідувати справу підпалу "Жовтня"

Фото gazetavv.com

Директор ТОВ "Кіноман" Людмила Горделадзе, активісти та правозахисники наполягають на необхідності дорозслідування кримінального провадження за фактом підпалу кінотеатру "Жовтень" у жовтні 2014 року.

Про це Горделадзе заявила на прес-конференції 23 лютого, повідомляє УНІАН.

Вона повідомила, що 24 лютого в Голосіївському райсуді Києва відбудеться засідання з розгляду провадження за статтею "Хуліганство" проти двох молодиків, яких звинувачують у підпалі кінотеатру.

За словами Горделадзе, в обвинувальному акті йдеться лише про зрив сеансу в залі кінотеатру через їхні навмисні дії, і не більше.

"При цьому, всупереч наявним у слідства висновками судових експертиз, старший прокурор прокуратури Подільського району 19 січня виніс постанову про виділення матеріалів в окреме провадження про вчинення невстановленими службовими особами ТОВ "Кіноман" і Подільської пожежної частини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 367 (службова недбалість) ККУ", - розповіла Горделадзе.

Вона заявила, що розслідування підпалу кінотеатру в повній мірі не проводилося, а в даний час паліям намагаються допомогти уникнути покарання і перекладають вину на інших.

Претензії з приводу ефективності розслідування підпалу кінотеатру висловили також громадські активісти, ініціатори руху "Врятуй "Жовтень".

За словами координатора руху Сергія Щелкунова, після того, як провадження було перекваліфіковано в "хуліганство", громадські активісти спробували самі розібратися в тому, що трапилося.

За словами Щелкунова, було встановлено, що обидва палії мають стосунок до праворадикального руху.

При цьому він нагадав про повідомлення в соцмережах про те, що кіносеанс був зірваний навмисне через ЛГБТ-тематику, а отже, був озвучений мотив, за яким вчинено протиправну дію.

Щелкунов не виключив, що за паліями може стояти радикальна організація, яка і надала необхідні для підпалу кошти.

На думку активіста, у такому випадку слід карати не тільки виконавців, але й ідеологів.

Безкарність, на його думку, може призвести до того, що згодом "жертвою" цієї радикальної організації може стати хто завгодно, хто їм не сподобається.

У свою чергу директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало зазначив, що у випадках, коли є ознаки вчинення злочину на ґрунті ненависті, упередженості, то Європейський суд з прав людини вимагає більш ретельного розслідування, а отже підпал "Жовтня" повинен розглядатися, враховуючи саме ці мотиви.

За його словами, тому правозахисники Української Гельсінської спілки з прав людини мають намір завтра вступити в справу, і спробувати переконати прокуратуру у необхідності почати розслідування підпалу "Жовтня" як злочину на ґрунті ненависті.

Адвокат Олександр Ружицький повідомив, що підготовлено клопотання про зміну обвинувачення, і готується нова заява про скоєння злочину з вимогою проводити розслідування підпалу кінотеатру, враховуючи мотиви.

"Ми також готуємо чергову заяву про злочин. І це вже буде злочин за статтею 161 ККУ (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії – ред.) і, можливо, іншими статтями, де будемо змушувати міліцію і прокуратуру розслідувати старанно та ефективно мотив ненависті як мотив цього злочину", - сказав Ружицький.

"Тому головний меседж – потрібно дорозслідувати цю справу: чи був там замовник, організатор, були інші важелі. Цього, на жаль, ні слідство, ні прокуратура у цій справі, яку винесено на суд, не кажуть", - резюмувала Горделадзе.