Дух майстрів Стародавнього Києва живий і зараз

27.08.2012 12:38 __ На правах реклами

Стародавній Київ і Київ сучасний пов'язані один з одним тісніше, ніж це здається на перший погляд. Є міста красивіше, знакові для історії світу та Європи. Але Київ - особливий, неповторний, дружелюбний і позитивний. Основа цього зв'язку - історія і традиції, нерозривно переплетені, що створюють неповторну ауру цього міста.

На горі, яка називається Замковою, і з якою кожен киянин і гість столиці хоч раз в житті милувався видами Подолу, стояв княжий замок. Ближче до нього селилася знать. Віддалік, на Подолі - ремісники. Майстри-ремісники були "сіллю" Києва, його головними мешканцями, його гордістю.

Частина майстрів жили в урочищі Гончарі-Кожум'яки, який зараз відомий як Воздвиженка. За назвою урочища та вулиць - Гончарна, Кожум'яцька, Дегтярна - неважко здогадатися, хто саме з майстрів жив там.

Зараз на Воздвиженці розташований затишний малоповерховий мікрорайон, не пов'язаний з ремеслами. Але ми знаємо, що творчий дух стародавнього Києва, його знаменитих майстрів, чиї руки не тільки облаштовували життя і побут жителів Київської Русі і заморських відвідувачів, але і захищали місто від ворогів, живий тут і досі. Інакше як пояснити те, що це місце привертає до себе увагу сучасних киян та численних гостей нашого міста?

Місто, що стоїть на перехресті торгових шляхів, приймав безліч чужинців. За власним бажанням або на запрошення князя сюди з′їзжались заморські купці і дипломати, воїни-найманці і священнослужителі, майстри мистецтв і знавці ремесел.

Отже, почнемо занурення в історію: прийдемо на сучасну Воздвиженку, закриємо очі і перенесемося на 1000 років тому. До речі, в 70-х роках на Воздвиженці знайшли залишки великої кількості печей для випалу, які історики датували кінцем XI - початком XII століття. До речі, вже тоді у майстрів була спеціалізація: наприклад, одні гончарі робили посуд, хатнє начиння, інші - кахлі, цегла, прикраси для дому.

При потребі майстри ставали воїнами. Найзнаменитіша з легенд про захисників Києва - про Микиту Кожум'яку, жителя Воздвиженки, простого київського ремісника. У мирний час він займався разом з підручними виробленням овечих, коров'ячих шкур - непростим ремеслом, що вимагає чималої сили. Під час татаро-монгольського нашестя Микита Кожум'яка ставав одним із самих самовідданих захисників Києва. Недарма саме йому приписують перемогу над татаро-монголами, які в билині прийняли образ жорстокого Змія.

Ремісники не покидали Воздвиженку до початку 19-го століття. Багато майстерні на Подолі існували і до початку ХХ-го століття, але після 1810 року там стало селитися київське купецтво.

"Щоб стояти, я повинен триматися коренів", - співав один знаменитий, колись бунтуючий, а зараз дуже заслужений, музикант. Наша історія - наше коріння, без яких неможливо ні теперішнє, ні майбутнє. Киянам дуже пощастило - їм дісталися у спадок справжні історичні місця, з їх неповторною енергетикою. Образно кажучи - якщо долає ярмо темних думок - приходьте туди, де жив Кожум'яка, і інші ремісники. Цей дух допоможе впоратися вам з будь-якими неприємностями.