Якщо буквально виходити з угоди про надання житлово-комунальних послуг, що двірники нещодавно розносили по київських квартирах, то виконавець послуг (ЖЕК) має право «доступу, зокрема несанкціонованого, до квартири... споживача".
Виправдовують це благородною метою: "для ліквідації аварії відповідно до встановленого законом порядку", пише у статті для ZN.UA директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко.
При цьому він підкреслює, що стаття 30 Конституції гарантує кожному недоторканність житла, але дійсно передбачає, що у випадках, пов'язаних із "порятунком людей та майна" (потоп у квартирі поверхом нижче), може бути встановлений позасудовий порядок проникнення в приватне житло.
Але, головне, цей порядок повинен бути встановлений законом, а такого немає, тому внесення цього пункту в угоду позбавлене будь-якого, зокрема юридичного, сенсу.
Виконання ж цього пункту угоди на практиці може обернутися зломом чужої квартири з абсолютно непередбачуваними наслідками.
Таку колізію закладено спочатку - постановою Кабміну від 20 травня 2009 року № 529, якою затверджено типова угода (куди не можна вносити зміни), а на його основі вже була складена угода від КМДА, йдеться в статті.
![]() | 14.11.2017, 13:56 Сергій Огородник |
![]() | 13.11.2017, 10:59 Олександр Вовченко |