Новий бюджет від бюджетів попередніх років відрізняє декілька новацій, пише "Економічна правда".
Крім традиційних джерел надходжень - податків з доходів фізосіб, доходів від приватизації майна і продажу землі - бюджет встановлює підвищені ставки орендної плати для високодохідних видів бізнесу - АЗС, торгівлі цигарками та алкоголем, банків і страхових компаній, рекламних і туристичних агентств, речових ринків.
Власники цих об'єктів у 2011 році будуть сплачувати за оренду землі 10-12% від нормативної грошової оцінки, що може призвести до підвищення цін на відповідні товари та послуги, відзначає видання.
Таким чином влада продовжить витісняти з центру міста продовольчі магазини і ринки. У переліку потенційних жертв - Лук'янівський та Житній базари, розташовані у центрі міста, де земля дуже дорога.
Крім того, вперше на рівні бюджету затверджені нормативи розміру пайової участі інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.
Діапазон нормативів - від 10 гривень за квадратний метр при будівництві бібліотек і дитсадків до 280 гривень - при будівництві заборонених казино.
Вочевидь, столична влада розраховує на відновлення діяльності грального бізнесу вже 2011 року, припускає видання.
Також бюджет уперше, згідно з новим Податковим кодексом, вводить туристичний збір у розмірі 1% від вартості проживання у готелі та вартості оренди житлових приміщень.
Відтак орендодавцям доведеться щорічно сплачувати 200-300 гривень туристичного податку і 15% податку на доходи фізосіб.
Проект столичного бюджету також вводить умовне зонування Києва для визначення ставок збору за паркування автомобілів. Відповідно до нового Податкового кодексу, податок сягатиме 2,5-7,5 гривні за місце за добу. Це у свою чергу може привести до зростання тарифу на паркову, відзначає видання.
Також уперше встановлюються диференційовані ставки збору за торгівлю - так званий торгівельний патент. Найбільший розмір патенту - подвійний - влада визначила для боулінгу - майже 720 гривень на місяць за кожну доріжку.
Зароблені у такий спосіб кошти планують пустити на фінансування потреб і функцій столиці, а також на незначні інвестиційні проекти.